Справа № 163/2598/13-к
Провадження № 1-кп/163/79/13
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2013 року Любомльський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Павлуся О.С.,
за участю секретаря - Семенюк К.М.,
прокурора - Ліпка О.П.,
захисника - ОСОБА_1,
представника цивільного позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальне провадження №32013020000000056, що надійшло з прокуратури Волинської області 24.09.2013 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця села Видричі Камінь-Каширського району Волинської області, що проживає по АДРЕСА_1, українця, громадянина України, середньої освіти, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
- у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.3 ст.358 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 в період з лютого по вересень 2008 року використав завідомо підроблені документи шляхом подання Ягодинській митниці виготовлених на його ім'я невстановленими особами рахунків-фактур (інвойсів) на ввезену сільськогосподарську техніку як підставу для її митного оформлення, а саме:
- 01.02.2008 року - на трактор «CASE IH MAGNUM 310», шасі НОМЕР_1, рахунок-фактуру № 0160108 від 16.01.2008 року;
- 24.03.2008 року - на трактор «CASE IH MAGNUM 310», шасі НОМЕР_2, рахунок-фактуру № 0140308 від 14.03.2008 року;
- 23.05.2008 року - на зернозбиральний комбайн «CLАAS MEGA», типу 360 АС, шасі НОМЕР_3, рахунок-фактуру № АС7L-А788512 від 13.05.2008 року;
- 23.05.2008 року - на зернозбиральний комбайн «CLАAS MEGA», типу 370, шасі НОМЕР_4, рахунок-фактуру № АС7L-А788513 від 13.05.2008 року;
- 22.06.2008 року - на трактор «JOHN DEERE», моделі 8430, шасі НОМЕР_5, рахунок-фактуру № АС7L-А788516 від 18.06.2008 року;
- 30.07.2008 року - на трактор «JOHN DEERE», моделі 8530, шасі НОМЕР_6, рахунок-фактуру № АС7L-А922688 від 24.07.2008 року;
- 30.07.2008 року - на трактор «JOHN DEERE», моделі 8430, шасі НОМЕР_7, рахунок-фактуру № АС7L-А922689 від 24.07.2008 року;
- 25.08.2008 року - на трактор «JOHN DEERE», моделі 8330, шасі НОМЕР_8, рахунок-фактуру № 01/JD/2008 від 21.08.2008 року.
Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину за інкримінованим обвинуваченням в його повному об'ємі не визнав і показав, що на пропозицію не знайомого йому чоловіка на ім'я ОСОБА_4, згодився йому допомогти за винагороду і прийняти участь в митному оформленні ввезення сільськогосподарської техніки. З розмови з чоловіком на ім'я ОСОБА_4 зрозумів, що останній є державним службовцем з міста Київ і через цей статус не може займатись такою діяльністю. ОСОБА_4 запевнив, що всі дії по митному оформленню будуть законними, лише документи будуть виписані на його ім'я. За такі послуги мав отримувати винагороду в розмірі 1000 гривень за кожну одиницю техніки. В зв'язку з скрутним матеріальним становищем погодився на запропоновану пропозицію. Кожний раз при ввезенні техніки був присутній на митниці; там же був ОСОБА_4, який контролював оформлення документів і сам готівкою сплачував нараховані податки. Подальша доля техніки йому невідома, оскільки після випуску з митниці нею розпоряджався той же чоловік. З його слів зрозумів, що трактори і комбайни слідували на Київ. Жодних сумнівів законність цих дій не викликала, оскільки працівники митниці оформляли документи, складали акти, справляли податки і випускали техніку. Про заниження вартості техніки, використання підроблених фактур не знав і не здогадувався, зважаючи на безпроблемне митне оформлення. Сам такої техніки не купляв і не ввозив, оскільки власний соціальний статус, склад сім'ї і доходи не могли дозволити такі дії.
Крім часткового зізнання обвинуваченого, його винуватість у використанні завідомо підроблених документів доведена і іншими зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, копіями матеріалів митного оформлення стверджено подання Ягодинській митниці виданих на ім'я ОСОБА_3 відповідно:
- інвойсу від 13.05.2008 року №АС7L-А788513 на комбайн «CLAАS MEGA 370 АС», номер шасі НОМЕР_4;
- інвойсу від 14.03.2008 року № 0140308 на трактор «CASE IH MAGNUM 310», номер шасі НОМЕР_2;
- інвойсу від 16.01.2008 року № 0160108 на трактор «CASE IH MAGNUM 310», номер шасі НОМЕР_1;
- інвойсу від 13.05.2008 року № АС7L-А788512 на комбайн «CLAАS MEGA 360 АС», номер шасі НОМЕР_3;
- інвойсу від 18.06.2008 року № АС7L-А788516 на трактор «JOHN DEERE 8430», номер шасі НОМЕР_5;
- інвойсу від 24.07.2008 року № АС7L-А922689 на трактор «JOHN DEERE 8430», номер шасі НОМЕР_7;
- інвойсу від 24.07.2008 року № АС7L-А922688 на трактор «JOHN DEERE 8530», номер шасі НОМЕР_6;
- інвойсу від 21.08.2008 року № 01/JD/2008 на трактор «JOHN DEERE 8330», номер шасі НОМЕР_8 (а.с.а.с. 26, 40, 48, 58, 69, 79, 90, 101 т.1).
Протоколами огляду техніки техніки (а.с. 112-117, 125-130 т.1, а.с. 12-15, 37- 41, 55-59, 69-71, 131-135 т.2) та інформацією Держтехнагляду (а.с. 174 т.1) стверджено, що вона зареєстрована і експлуатується в Україні.
Крім визнаного судом доведеним обвинувачення за ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_3 обвинувачувався органом досудового слідства і в тому, що він, здійснюючи в період з лютого по вересень 2008 року за вантажно-митними деклараціями типу ІМ40Г ввезення на митну територію України сільськогосподарської техніки(колісних тракторів та зернозбиральних комбайнів), в порушення ст.67 Конституції України, п.4.3 ст.4, п.10.3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст.260, 264 МК України 2002 року в селі Старовойтово Любомльського району Волинської області шляхом подання недостовірних відомостей про ввезену на митну територію України техніку умисно ухилився від сплати мита, податку на додану вартість та митних зборів, що призвело до фактичного ненадходження коштів в бюджет в особливо великих розмірах.
На думку слідства, з метою ухилення від сплати митних платежів ОСОБА_3 обрав спосіб заниження митної вартості товарів, для чого у поданих до митного контролю товарно-cупровідних документах на:
- трактор «CASE IH MAGNUM 310», номер шасі НОМЕР_1, було зазначено 2001 рік випуску, а не фактичний 2007 рік випуску, що дало йому змогу занизити його митну вартість на 757601 гривню та не сплатити митні платежі на загальну суму 243947,52 гривні;
- трактор «CASE IH MAGNUM 310», номер шасі НОМЕР_2, зазначено 2001 рік випуску, а не фактичний 2008 рік випуску, що дало йому змогу занизити митну вартість на 757601 гривню та не сплатити митні платежі на загальну суму 243947,52 гривні;
- комбайн «CLАAS MEGA 360 АС», номер шасі НОМЕР_3, було зазначено 2001 рік випуску, а не фактичний 2007 рік випуску, що дало змогу занизити його митну вартість на 795206 гривень та не сплатити податок на додану вартість в сумі 159041,20 гривні;
- комбайн «CLАAS MEGA 370», номер шасі НОМЕР_4 зазначено 2001 рік випуску, а не фактичний 2008 рік випуску, що дало змогу занизити митну вартість ввезеного товару на 790206 гривень та не сплатити податок на додану вартість в сумі 158041,20 гривні;
- трактор «JOHN DEERE 8430», номер шасі НОМЕР_5, було зазначено 2003 рік випуску, а не фактичний 2008 рік випуску, що дало змогу занизити митну вартість ввезеного товару на 774140,80 гривні та не сплатити митні платежі на загальну суму 247725,06 гривні;
- трактор «JOHN DEERE 8530», номер шасі НОМЕР_6, було зазначено 2001 рік випуску, а не фактичний 2008 рік випуску, що дало змогу занизити митну вартість ввезеного товару на 741395,90 гривні та не сплатити митні платежі на загальну суму 237246,69 гривні;
- трактор «JOHN DEERE 8430», номер шасі НОМЕР_7, було зазначено 2002 рік випуску, а не фактичний 2008 рік випуску, що дало змогу занизити митну вартість ввезеного товару на 741395,90 гривні та не сплатити митні платежі на загальну суму 237246,69 гривні;
- трактор «JOHN DEERE 8330», заводський номер НОМЕР_8, було зазначено 1999 рік випуску, а не фактичний 2008 рік випуску, що дало змогу занизити митну вартість ввезеного товару на 234390,17 гривні та не сплатити митні платежі на загальну суму 75004,86 гривні.
Таким способом ОСОБА_3 шляхом подачі митному органу недостовірних відомостей про фактичний рік випуску сільськогосподарської техніки, яка переміщувалася через митний кордон України, занизив їх митну вартість на 5591936,77 гривень, в результаті чого умисно ухилився від сплати податків, зборів та митних платежів до бюджету в особливо великих розмірах на загальну суму 1602200,74 гривень.
В цій частині обвинувачення дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.3 ст.212 КК України.
Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_3 за ч.3 ст.212 КК України та в частині використання завідомо підроблених документів щодо року випуску техніки за ч.3 ст.358 КК України не знайшло свого об'єктивного підтвердження з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 9 КПК України року прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідальність за ст.212 КК України настає за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у відповідних розмірах.
Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 року №15 за змістом ст.212 КК відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів … настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно.
На думку суду, умисел ОСОБА_3 на ухилення від сплати податків і зборів досудовим слідством не доведений.
Зміст обвинувачення ОСОБА_3 полягає у ввезенні ним на територію України 8 одиниць сільськогосподарської техніки, для митного оформлення якої ним же подано рахунки-фактури із недостовірним роком її випуску, що привело до заниження митної вартості товарів на загальну суму 5591936,77 гривень і, як наслідок, дало змогу обвинуваченому не сплатити митні платежі і збори на загальну суму 1602200,74 гривень.
Підставою порушення кримінальної справи та основою обвинувачення став акт невиїзної документальної перевірки стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, складений Ягодинською митницею 19.04.2011 року за №н/0001/11/205000009/872716 (а.с. 15-22 т.1) та товарно-супровідні документи на ввезену техніку, на підставі яких проведено її митне оформлення, нарахування і сплата митних платежів і зборів та випуск техніки у вільний обіг (а.с. 24-33, 35-106 т.1).
Крім цього, під час досудового слідства на підставі вилученої в ході виїмки документації встановлено факти реєстрації і перереєстрації 7 одиниць техніки (а.с.41-42 т.4); проведено огляд 7 одиниць техніки (а.с. 112-117, 125-130 т.1, а.с. 12-15, 37- 41, 55-59, 69-71, 131-135 т.2) і допитано в якості свідків осіб, які мали відношення до придбання тракторів і комбайнів останніми власниками техніки; на підставі інформації компаній-виробників підтверджено дійсний рік випуску техніки (а.с.146-148, 155-156 т.1), призначено і проведено почеркознавчу експертизу(а.с.147-149 а.с. 4), проведено виїмку документів митного оформлення техніки (а.с.22-130 т.3).
Однак такі докази, на думку суду, лише підтверджують факт ввезення в Україну техніки, проте і в своїй сукупності не доводять умислу ОСОБА_3 на ухилення від сплати обов'язкових платежів до бюджету.
Показання обвинуваченого про його лише формальну участь в оформленні техніки об'єктивно підтверджені дослідженими доказами.
Так, допитані з приводу придбання техніки в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 показали, що з ОСОБА_3 не знайомі.
Як вбачається з інформації органів Держсільгоспінспекції(а.с. 41-42 т. 4), 7 одиниць інкримінованої ОСОБА_3 техніки було зареєстровано. При цьому жодна з одиниць за обвинуваченим ні зареєстрована, ні перереєстрована не була.
Першими зареєстрованими власниками техніки згідно офіційних даних являлись ФГ «Мега 2007»та ФГ «Гурич» (а.с.41-42 т.1). Реєстрація сільгоспгосподарської техніки за фермерськими господарствами «Мега 2007»і «Гурич» на підставі біржових угод цих господарств з підприємством ДП «МОРО Інтернасіональ ЕСТ», ПП «Аграрія», ВАТ «УТЕМ». При цьому на кожну одиницю техніки однією з підстав перереєстрації були копії виданих Фастівською районною інспекцією Держтехнагляду свідоцтв про реєстрацію. При проведенні виїмки у зазначеній інспекції встановлено відсутність документів про реєстрацію техніки(а.с. 73-75 т.4), а Білоцерківська ОДПІ Київської області надала інформацію про відсутність реєстрації ДП «МОРО Інтернасіональ ЕСТ», ВАТ «УТЕМ» та адреси, за якою воно вказано у свідоцтві про реєстрацію(а.с. 71 т.4).
Органу досудового слідства були відомі анкетні дані представників ДП «МОРО Інтернасіональ ЕСТ», ПП «Аграрія», ВАТ «УТЕМ», однак місце їх перебування чи проживання встановити не вдалось і в якості свідків ці особи допитані не були(а.с. 44-55 т.4).
Крім цього, за матеріалами митного оформлення (а.с.65-75 т.1) в Україну ввезено трактор «JOHN DEERE 8430», номер шасі НОМЕР_5. Однак, за інформацією органів Держсільгоспінспекції(а.с.41-42 т.4) вбачається, що такий трактор не був зареєстрований. Таким чином, ОСОБА_3 без жодних обґрунтованих підстав інкриміновано ухилення від сплати податків при ввезенні трактора «JOHN DEERE 8430», номер шасі НОМЕР_5, який був за невідомих обставин зареєстрований на ПП «Аграрія» і проданий по біржовій угоді ОСОБА_9 Доказів же причетності ОСОБА_3 до такого трактора не здобуто і до справи не приєднано.
Таким чином, документи митного оформлення свідчать про те, що ОСОБА_3 після випуску митницею сільськогосподарської техніки у вільний обіг мав об'єктивні можливості для її реєстрації на власне ім'я, однак це зроблено не було. Натомість техніка у встановленому порядку була перереєстрована на ФГ «Мега 2007» та ФГ «Гурич» на підставі документів Фастівської інспекції Держтехнагляду, які в дійсності не оформлялись. Такі обставини, на думку суду, підтверджують показання ОСОБА_3 про те, що він не мав відношення до придбання і розпорядження ввезеною технікою та про його формальну участь у митному оформленні товарів.
Заперечення обвинуваченим своєї винуватості обґрунтовані, на думку суду, і з огляду на його особу.
ОСОБА_3 інкримінується ввезення в Україну техніки, задекларована вартість якої становить 140275 доларів США або 686156,41 гривень, а остаточно визначена за матеріалами справи - 1434132 гривні. Однак обґрунтованих і достатніх доказів об'єктивної спроможності ОСОБА_3 у період з лютого по вересень 2008 року самостійно і одноособово придбати і ввезти в Україну техніку такою вартістю не здобуто.
Як вбачається з матеріалів митного оформлення сільськогосподарської техніки (а.с.24-33, 35-106 т.1), її вартість в загальному задекларовано на підставі інвойсів (а.с.177-184 т.4) в сумі 140275 доларів США або 686156,41 гривень за курсом НБУ. По кожному випадку ввезення Ягодинською митницею визначено митну вартість, яка в загальному склала 1434132 гривні і з якої були нараховані та сплачені податки і збори, а техніка випущена у вільний обіг.
На підставі вже згадуваного акту Ягодинської митниці від 19.04.2011 року було проведено донарахування податків, митних платежів і зборів, що є одним із доказів обвинувачення, і прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» щодо 6 одиниць сільськогосподарської техніки на загальну суму 1114305,70 гривень щодо основних платежів -мита і ПДВ(а.с.16, 17 т.1). В подальшому митницею були визначено митну вартість тракторів «CASE IH MAGNUM 310», номер шасі НОМЕР_1 та «CASE IH MAGNUM 310», номер шасі НОМЕР_2 в сумі 375040 доларів США і розмір недоборів податків і зборів при їх митному оформленні у 487895,04 гривень (а.с.167-170 т.4). По даній справі Ягодинською митницею заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 інкримінованих сум, що визначені на підставі названих документів.
Згідно із п.3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Ст. 458 КПК України встановлено, що Висновки Верховного Суду України, викладені у його ухвалах, у випадках, передбачених у частині другій статті 455 і частині другій статті 456 цього Кодексу, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України.
Аналогічні положення містить ст. 360-7 ЦПК України, ст.244-2 КАС України.
У постанові Верховного Суду України від 07.11.2011 року у справі за позовом ТОВ «Хенкель Україна» до Київської регіональної митниці зазначено, що «якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів». Предметом судового розгляду у вказаній справі були правовідносини, що виникли 25.02.2008 року.
З документів про проведення митного оформлення, які вилучені під час їх виїмки, вбачається, що по 7 випадках митного оформлення техніки інспектором митниці проводився митний огляд (а.с.31-33, 43-44, 53-54, 61-64, 74-75, 85, 96, 106 т.2). При цьому у відповідних актах підписами інспекторів митниці, в деяких випадках - брокера, перевізника, ОСОБА_3, посвідчувався рік випуску трактора чи комбайна, ідентичний товарно-супровідним документам, та наявні в них дефекти. Порівняльний аналіз цих актів про проведення митного огляду з протоколами огляду техніки під час досудового слідства беззаперечно свідчить про об'єктивну можливість візуального визначення року випуску кожної з одиниць техніки та відсутність дефектів у них.
За таких обставин покладення в основу обвинувачення акту Ягодинської митниці від 19.04.2011 року при відсутності доказів змови декларанта -в даній справі ОСОБА_3 -з митним органом не відповідає рішенню Верховного Суду України. Хоча вказане рішення ухвалене і в справі адміністративного судочинства, однак, на думку суду, воно має виконуватись судом і в даній справі з огляду на значення акту як доказу розміру заподіяної шкоди, а відтак кваліфікації дій винних осіб та розв'язання цивільного позову.
В той же час сам факт проведення митного оформлення ввезеної техніки із складанням актів її огляду підтверджують показання обвинуваченого про його власну оцінку процедури такого оформлення і його результатів як законних дій з точки зору відповідності документів технічним характеристикам сільськогосподарської техніки і сплати митних платежів.
Крім цього, за ч.3 ст.358 КК України ОСОБА_3 інкримінується використання завідомо підроблених інвойсів. При цьому за кожним епізодом обвинувачення зазначено, що таке використання привело до заниження митної вартості і ухилення від сплати митних платежів.
В той же час, прийнявши до уваги товарно-супровідні документи на техніку лише як доказ заниження року її випуску, орган досудового слідства в обвинуваченні зазначив, що підроблені фактури виготовлені «невстановленою особою»і, крім цього, містять неправдиві дані і щодо одержувача товарів. Тим самим допущено суперечливий висновок про ввезення і митне оформлення ОСОБА_3 на своє ім'я техніки, одержувачем якої він не був.
Враховуючи вищевказані проаналізовані докази, суд приходить до внутрішнього переконання, що їх сукупністю стверджено об'єктивну неможливість придбання ОСОБА_3 за кордоном, ввезення в Україну і митного оформлення інкримінованих одиниць сільськогосподарської техніки навіть із заниженою вартістю, а відтак -не спростовано показання обвинуваченого про його формальну роль як підставної особи і не доведено умисел ОСОБА_3 на умисне ухилення від сплати обов'язкових платежів до бюджету.
За таких обставин в частині обвинувачення за ч.3 ст.212 КК України ОСОБА_3 підлягає виправданню.
Враховуючи судовий висновок щодо обвинувачення за ч.3 ст.212 КК України, за ч.3 ст.358 КК України з обвинувачення слід виключити як недоведене і формулювання про використання підсудним рахунків-фактур із завідомо недостовірним роком випуску, що потягнуло заниження митної вартості і ухилення від сплати обов'язкових платежів. ОСОБА_3 показав, що не був власником і отримувачем техніки, однак був обізнаним, що у інвойсах вказано саме такий його статус. Тим самим обвинувачений фактично визнав власне усвідомлення недостовірності товарно-транспортних документів, поданих до митного оформлення. Крім цього, склад цього злочину не є матеріальним, тому формулювання його наслідків в обвинуваченні є безпідставним.
Отже, в межах інкримінованого підсудному обвинувачення суд вважає повністю доведеною винність ОСОБА_3 у використанні завідомо підроблених документів -семи інвойсів на сільськогосподарську техніку із неправдивими відомостями щодо покупця товарів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення злочину).
Закон, за яким обвинувачений визнається винним, згідно із ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких.
Згідно із п.2 ч.1 ст.49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за такі злочини встановлено у три роки.
Оскільки останній епізод використання підроблених документів вчинено 25.08.2008 року, тому на час постановлення вироку строки притягнення до відповідальності ОСОБА_3 збігли.
У зв'язку з тим, що до обвинуваченого на підставі ч.5 ст.74 КК України постановляється обвинувальний вирок із звільненням від покарання, яке з врахуванням особи обвинуваченого, характеру і тяжкості злочину слід призначити у вигляді обмеження волі.
Заявлений Ягодинською митницею цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення в користь держави недоотриманих обов'язкових платежів підлягає залишенню без розгляду, оскільки він ґрунтується на обвинуваченні за ч.3 ст.212 КК України, за якою обвинувачений виправдовується.
З обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню витрати на проведення почеркознавчої експертизи документів, які є предметом злочину за визнаним судом обвинуваченням.
Запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався, клопотання про обрання такого заходу не надходили.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
п р и с у д и в :
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, і за цим законом призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_3 в пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.212 КК України визнати невинним і по суду виправданим.
Арешт накладений на нерухоме майно ОСОБА_3, яке розташоване за адресою : АДРЕСА_2 - зняти.
Цивільний позов Ягодинської митниці до ОСОБА_3 про стягнення в користь держави 1602200,74 гривень збитків від злочину залишити без розгляду.
Стягнути із ОСОБА_3 900(дев'ятсот) гривень 48 копійок витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Любомльського районного суду Павлусь О.С.