№ 2-6341/2011

провадження 2/412/22/2012

УХВАЛА

12 грудня 2013 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про розподіл домоволодіння в натурі, визнання права власності, припинення права власності і стягнення грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 грудня 2010 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння в натурі, позовні вимоги уточнювалися.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2012 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 грудня 2012 року, позовну заяву задоволено.

ОСОБА_1 3 грудня 2013 року звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення суду, оскільки зазначене рішення суду є незрозумілим.

Особи, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) держаного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає заяву необґрунтованою і не підлягаючою задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом в судовому засіданні встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2012 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 грудня 2012 року, позовну заяву задоволено, а саме: розподілено домоволодіння АДРЕСА_1, яке знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2, між цими співвласниками в натурі з урахуванням їх часток: виділивши в натурі ОСОБА_1 34/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку А-1, сіней а1-1, сараю В-1, вбиральні Ж, 34/100 дворових споруд 1-19, 1; вартість будівель та споруд цього власника складає 140193 грн.; виділивши в натурі ОСОБА_2 66/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку Б-1, сіней б-1, тамбуру б1-1, ганку б1, входу в підвал б11, підвалу п/д, літньої кухні Д-1, сараю Е-1, 66/100 дворових споруд 1-19, 1; вартість будівель та споруд цього власника складає 332431 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відступ від ідеальної частки в сумі 15000 грн; припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на домоволодіння АДРЕСА_1. Розподілено судові витрати, та вище вказане рішення є зрозумілим, судом при розгляді справи досліджені всі обставини справи, розглянуті конкретно всі заявлені позовні вимоги, їх формулювання знайшли своє вірне відображення в зазначеному рішенні суду, також в рішенні конкретно відображено аналіз обставин справи та правового обґрунтування, проаналізовано надані та добуті судом докази, по всім заявленим позовним вимогам надано висновок суду та в рішенні суду містяться посилання на відповідні норми матеріального та процесуального права, законність рішення в повному обсязі підтверджена ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 грудня 2012 року, якою зазначене рішення суду було залишено без змін, а тому з урахуванням зазначеного та вище викладеного ухвалене судом рішення не є незрозумілим, а питання які заявник просить суд роз'яснити не були предметом судового розгляду під час розгляду справи, крім того слід зазначити, що заявник у своїй заяві фактично просить суд зазначити у рішенні чи передбачає рішення суду виникнення права власності у позивача та у відповідача на нерухоме майно, яке їм було виділені в натурі при розподілі домоволодіння, та зазначити склад нерухомого майна, яке було виділено в натурі, а тому з викладеного витікає, що заявником фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, в зв'язку з чим буде внесено зміни у суть рішення, а не роз'яснити (викласти більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі) його, як це передбачено ст. 221 ЦПК України.

Крім того, в п. 21 постанови № 14 пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, суд приходить до висновку, що заява не обґрунтована, не підтверджена, безпідставна і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для задоволення заяви немає, а тому суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 221, 293 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про розподіл домоволодіння в натурі, визнання права власності, припинення права власності і стягнення грошової компенсації, - відмовити.

Суддя -