Справа № 427/9148/13-к
Провадження № 1-кп/427/534/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2013 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Кирильчука О.І.
при секретарі судового засідання Горбачові В.В.
за участю:
прокурора Бардакова О.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Свердловська Луганської області матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030340002750 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Верхньо-Кондрюче, Свердловського району, Луганської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не судимого, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, невійськовозобов'язаного, працюючого на ЦОФ «Свердловська» вантажником вагонів, інвалідності не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, -
встановив:
01 серпня 2013 року приблизно о 18 годині 15 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: Луганська область, м. Свердловськ. вул. Фрунзе, поблизу буд. 98 А, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, під час сварки, наніс один удар рукою ОСОБА_2, спричинивши останній тілесні ушкодження, у вигляді відкритого 2-х стороннього перелому нижньої щелепи, що відноситься відповідно до висновку експерта № 599 від 23.09.2013 р. до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я, оскільки потребують строк для свого заживления понад 21 день.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав, надав суду показання в яких зазначив, що вранці 01.08.2013 р. йому подзвонив син, ОСОБА_3, попросив дозволу пожити у нього декілька днів, поки не знайде квартиру. Обвинувачений з сином, невісткою ОСОБА_2, яка є потерпілою по справі, та онукою у той же день домовились про оренду квартиру. Під час огляду квартири почався дощ, обвинувачений запропонував піти до нього, забрав онуку та поїхав з нею велосипедом, син з дружиною пішли пішки. Удома син обвинуваченого почав звинувачувати останнього, що він матеріально допомагає своєму молодшому сину, а йому гроші не дає. Почалась сварка, під час якої ОСОБА_3 ударив обвинуваченого. Обвинувачений з сином та невісткою вийшли на вулицю, де близько п'яти хвилин продовжувалася бійка, після якої ОСОБА_1 зайшов у будинок, сина з невісткою в той день більше не бачив. Обвинувачений також зазначив, що спиртні напої у той день він не вживав. Наступного дня обвинуваченому подзвонив син ОСОБА_3 та сказав, що у його дружини зламана щелепа. Обвинувачений для лікування давав гроші потерпілій тричі по 500 грн.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, у своїх показаннях суду вказала, що 01.08.2013 р. її чоловік, ОСОБА_3 подзвонив обвинуваченому ОСОБА_1, який є його батьком, з проханням приїхати до них. Потерпіла з чоловіком та обвинувачений пішли дивитися квартиру, яку бажали орендувати. Почався дощ, обвинувачений запропонував піти до нього додому, де потерпіла з чоловіком та обвинувачений вжили втрьох приблизно 750 грам горілки. Потерпіла пішла перебирати картоплю, почула що чоловік з батьком почали сваритися. Після чого потерпіла почала збиратися додому, вийшла на вулицю, де на лавочці сидів обвинувачений. Потерпіла почала розмовляти з ним з приводу того, що обвинувачений не надає матеріальну допомогу її родині. Обвинувачений встав та вдарив потерпілу кулаком. Чоловік потерпілої заступився за неї, почалася бійка між обвинуваченим та його сином, яка тривала близько 20 хвилин. Потерпіла відтягнула обвинуваченого від чоловіка та викликала швидку та міліцію. У лікарні ОСОБА_2, поставили діагноз відкритий перелом нижньої щелепи. Обвинувачений двічі привозив потерпілій до лікарні гроші у розмірі 500 грн. Потерпіла вважає, що обвинувачений спричинив їй матеріальну шкоду у розмірі 1057,95 грн., яка виникла в результаті витрат на лікування, та моральну шкоду, яку вона оцінює у 25000 грн. та які просить стягнути з обвинуваченого на її користь.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3, який є чоловіком потерпілої та сином обвинуваченого, пояснив, що 01.08.2013 р. він з дружиною та донькою приїхали до обвинуваченого, оскільки хотіли орендувати житло в цьому районі. Подивившись будинок, вони пішли до батька на АДРЕСА_1. Обвинувачений був на велосипеді, тому взявши онуку, поїхав попереду. Вдома у обвинуваченого ОСОБА_2 приготувала обід та пішла перебирати картоплю. Свідок разом із батьком сиділи за столом і вживали спиртні напої, потім між ними почалася сварка з приводу того, що батько не допомагає матеріально родині свідка, а молодшому брату допомагає. Через сварку свідок сказав дружині збиратись і йти додому. Дружина разом із донькою вийшли на вулицю і стояли біля сусіднього двору, обвинувачений сидів на лавці. Коли свідок підходив до них, то чув, що дружина знов каже обвинуваченому, що той не надає їм матеріальної допомоги, на що обвинувачений піднявся з лавки і рукою вдарив її в обличчя. Після цього свідок почав бійку із обвинуваченим, скільки вона тривала, не пам'ятає. Дружина викликала швидку допомогу і міліцію, вони поїхали до травмпункту, де у неї виявили перелом щелепи. Наступного дня свідок зателефонував обвинуваченому і повідомив про те, що у дружини зламана щелепа, необхідно їхати у лікарню, після чого вони втрьох приїхали до лікарні м.Свердловська , де ОСОБА_2 поклали на стаціонарне лікування. В подальшому батько двічі давав по 500 грн. на лікування потерпілої.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується й інши доказами, зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- випискою з амбулаторної карти №32 від 10.09.2013 р. видана КП «Свердловською міською стоматологічною поліклінікою №1» підтверджує той факт, що потерпіла ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні СЦМЛ №1 з 02.08.2013 р. по 13.08.2013 р. з діагнозом відкритий двосторонній перелом нижньої щелепи в області ретенированих 8/8 зубів зі змішенням обломків. З 14.08.2013 р. по 09.09.2013 р. потерпіла проходила амбулаторне лікування. Васлідок травми у ОСОБА_2 виникло порушення прикусу (а.с. 20).
- копією епікризу №8857, відповідно до якого ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні СЦМЛ №1 з 02.08.2013 р. по 13.08.2013 р. з діагнозом відкритий двосторонній перелом нижньої щелепи в області ретенированих 8/8 зубів зі змішенням обломків, у якій також зазначений курс лікування потерпілою (а.с. 23).
- висновками експерта №599 від 23.09.2013 р. та №607 від 26.09.2013 р., якими встановлено, що у потерпілої ОСОБА_2 виявлено по одному рубцю на слизовій оболонці правої та лівої щоки, які є наслідком заживлення рваних ран м'яких тканин. В лікарні 01.08.2013 року у гр. ОСОБА_2 встановлено відкритий двосторонній перелом нижньої щелепи. Зазначені тілесні ушкодження утворились у результаті ударної дії тупим твердим предметом, можливо у строк та при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознаками тривалого розладу здоров'я, які потребують строк заживлення більше 21 дня (а.с. 30, 47-48).
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.09.2013 р. за участю потерпілої ОСОБА_2, спеціаліста ОСОБА_6, понятих ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с. 39-43)
З огляду на вищезазначене, суд вважає вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Суд, дослідивши під час судового розгляду даного кримінального провадження всі зібрані докази і оцінивши їх в сукупності, незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1, приходить до висновку, що винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, в судовому засіданні доведена повністю і наданих доказів достатньо для визнання його винним. Невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, суд розцінює, як спосіб захисту, а пояснення, надані обвинуваченим, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на диспансерному обліку у Свердловській обласній психіатричній лікарні та у лікаря-нарколога не перебуває. Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Згідно ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Цивільний позов, заявлений потерпілою, яка просить відшкодувати на її користь 1057,95 грн. матеріальної шкоди та 25000 грн. моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно ч.1 ст. 1195 ЦК України, фізична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Суд приходить до висновку, що вимога потерпілої про відшкодування матеріальних витрат у розмірі 1057,95 грн., знайшла своє підтвердження у матеріалах кримінального провадження, а саме наданими фіскальними чеками на придбання ліків, та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. За змістом ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини. Суд приходить до висновку, що потерпілій була завдана моральна шкода зі сторони обвинуваченого, внаслідок його протиправних дій. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілої, істотність вимушених змін у її житті наслідків, що настали, час та зусилля, необхідні для відновлення стану здоров'я та вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні. Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили необхідно залишити попередній у виді застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням на 1(один) рік 6(шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки.
В порядку ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь потерпілої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди грошову суму у розмірі 1057,95 грн. (одна тисяча п'ятдесят сім гривень 95 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь потерпілої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, на відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди грошову суму в розмірі 3000 грн. (три тисяч гривень 00 коп.).
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у виді застави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.І.Кирильчук