АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/774/751/13 Головуючий в суді 1 інстанції: Зуєва В.І.
ч.2 ст.15,ч.1 ст.115 КК України Доповідач: суддя Руських К.Г.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
24 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді Руських К.Г.,
суддів Мудрецького Р.В., Дігтярь Н.В.,
при секретарі Дерев'янко І.О.
за участю прокурора Заворотної О.А.,
захисника ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляцією прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, який діє в інтересах засудженого на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2013 року,-
цим вироком:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
громадянин України, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
засуджений за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на вісім років.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 721 грн. і моральної шкоди 25000 грн. і на користь комунального закладу «Нікопольська міська лікарня №1 Дніпропетровської обласної Ради» 4505,52 грн.
Питання щодо речових доказів вирішено в установленому законом порядку.
Обвинувачений ОСОБА_3 12.05.2013р. близько 22год., у стані алкогольного сп'яніння, після словесної сварки з ОСОБА_4, направився до свого помешкання за адресою АДРЕСА_1, де з метою умисного вбивства ОСОБА_4, взяв незареєстровану мисливську гладкоствольну рушницю «ТОЗ-Б» 16-го калібру, придатну для стрільби. Після чого, реалізуючи свій злочинний намір, направився до торгового кіоску, розташованого на перехресті вулиць Молодіжна та Залізнична в смт. Червоногригорівка Нікопольського р-ну Дніпропетровської області, де в останнє бачив потерпілого. Проходячи по вул. Молодіжній в смт. Червоногригорівка, ОСОБА_3 побачив потерпілого, що йшов в його напрямку, з метою умисного вбивства, діючи з мотивів помсти за нанесену образу, в районі будинку №25 по вул. Молодіжній в смт. Червоногригорівка Нікопольського р-ну Дніпропетровської області, знаходячись на відстані 1,5м. від потерпілого ОСОБА_4, передбачаючи, що наслідком його діяння може бути смерть потерпілого, зробив один постріл з гладкоствольної мисливської рушниці в область тулубу потерпілого ОСОБА_4, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді сліпого шротового вогнепального поранення клубової ділянки праворуч з наявністю великої кількості шроту у м'яких тканинах над крилом клубової кістки з концентрацією шроту в її центрі та незначним осипом по верхньому та задньому краю кістки з наявністю раневого каналу, який має напрямок з переду - назад, зверху - вниз, справа - наліво, перелому клубової кістки у місці розташування шроту, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби.
Таким чином, ОСОБА_3 виконав всі дії, які вважав необхідними для досягнення злочинного результату, вважаючи, що навмисно заподіяв смерть ОСОБА_4, утримуючи при собі мисливську рушницю, намагався зникнути з місця події, але був затриманий мешканцями смт. Червоногригорівка Нікопольського р-ну Дніпропетровської області.
Смерть ОСОБА_4 не настала з причин, не залежним від волі ОСОБА_3, оскільки йому своєчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу.
В апеляційній скарзі прокурор вважає, що вирок суду підлягає скасуванню через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Судом не враховано, що ОСОБА_3 раніше був судимий за скоєння тяжких корисливих злочинів, скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння, вину в судовому засіданні визнав частково, не визнав умисний характер своїх дій, не відшкодував заподіяну шкоду.
Просить ухвалити новий вирок, яким призначити покарання засудженому ОСОБА_3 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 10 років.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, а справу просить направити на додаткове розслідування, оскільки даний вирок є незаконним. Просить звернути увагу на те, що потерпілий неодноразово його бив. В той вечір він його бив біля торгового кіоску, від чого у нього з'явилась рубана рана біля ока. Вважає, що суд невірно вказав, що він ніде не працює, так як він та його жінка працювали в селі по найму.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що у обвинуваченого ОСОБА_3 не було ні мети, ні умислу позбавляти життя потерпілого ОСОБА_4 Він хотів тільки полякати останнього, щоб ОСОБА_4 припинив проти нього побиття та постійні образи та знущання.
Вважає,що оскільки згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_4 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження і умисел його був направлений на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю потерпілого, відповідальність настає за фактично заподіяне тілесне ушкодження, в даному випадку за ч.1ст.122 КК України.
Просить ухвалити новий вирок стосовно ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора та просив вирок в частині призначеного покарання скасувати та призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 10 років, пояснення обвинуваченого та в його інтересах захисника ОСОБА_2, які також підтримали свої апеляції та просили скасувати вирок та постановити свій вирок за ч.1 ст.122 КК України, вивчивши та перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції колегія суддів приходить до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.15ч.1ст.115 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Доводи в апеляції обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 про те, що справа розглянута не об'єктивно, є безпідставними.
Ці заперечення звинувачення детально розглядались судом і спростовані наведеними у вироку доказами.
Як видно із показів потерпілого ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_3 вистрелив у нього з рушниці і спричинив йому тілесні ушкодження, що не заперечує і сам обвинувачений ОСОБА_3
Покази потерпілого ОСОБА_4 підтверджуються показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були на місці події та були очевидцями скоєного ОСОБА_3, які були допитані в судовому засіданні та пояснили, що бачили, як ОСОБА_3 навів рушницю на ОСОБА_4 Вони говорили про щось, а потім пролунав постріл, після якого ОСОБА_4 упав.
Із показів свідка ОСОБА_8, допитаної в судовому засіданні, слідує, що вона працює в торгівельному кіоску в смт. Червоногригорівка. Після вимагання ОСОБА_3 дати йому спиртне, ОСОБА_4 зробив йому зауваження. ОСОБА_3 нібито поїхав, після чого повернувся та загрожував лопатою ОСОБА_4 Потім його заштовхали в машину і вони поїхали. Згодом біля кіоску почався якийсь рух, хтось кричав, що ОСОБА_3 з рушницею. Почулися постріли. Дружина ОСОБА_3 кричала, щоб той стріляв. ОСОБА_4 просив викликати швидку допомогу.
Із показів свідка ОСОБА_9 слідує, що огляд місця події було розпочато після його приїзду з лікарні, він бачив і сліди крові, і рушницю і гільзи. Все це було зафіксовано при допомозі фотозйомки.
Згідно протоколу огляду місця події від 13.05.2013 року з фото таблицею до нього було вилучено два ватних тампона зі слідами бурого кольору, прокладки у кількості 7 шт. і пиж, дві гільзи, картонні прокладки, розсип шроту та рушницю.
Як вбачається із протоколу проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3, останній добровільно в присутності понятих розповів і показав місце події, яке було предметом огляду, що видно із відеозапису слідчого експерименту, який був оглянутий колегією судів і учасниками кримінального провадження у судовому засіданні(а.с.),
Ці його показання не суперечать висновкам судово-медичної експертизи №341 від 24.06.2013 року, яка сторонами кримінального провадження не оспорюється, згідно якого потерпілому ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді сліпого шротового вогнепального поранення клубової ділянки праворуч з наявністю великої кількості шроту у м'яких тканинах над крилом клубової кістки з концентрацією шроту в її центрі та незначним осипом по верхньому та задньому краю кістки з наявністю раневого каналу, який має напрямок з переду-назад, зверху вниз, справа-наліво, перелому клубової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №407 від 22.05.2013 року 2-х ватних тампонів, вилучених з місця події, на них встановлена кров людини і не виключається її походження від потерпілого ОСОБА_4
Доводи апеляції захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про не встановлення судом мотиву скоєного злочину є необґрунтованими, оскільки судом вірно встановлено, що тілесні ушкодження потерпілому за висновком судово-медичної експертизи є вогнепальними, спричинені в життєво-важливий орган потерпілого - в повздовшну область. Як встановив суд першої інстанції, мотивом вчиненого ОСОБА_3 правопорушення є помста, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.09.2011 року, від 30.11.2011 року, поясненнями потерпілого ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 в судовому засіданні , згідно яких з 2011 року між потерпілим та обвинуваченим склались неприязні стосунки і в день скоєння злочину - 12.05.2013 року цьому правопорушенню передував конфлікт між потерпілим ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3
Як вірно встановив суд, матеріалами кримінального провадження, а саме, показами потерпілого ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судовому засіданні було підтверджено, що з 2011 року між потерпілим та обвинуваченим склались неприязні стосунки. І в день скоєння правопорушення - 12.05.2013 року цьому правопорушенню передував конфлікт між потерпілим та обвинуваченим. Останній після конфлікту поїхав додому, взяв там рушницю і повернувся до місця події. Як він сам пояснив, налякати потерпілого. Таким чином судом було вірно встановлено, що кримінальне правопорушення було скоєно з мотивів помсти за нанесену потерпілим образу.
Таким чином, незважаючи на часткове визнання своєї вини у закінченому замаху на вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, та висунення своєї версії подій, його вина повністю доведена сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні вищевказаних доказів.
Належним чином суд дослідив протоколи відповідних слідчих дій, та, проаналізувавши їх, вірно виклав їх у вироку. Так, судом в тому числі було досліджено протоколи слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 від 19.06.2013 року, обвинуваченого ОСОБА_3 від 15.06.2013 року, свідка ОСОБА_6 від 19.06.2013 року і відеозаписом цих слідчих дій, який був переглянутий в судовому засіданні, в ході якого кожний розповів і показав про обставини нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4
Суд дав також належну оцінку показам свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_5
Дослідивши всі наявні у справі докази, суд ретельно проаналізував їх в сукупності, навівши мотиви прийнятого рішення та підстави відхилення інших доказів. Саме на підставі системного аналізу показів винного та інших доказів суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні замаху на вбивство потерпілого. Колегія суддів, перевіривши вказані висновки суду 1 інстанції, погоджується з ними в повному обсязі, знаходячи їх вірними та обґрунтованими.
Якого-небудь впливу на обвинуваченого під час дачі ним показів як на досудовому слідстві, так і в суді судом не встановлено. Слідчі дії, під час яких ОСОБА_3 розповідав про обставини скоєння ним кримінального правопорушення, були зафіксовані за допомогою фото та відео техніки, при цьому суд мав змогу особисто впевнитись, що учасники експерименту, в тому числі ОСОБА_3, давали покази цілком добровільно, без будь-якого примусу та тиску.
Суд першої інстанції розглянув дану кримінальну справу в межах пред'явленого обвинувачення та за його рамки не виходив, а підстав для направлення справи на додаткове розслідування не встановлено, а тому апеляція обвинуваченого ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Не може бути задоволена і апеляція захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, як така, що цілком не вмотивована, та наявні в ній доводи явно суперечать матеріалам справи. Так, захисник ОСОБА_2 в якості підстави для скасування вироку в апеляції вказав, що у ОСОБА_3 був умисел лише налякати потерпілого. Однак це твердження є необґрунтованим, оскільки суд, навівши у вироку досліджені докази, провів аналіз цих доказів. При цьому суд логічно та досить конкретно наводить свої висновки та підстави для їх прийняття.
Дії ОСОБА_3 за ч.2ст.15ст.115 КК України кваліфіковані вірно.
Призначаючи винному покарання, суд першої інстанції врахував особу обвинуваченого, обтяжуючу обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, в повному обсязі виконавши вимоги ст.65 КК України, внаслідок чого призначив винному покарання, яке колегія судів знаходить справедливим та підстав для його зміни не знаходить, а тому апеляція прокурора про м'якість призначеного покарання є необґрунтованою.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства при розгляді справи, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни вироку, колегією суддів також не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.405,407,419 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції, обвинуваченого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2013 року відносно ОСОБА_3 - без змін.
Судді: