Справа № 144/1198/13-ц Провадження № 22-ц/772/4154/2013Головуючий в суді першої інстанції:Панченко Д. І.

Категорія: 23Доповідач: Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді Берегового О.Ю.,

суддів Іванюка М.В., Панасюка О.С.

при секретарі Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Янів», за участю третьої особи на стороні відповідача: відділ Держземагенства у Теплицькому районі Вінницької області про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору та повернення земельної ділянки,-

за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 12 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Янів» про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору та повернення земельної ділянки, мотивуючи свої вимоги тим, що вона являється власником земельної ділянки, розташованої на території Комарівської сільської ради Теплиць кого району Вінницької області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Отримуючи від відповідача орендну плату вважав, що ТОВ «Янів» використо-вує земельну ділянку без договору, так як він подібного документу не підпи-сував, проте, як з'ясувалось, 07 червня 2005 року, було укладено договір оренди землі строком на 10 років на належну йому земельну ділянку. 15 червня 2006 року даний договір оренди земельної ділянки було зареєстровано у секторі ДЗК Теплицького району Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК". Даного договору оренди землі він не підписував та нікого не уповноважував це зробити. Крім того, вказує на відсутність невід'ємних частин договору, передбачених Законом України «Про оренду землі», а саме: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встанов-лених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом «Про оренду землі», і так як даних документів не має, вважає, що вони відносяться до істотних умов договору, і їх відсутність робить договір оренди недійсним.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 12 листопада 2013 року ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 118759 виданого 15 вересня 2004 року є власником земельної ділянки площею 3,1800 га на території Комарівської сільської ради Теплицького району Вінницької області.

Як вбачається з договору оренди землі від 07 червня 2005 року, орендодавець ОСОБА_2 передав орендарю ТОВ «Янів» вказану земельну ділянку строком на 10 років (а.с. 8).

Спірний договір оренди землі 15 червня 2006 року у встановленому законом порядку пройшов державну реєстрацію (зареєстрований у Теплицькому секторі ДЗК Вінницької ДП центр ДЗК по земельних ресурсах).

Згідно висновку судово-технічної та почеркознавчої експертиз Вінниць-кого відділення КНДІСЕ від 08.10.2013 року, встановити, ким виконано підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» договору оренди від 07.06.2005 року, ОСОБА_2 чи іншою особою не виявляється можливим (а.с. 61-64).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ч. 1 ст. 257 ЦК України перебіг позовної дав-ності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до роз'яснень викладених в п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства» при розгляді цивільних справ, згідно зі статтею 257 ЦК України у спорах про захист прав власників земельних ділянок застосовується позовна давність тривалістю у три роки, якщо інше не передбачено законом.

Станом на день подачі позовної заяви від дати укладення договору до дня звернення до суду пройшло вісім років.

Відповідач подав письмову заяву про застосування позовної давності (а.с. 29-30).

Оскільки договір оренди земельної ділянки був укладений 07 червня 2005 року, то позивач, з урахуванням його позиції, що підпис в договорі від його імені сфальсифіковано, мав можливість дізнатись про його існування і ознайомитись з його умовами під час отримання щорічно орендної плати за користування земельною ділянкою, що ним не заперечувалось.

Доводи про те, що він вважав, що відповідач використовує земельну ділянку без договору, колегія суддів вважає надуманими та такими, що не підтверджені належними доказами.

Отже, суд обґрунтовано застосував позовну давність і відмовив у задоволенні вимоги про визнання договору оренди недійсним та похідних вимог про скасування державної реєстрації договору та повернення земельної ділянки.

Як передбачено ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що позов- на давність пропущена ним з поважної причини, клопотання про витребування доказів на підтвердження його пропущення він та його представник не заявляли.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони були предметом судової перевірки і не дістали об'єктивного підтвердження.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, ко-легія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 12 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: