Справа № 1328/2884/12 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.

Провадження № 22-ц/783/6348/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар: Березюк О.З.

особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2, експерт ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 01 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 01 серпня 2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 7 015 грн. 02 коп. матеріальної шкоди та 2 000 грн. моральної шкоди, а всього 9 015 грн. 02 коп.; стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 214 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_4. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та необгрунтованість у зв»язку з тим, що судом було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи. Зокрема документи, подані позивачем в якості підтвердження розміру нанесеної шкоди не можуть вважатися такими, що підтверджують розмір збитків, а рахунок фактури та акт виконаних робіт є фінансовими документами та не підтверджують факт оплати позивачем ремонту автомобіля. Зазначає, що протягом 2011 року позивач постійно ухилявся від зустрічей з ОСОБА_4 та працівником міліції і жодного разу не підносив тему про відшкодування шкоди, проведення експертизи тощо. Крім того, на день розгляду справи ОСОБА_4 подав клопотання про скерування запиту в ДАІ, оскільки йому стало відомо про те, що у травня 2012 року автомобіль позивача був учасником іншого ДТП. Просить рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 01 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, з»ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги та скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Встановлено, що 31.03.2011 року о 11 год. 30 хв. гр. ОСОБА_4, керуючи автомобілем Мітсубісі, д.н. НОМЕР_1, на вул. Замарстинівській у м.Львові порушив правила дорожнього руху внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки Мітсубісі, д.н. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 Згідно із постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 04.05.2011 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Як підтверджується матеріалами справи та не спростовується доводами апеляційної скарги, в результаті даного ДТП з вини відповідача було пошкоджено автомобіль позивача, а відтак задовольняючи позов в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 7 015, 02 грн. суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач повинен відшкодувати завдану шкоду. Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,

відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Також, цілком обґрунтованою є сума відшкодування завданих збитків, адже згідно із висновком №3991 судової автотоварознавчої експертизи від 24 квітня 2013 року вартість матеріального збитку з технічної точки зору заподіяного власнику автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження, в цінах на час завершення експертизи, становить 7015, 02 грн.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду У країни №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог і залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Відтак, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості колегія суддів погоджується з відшкодуванням ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 2000 грн., оскільки в наслідок завданої шкоди неправомірними діями відповідача він та його сім»я зазнали моральних страждань та вимушених змін у житті.

Доводи апелянта, щодо сумнівності експертизи, оскільки така була проведена після того, як автомобіль ОСОБА_2 був учасником іншого ДТП у травні 2012 року, колегія суддів відкидає, так як об»єктом дослідження експерта були пошкодження завдані в ДТП 31.03.2011 року а саме: пошкодження заднього лівого ліхтаря, облицювання заднього бампера з лівої сторони, заднього лівого крила, заднього лівого брудозахисного щитка. У ДТП 29 травня 2012 року пошкодження зазнала передня частина автомобіля. Дані факти підтвердив в судовому засіданні експерт ОСОБА_3, зазначивши, що пошкодження отримані внаслідок ДТП 29 травня 2012 року не включалися до його експертного дослідження. Крім того, пошкодження, які були заподіяні транспортному засобу внаслідок ДТП у травні 2012 року на час проведення експертизи були повністю усунуті.

Під час встановлення вказаних обставин справи судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, а вказане рішення місцевого суду відповідає нормам матеріального права і встановленим обставинам.

Тому даючи оцінку рішенню суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, в межах доводів скарги, колегія суддів дійшла висновку про його законність та обгрунтованість.

Відтак, на підставі ст.308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст.303, п.1ч.1ст.307, 308, п.1ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 01 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Л.Б. Струс

М.М. Шандра