01010, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2006 р.   Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В. (доповідач)

суддів                            Конюшка К.В.

                                       Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Степашка О.І.           

при секретарі:            Ткачук Н.В.

за участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: не з'явився.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ворошилівського районного суду м.Донецька від 20.07.2005  р. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15.11.2005 р.

у справі №2-779/05

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Ворошилівському районі м.Донецька

про відмову  в перерахунку пенсії , -

                                                       ВСТАНОВИВ:

          У січні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою на неправомірні дії УПФ України в Ворошиловському районі м.Донецька та про зобов'язання відповідача зарахувати стаж роботи в інфекційних лікувальних закладах в подвійному розмірі при перерахунку пенсії.

Вимоги обґрунтовує тим, що вона з 22.01.1957 р. по 28.08.1959 р. працювала ІНФОРМАЦІЯ_1, а з 01.02.1970 р. по 15.08.1975 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 і відповідно до Закону України «Про внесення змін до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на зарахування в подвійному розмірі стажу роботи при перерахунку пенсії.

 Рішенням Ворошилівського районного суду м.Донецька від 20.07.2005 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.11.2005 р., в задоволенні позову відмовлено.

         На судові рішення ОСОБА_1 подано касаційну скаргу,   у якій  ставиться питання про їх скасування та  прийняття нового рішення про задоволення скарги в повному обсязі.

         Вважає, що стаж роботи в інфекційних лікувальних закладах підлягає зарахуванню в подвійному розмірі незалежно від того відпрацьований він до чи після прийняття Закону України «Про внесення змін до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10.07.2003 р.

Відповідач заперечень  на касаційну скаргу не надав. 

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Справу розглянуто у відповідності з вимогами ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, позивачка працювала в Олександрівській міській лікарні  з 22.01.1957 р по 12.09.1958 р. - ІНФОРМАЦІЯ_1, з 13.09.1958 р. по 28.08.1959 р. - ІНФОРМАЦІЯ_3, з 01.02.1970 р. по 15.08.1975 - ІНФОРМАЦІЯ_2.

 Відповідно до п.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувались до стажу роботи для призначення пенсії  до набрання чинності  даного Закону, зараховуються  до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, правильно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшли висновку, що позивачка на час набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не працювала в інфекційних закладах, а тому підстави для врахування стажу в подвійному розмірі відсутні.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи,  встановлених судом.

Як передбачено ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

  Відповідно до Закону України «Про внесення змін до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) із лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Згідно п.2 даний  Закон вступає в силу з  дня опублікування, тобто з 15.08.2003 р.

         Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає  підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення апеляційної інстанції.

           Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

 УХВАЛИВ:

         Касаційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення, а рішення Ворошилівського районного суду м.Донецька від 20.07.2005  р. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15.11.2005 р. - без змін.

 Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                         Головуючий                                                            Л.В.Ланченко

                         Судді                                                                        К.В.Конюшко

                                                                                                     О.М.Нечитайло

                                                                                                     Н.Г.Пилипчук

                                                                                                           О.І.Степашко