АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/774/852/13 Головуючий в суді 1 інстанції: Лила В.М.
Категорія:ч.2 ст.115,ч.1 ст.162, ч.3 ст.185 КК України Доповідач: суддя Руських К.Г.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
26 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді Руських К.Г.
суддів Мудрецького Р.В., Капелюхи В.М.,
при секретарі Дерев'янко І.О.,
за участю прокурора Демидова О.О.
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3
законного представника
неповнолітнього обвинуваченого -
ОСОБА_4,
потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8,
обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_9 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року,-
цим вироком:
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 2631 КК України і призначено покарання:
за п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України десять років позбавлення волі;
за ч.3 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі;
за ч.1 ст. 263 КК України три роки позбавлення волі;
за ч.1 ст. 2631 КК України три роки позбавлення волі.
За сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом часткового складання призначених покарань 11 років позбавлення волі.
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України, раніше не судимого,
визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України і призначено покарання одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3,
громадянина України, раніше судимого:
13.12.2011 року Новомосковським міськрайонним судом
за ч.1 ст.309, ч.1 ст.186 КК України до 1 року
позбавлення волі, звільнений 11.05.2012 року після
відбуття покарання,
визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України і призначено покарання:
за ч. 1 ст. 162 КК України три роки обмеження волі;
за ч. 3 ст. 185 КК України чотири роки позбавлення волі.
За сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом повного складання призначених покарань п'ять років позбавлення волі.
Задоволено частково позов ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 28288 грн. 35 коп. та моральної шкоди в розмірі по 300000 грн. кожній.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_11 на користь ОСОБА_7 26288 грн. 35 коп., стягнуто солідарно з ОСОБА_12, ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 150000 грн. кожній.
В іншій частині позову відмовлено як недоведеному в заявленому розмірі.
В позові ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_9 відмовлено.
Доля речових доказів вирішена відповідно до закону.
За вироком суду ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, визнано винними в тому, що 13 грудня 2012 року близько 18.00 год. ОСОБА_10, діючи повторно, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийшли до домоволодіння громадянина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з метою скоєння крадіжки.
Проникнувши на територію домоволодіння крізь незамкнену хвіртку, реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, за допомогою невстановленого в ході розслідування металевого предмету, шляхом злому вікна проникли у приміщення будинку.
З будинку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 таємно викрали майно громадянина ОСОБА_13, а саме: мисливську рушницю «ТОЗ 34 ЕР» НОМЕР_1, вартістю 1000 грн., мисливську рушницю «ТОЗ-Б» («БМ») ЛХ НОМЕР_2 1957 р.в. 16 калібру, вартістю 1500 грн., 6-ть мисливських патронів, вартістю по 3 грн. кожний, а також 20000 грн. та з викраденим зникли, спричинивши матеріальний збиток ОСОБА_13 на загальну суму 22524 грн.
Продовжуючи свої злочині дії, приблизно 15.12.2012 р. близько 18.00 год. неповнолітній ОСОБА_9, маючи намір направлений на незаконну переробку вогнепальної зброї, переніс викрадені з будинку ОСОБА_13 дві мисливські рушниці «ТОЗ - 34 ЕР» НОМЕР_1 та «ТОЗ-Б» («БМ») ЛХ НОМЕР_2 1957 р.в. 16 калібру в буд. АДРЕСА_2, де мешкає гр. ОСОБА_11 та вказані рушниці сховав на горищі будинку.
Приблизно в кінці грудня 2012 року н/л ОСОБА_9 знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_11 у будинку АДРЕСА_2, з метою подальшого використання у своїй злочинній діяльності, переробив за допомогою металевої пилки, вкоротивши стволи та ложе прикладу мисливської рушниці «ТОЗ-Б» («БМ») ЛХ НОМЕР_2 1957 р.в. 16 калібру, викраденої раніше з будинку ОСОБА_13, таким чином виготовив обріз з мисливської рушниці та став незаконно зберігати у будинку за вказаною адресою.
02 січня 2013 року близько 16.00 год. неповнолітній ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився за місцем мешкання ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 з яким спільно вживали спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв у ОСОБА_9 та ОСОБА_11, у зв'язку з відсутністю грошей, виник намір, направлений на умисне вбивство ОСОБА_13 і заволодіння грошовими коштами останнього у сумі 9000 доларів США, які, як вони вважали, зберігалися за місцем мешкання ОСОБА_13 після продажу автомобіля за адресою АДРЕСА_1.
Реалізуючи свій злочинний намір 02 січня 2013 р., близько 20.30 год. ОСОБА_9, маючи при собі перероблений, заряджений патронами та таким чином, заздалегідь підготовлений до скоєння злочинів, обріз мисливської рушниці калібру 16 мм «ТОЗ-Б» («БМ») ЛХ НОМЕР_2 1957 р.в., який незаконно зберігав, діючи спільно з ОСОБА_11 по раніше розробленому плану, згідно якому ОСОБА_11 повинен був відволікти увагу ОСОБА_13, а ОСОБА_9 вбити останнього з обрізу, прийшли до домоволодіння ОСОБА_13, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Зайшовши крізь незамкнену хвіртку в двір вказаного домоволодіння, ОСОБА_11 викликав господаря будинку з дому на ганок. ОСОБА_13 вийшов на ганок будинку та почав виганяти з двору ОСОБА_9 та ОСОБА_11 при цьому декілька разів вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_11, розбивши останньому до крові ніс. В цей час ОСОБА_9, реалізуючи злочинний намір, діючи по раніше оговореному плану з ОСОБА_11, направлений на умисне вбивство, тобто протиправне спричинення смерті ОСОБА_13, діючи з корисливих мотивів, бажаючи незаконно заволодіти майном останнього, застосовуючи заздалегідь підготовлений обріз мисливської рушниці «ТОЗ-Б», направив на гр. ОСОБА_13 та з відстані близько 1,5 м зробив один постріл в область правої частини грудної клітини ОСОБА_13 В результаті чого спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді: вхідної вогнепальної рани на передній поверхні грудної клітини справа, поранення м'язів грудної клітини справа, м'язів 2-го міжребер'я, пристінкової плеври справа, верхньої долі правої легені та переломи 2,3-го ребер справа на протязі ранового каналу, біля 2,7 л. крові у правій плевральній порожнині, металевий дріб та контейнер з патрону у правій плевральній порожнині, сліпі вогнепальні канали по задній поверхні грудної клітини справа в області 2-5-го ребер, 2-4-го міжреберних м'язів, в області 2-5-го тіл грудних хребців справа, з металевим дробом у дні каналів, крововиливи у м'яких тканинах на протязі ранового каналу, які в своїй сукупності відносяться до тяжких, як небезпечних для життя, та привели до смерті ОСОБА_13, який помер на місці скоєння злочину, а ОСОБА_9 та ОСОБА_14 з місця скоєного злочину зникли.
Далі, після скоєння умисного вбивства ОСОБА_13, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 сховали обріз у напіввкопаній автомобільній покришці біля буд. 17 по вул. Лісній у м. Новомосковську. Потім прийшли до будинку 3/1 по пров. Базарному у м. Новомосковську де проживає ОСОБА_10, та попросили останнього сходити до ОСОБА_13 та пересвідчитись, що він мертвий, що останній і зробив.
02 січня 2013 р. близько 21.00 год., ОСОБА_10 знаходячись на вул. 95 Стрєлкової Дивізії м. Новомосковська поблизу магазину «АТБ» повідомив ОСОБА_11 та ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_13, власник будинку АДРЕСА_1, вже мертвий, при цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_11 маючи корисні наміри запропонували ОСОБА_10 повернутися до будинку гр. ОСОБА_13 з метою доведення корисливого злочинного умислу, направленого на викрадення майна ОСОБА_13 до кінця.
З цією метою, 02 січня 2013 р. близько 21.30 год. ОСОБА_10 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_11, достовірно знаючи, що господар будинку мертвий, усвідомлюючи, що опір чинити нікому, прийшли до двору вказаного домоволодіння. Після чого ОСОБА_11 залишився на вулиці біля двору з метою попередження спільників про можливу загрозу викриття злочинних дій.
ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_9 незаконно проник до будинку ОСОБА_13 через незамкнені вхідні двері з метою заволодіння майном потерпілого. Перебуваючи у будинку ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не знайшли грошових коштів або інших коштовних речей та через деякий час, нічого не викравши, залишили приміщення будинку.
В апеляційних скаргах:
Прокурор просить змінити вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вказавши обставину, яка обтяжує покарання - алкогольне сп'яніння у ОСОБА_9 та ОСОБА_11 та рецидив злочинів у ОСОБА_10, посилаючись на те, що суд не врахував вищевказане при призначенні покарання та не мотивував свого рішення, призначаючи покарання.
Засуджений ОСОБА_11 просить скасувати вирок Новомосковського міськрайонного суду через необґрунтованість та неповноту висунутого обвинувачення за п.6,п.12 ч.2 ст.115 КК України. Вважає свою вину у вбивстві ОСОБА_13 не доведеною, а вирок суду незаконним та необґрунтованим.
Засуджений ОСОБА_10 просить скасувати вирок Новомосковського міськрайонного суду через істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а справу направити на новий судовий розгляд.
В доповненні до апеляції обвинувачений ОСОБА_10 просить також вирок скасувати у зв'язку із суттєвими порушеннями вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Крім того, вказує на те, що суд при призначенні покарання не взяв до уваги явку з повинною та чистосердечне визнання, позитивну характеристику з місця проживання та знаходження на його утриманні неповнолітньої дитини.
Засуджений ОСОБА_9 просить вирок Новомосковського міськрайонного суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що вирок суду незаконний та необґрунтований, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що вбивство було скоєно з необережності, що він натиснув на спусковий механізм випадково.
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_9 просить скасувати вирок Новомосковського міськрайонного суду через неповноту судового розгляду та не відповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до винесення судом вироку, в якому наявні висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та ухвалити новий вирок. Крім того, також вказує на необережне поводження ОСОБА_9 зі зброєю, в результаті чого обвинувачений випадково натиснув на спусковий механізм та спричинив в результаті вистрілу в ОСОБА_13 його смерть.
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_11 просить скасувати вирок Новомосковського міськрайонного суду відносно ОСОБА_11 та закрити кримінальне провадження, посилаючись на те, що судом першої інстанції було допущено неповноту судового розгляду та висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що винуватість ОСОБА_11 у вбивстві ОСОБА_13 вироком суду не доведена.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора про зміну вироку суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_11 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_10, законного представника обвинуваченого ОСОБА_9-ОСОБА_4, які підтримали свої апеляції і просили задовольнити їх з вказаних в ний підстав, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить.
Доведеність вини й кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_9 за ч.3ст.185,ч.1ст.263,ч.1ст.263-1 КК України та ОСОБА_10 за ч.3ст.185, ч.1ст.162 КК України ніким із учасників процесу не оспорюються.
Висновок суду про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого їм злочину за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України, їх вина у вчиненні вказаного злочину у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, вона відображена сукупністю зібраних доказів, яким суд дав відповідну оцінку.
Судом перевірено доводи апеляцій обвинуваченого ОСОБА_9 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 про необережне спричинення ОСОБА_13 тілесних ушкоджень шляхом випадкового натискання на спусковий механізм та обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника ОСОБА_3 про непричетність ОСОБА_11 до вбивства потерпілого ОСОБА_13 та обґрунтовано визнано як такими, що не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Так, згідно протоколу слідчого експерименту від 05.01.2013 року, проведеним із застосуванням відеозйомки, який суд, переглянувши в судовому засіданні, обґрунтовано визнав належним та допустимим, оскільки ОСОБА_9 давав покази добровільно, без будь-якого стороннього впливу, за участю понятих та захисника на той час ОСОБА_17 Під час експерименту ОСОБА_9 розповів,що 02.01.2013року він та ОСОБА_11 йшли красти гроші, ОСОБА_11 повинен був вдавати із себе п'яного, зайти до двору ОСОБА_13, відволікти його він в цей час повинен був оглушити ОСОБА_13 Коли в двір зайшов ОСОБА_11, вийшов з будинку ОСОБА_13, який схопив ОСОБА_11 за одяг та почав його бити, а коли замахнувся ножем, кричав: «Я тебе вб'ю!», він витягнув обріз, який тримав під курткою, хотів вистрелити вверх, щоб налякати ОСОБА_13, але різко витягнув обріз і нажав на крючок і обріз вистрелив. Заряд попав у ОСОБА_13 Через деякий час вони знову повернулись до будинку ОСОБА_13, ОСОБА_10 зайшов у двір, сказав, що ОСОБА_13 помер. Тоді він з ОСОБА_10 зайшли в будинок, все обшукали, але нічого не знайшли і вийшли з будинку.
З цього ж будинку місяць назад він з ОСОБА_10 викрали гроші і дві мисливські рушниці(т.1а.с.234-241).
Згідно протоколу огляду місця події від 06.01.2013 року, який суд також визнав допустимим доказом, на території місцевості по вул. Лісній м. Новомосковська, під автомобільною шиною знайдено та вилучено обріз мисливської рушниці(т.1 а.с.243).
Вказана слідча дія була підтверджена в судовому засіданні шляхом перегляду судом відеозапису, на якому відображено, де ОСОБА_9 в ході проведення слідчого експерименту розповів та показав, як після вбивства ОСОБА_13, тікаючи з місця пригоди, він сховав під автомобільним колесом обріз рушниці, з якого стріляв у ОСОБА_13(т.1а.с.242).
Вказаний доказ суд першої інстанції також визнав допустимим та належним доказом по справі, оскільки суд вважав неуважністю слідчого при складанні протоколу слідчої дії, що він не був підписаний захисником на першій сторінці та обвинуваченим ОСОБА_9, вказавши при цьому, що захисником протокол підписаний на останній сторінці та таке порушення суд визнав не суттєвим порушенням, оскільки вказаний доказ відповідає вимогам ст.ст.85,86 КК України.
Відповідно огляду місця події від 13.01.2013 року (з фотознімками), домоволодіння АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_13 з ознаками вогнепальної рани в грудях. В кімнатах будинку зафіксовано порушення порядку, безлад. Виявлені сліди рукавичок та взуття (т.1а.с.87-30), біля трупа ОСОБА_13 ніякого ножа не знайдено.
Оглядом трупа ОСОБА_13 від 03.01.2013 року за участю судово-медичного експерта ОСОБА_18 виявлені тілесні ушкодження: рана на передній поверхні грудної клітини, а при внутрішньому огляді виявлені тілесні ушкодження: рана на передній поверхні грудної клітини, а при внутрішньому огляді виявлені ушкодження органів та вилучено декілька десятків металевих дробин та пластмасовий контейнер(т.1а.с.131-132).
Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8 підтвердили суду, що 02.01.2013 року їм стало відомо, що їх брата, чоловіка та сина - ОСОБА_13, було убито, внаслідок чого вони понесли тяжкі моральні страждання, хвилювання.
Свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20 підтвердили суду, що 02.01.2013 року ОСОБА_9 ночував у них дома, ввечері 02.01.2013 року ОСОБА_9 та ОСОБА_11 пішли та повернулись близько 22.00 години. У ОСОБА_11 був розбитий ніс.
Слідчим експериментом, проведеним 29.03.2013 року за участю ОСОБА_10, під час якого він вказав на будинок ОСОБА_13, який розташований на АДРЕСА_1, де він разом з ОСОБА_9 13.12.2012 року вчинили крадіжку двох мисливських рушниць та грошей. 02.01.2013 року він приходив знову до будинку, щоб впевнитись чи мертвий ОСОБА_13, бачив, що той мертвий лежить на порозі (т.1а.с.133-139).
Відповідно протоколу обшуку від 04.01.2013 року за місцем мешкання ОСОБА_11 по АДРЕСА_2 було виявлено мисливську рушницю «ТОЗ-34ЕР» НОМЕР_1(т.1 а.с.150-152)
Відповідно висновків експерта №7/Е, №7/Е/Д причиною смерті ОСОБА_13 стало вогнепальне сліпе проникаюче дробове поранення грудної клітини справа, що супроводжувалось пораненням правої легені, яке привело до гострої крововтрати. Смерть настала не менше, як за 16 годин до моменту огляду трупа на місці події(т.1а.с.153-156).
Відповідно висновку експерта від 29.03.2013 року №70/07-238 предмет, вилучений в ході огляду місця події від 06.01.2013 року по вул. Лісній м. Новомосковська є обрізом мисливської рушниці та відноситься до категорії нестандартної гладко ствольної вогнепальної зброї. Предмет виготовлений з двоствольної мисливської рушниці моделі «ТОЗ-Б», НОМЕР_2 1957 р. виробництва, 16 калібру, шляхом скорочення саморобним способом стволів та ложі та придатний для проведення пострілів патронами до мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї 16 калібру(т.1а.с.159-166).
Відповідно висновку експерта від 11.02.2013 року №33/02-25 слід низу взуття на дактилоскопічній плівці, знайдений за диваном в залі та вилучений в ході огляду місця події 03.01.2013 року залишений черевиком на ліву ногу ОСОБА_10
Відповідно висновку експерта від 21.03.2013 року №70/07-237, предмет, вилучений 04.01.2013 року при проведенні обшуку в домоволодінні ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_2 є двоствольною гладко ствольною рушницею моделі ТОЗ-34ЕР НОМЕР_1 12 калібру та відноситься до категорії гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї 12 калібру. Рушниця вироблена заводським способом(т.1а.с.207-209).
Висновком експерта №185 встановлено, що сліди крові, виявлені на порозі будинку, де було вбито ОСОБА_13, належать ОСОБА_11.(т.1а.с.211-214).
Обставини справи і характер дій засудженого свідчать про те що ОСОБА_9, який спричинив ОСОБА_13 тяжкі тілесні ушкодження шляхом пострілу з заздалегідь підготовленого обрізу мисливської рушниці в життєво-важливі органи - грудну клітку, діяв з умислом на заподіяння йому смерті.
Колегія суддів не може погодитись із твердженням захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого про відсутність у обвинуваченого мотиву та умислу на вбивство потерпілого і те, що він зненацька нажав на спусковий гачок, не цілячись у ОСОБА_13 і що це з необережності пролунав постріл і вважає, їх безпідставними, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_9 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, з короткої відстані близько 1,5 м прямо вистрелив в ОСОБА_13, що навіть контейнер з зарядом влетів в середину тіла потерпілого, крім того, як встановив суд, у рушниці є скоба, яка запобігає раптовому натисканню на спусковий гачок і вистрелити можливо тільки вставивши палець в скобу. А тому суд обґрунтовано виключив випадковість рухів пальцями ОСОБА_9 при витяганні обрізу з-під куртки, знизу вверх, в якому заздалегідь були зведені курки. Більш того, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про те, що ударно-спусковий механізм обрізу є несправний, оскільки згідно висновку судово-балістичної експертизи вказано, що спусковий механізм та ударні механізми справні(т.1а.с.159-166),тому доводи захисника ОСОБА_2 про несправність обрізу та про вбивство з необережності є безпідставними і необґрунтованими.
Суд дав також оцінку доводам обвинувачено ОСОБА_11 про те, що він не мав умислу на вбивство ОСОБА_13 та про те, що він випадково зайшов до двору ОСОБА_13, розшукуючи знайомого ОСОБА_1 , а також про те, що він не знав про намір ОСОБА_9 вчинити вбивство та сам не мав наміру приймати участь у вбивстві ОСОБА_13 та обґрунтовано визнав нічим не обґрунтованими, надуманими ним з метою уникнути відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, оскільки ОСОБА_11, провівши весь день з ОСОБА_9 і знаходячись з ним в кафе, не міг не побачити великий, як за об'ємом предмет - обріз мисливської рушниці, який під курткою носив ОСОБА_9 Таким чином, судом було встановлено, що ОСОБА_11, як доросла людина, добре розумів під час вчинення вбивства значимість своїх дій, діяв узгоджено з ОСОБА_9, спеціально зайшов у двір ОСОБА_13, діючи рішуче, викликав його з будинку, де поруч вже знаходився ОСОБА_9 з обрізом, але не сподівався, що ОСОБА_13 стане чинити опір його діям. Знаючи, що у ОСОБА_9 є обріз, ухилився від ОСОБА_13, щоб відкрити його перед ОСОБА_9 для пострілу.
Оцінивши зазначені докази та виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, наявність знаряддя злочину, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, оскільки постріл був зроблений у життєво-важливий орган-грудну клітину, колегія суддів вважає, що суд правильно дійшов висновку про наявність у ОСОБА_9 та ОСОБА_11 спрямованого умислу на позбавлення життя потерпілого, оскільки ОСОБА_9,діючи спільно з ОСОБА_11, по раніше розробленому плану, згідно якого ОСОБА_11 повинен бути відволікти увагу ОСОБА_13, а ОСОБА_9 вбити останнього з обрізу, після чого заволодіти грошовими коштами ОСОБА_13
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_9 заподіяв тяжкі тілесні ушкодження з необережності, оскільки за змістом ст.25 КК України необережність є злочинною недбалістю, тобто, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння (дії, або бездіяльності),хоча повинна була і могла їх передбачити.
Таким чином, увесь комплекс наявних в справі доказів, які у своїй сукупності та взаємозв'язку беззаперечно свідчать про скоєння засудженими ОСОБА_9 та ОСОБА_11 злочинів, за які вони були визнані винними судом.
Злочинні дії ОСОБА_21 та ОСОБА_11 вірно кваліфіковані за п.6,п.12 ст.115 КК України.
Дії ОСОБА_9 також вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185, ч.1ст.263, ч.1ст.263 1КК України.
Дії ОСОБА_10 також вірно кваліфіковані за ч.3ст.185,ч.1ст.162 КК України.
Деякі порушення норм кримінально-процесуального закону, про які йде мова в апеляційних скаргах, не є суттєвими і не позбавляють доказової сили приведених у вироку доказів, які суд дослідив в судовому засіданні, переглянувши відеозаписи слідчих дій та давши їм оцінку, а тому вказані в апеляційних скаргах порушення не ставлять під сумнів висновки суду про доведеність вини обвинувачених.
Постановлений судом щодо обвинувачених вирок відповідає вимогам закону і підстав для його скасування колегія судів не вбачає.
Разом з тим заслуговують на увагу доводи апеляції обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_9 та в їх інтересах захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та підлягають частковому задоволенню в частині виключення з вироку як недопустимого доказу посилання суду на протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_11 від 06.01.2012 року, оскільки вказана слідча дія проводилась одним слідчим в один і той же час разом з оглядом місця події від 06.01.2013 року та огляду предмету від 06.01.2013 року в різних місцях. Таким чином, на думку колегії, він складений в порушення вимог кримінально-процесуального закону(т.2а.с.5-9,11).
Оскільки суд, виходячи із загальних принципів призначення покарання, передбачених ст.65 КК України з урахуванням обставин справи і даних про особи обвинувачених, вважав за необхідне призначити обвинуваченим покарання у вигляді позбавлення волі, колегія суддів погоджується з таким висновком суду, у зв'язку з чим доводи апеляції обвинуваченого ОСОБА_10 про зміну вироку та призначенні йому більш м'якого покарання із застосуванням ст.ст.69,75 КК України задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 405,407,419 КПК України 2012 року, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, обвинуваченого ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Апеляції обвинуваченого ОСОБА_9 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_11 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_11 змінити.
Виключити з вироку посилання суду на протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_11 від 06.01.2013 року, як недопустимий доказ по справі.
В іншій частині вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_9, ОСОБА_11. ОСОБА_10 залишити без змін.
СУДДІ: