Справа № 761/20342/13-ц

Провадження №2/761/7173/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі Лазоришинець К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року ОСОБА_1 (Позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 (Відповідач) про стягнення коштів, в якому просила: - стягнути з Відповідача на її користь 27 200,00 грн., 120,00 грн. - за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, - державне мито в сумі 272,00 грн., - державне мито за моральну шкоду - 200,00 грн., - 150,00 грн. - за правову допомогу.

Свої вимоги Позивач мотивував тим, що 05 травня 2008 року Позивач з Відповідачем уклали договір про реконструкцію жилого будинку в АДРЕСА_1. На підставі п.2.3. договору, Позивач як замовник повинна сплачувати Відповідачу авансові платежі для закупівлі будівельних матеріалів поетапно, за письмовою домовленістю. Загальна сума згідно договору, яка була передана Відповідачу становить 44 950,00 грн. ОСОБА_2 придбав будівельні матеріали на 17 750,00 грн. та виконав будівельні роботи. Згідно наданих Позивачу розписок, Відповідач 12.05.2008р. отримав від Позивачки 20 000,00 грн. на придбання цегли, а 23.05.2008р. - 7 200,00 грн. на придбання плит перекриття. Після отримання коштів ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання щодо закупівлі будівельних матеріалів, ухиляється від зустрічі з Позивачем та від повернення коштів.

В судове засідання Позивач не з'явився, на адресу суду надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу за його відсутності, проти постановлення заочного рішення не заперечував (а.с. 25).

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, до суду представника не направив, заперечень на позов не надіслав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Враховуючи, що Відповідач у судове засідання не з'явився, своїх представників для участі у розгляді справи не направив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, а Позивач не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено в судовому засіданні, 05 травня 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №27 на реконструкцію житлового будинку в АДРЕСА_1 (а.с.3-4).

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати будівельні роботи з реконструкції житлового будинку у АДРЕСА_1, своїми силами і засобами, на власний ризик згідно затвердженої проектно-кошторисної документації і обумовлений цим договором строк. Замовник зобов'язується надати Виконавцеві будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію (додаток №1), забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

Згідно з п.п.2.1.-2.3. Договору, вартість виконаних робіт становить 62 045,00 грн. Замовник проводить оплату Виконавцю згідно з актів виконаних робіт. Замовник сплачує Виконавцю авансові платежі для закупівлі будівельних матеріалів поетапно, за письмовою домовленістю.

Як вбачається з записів про проведені розрахунки між сторонами, Відповідач отримав 7 000,0, грн.. - за виконані роботи (а.с.5), 7 200,00 грн. - на закупівлі будівельних матеріалів, а саме плит перекриття (а.с.6), 20 000,00 грн. - на закупівлю будівельних матеріалів, а саме цегли, 17 750,00 грн. - на закупівлю будівельного матеріалу (а.с.7).

Судом встановлено, що Відповідачем на отримані кошти було придбано будівельного матеріалу на виконання Договору № 27 від 05.05.2008р. в сумі 17 750,00 грн. Разом з тим, Відповідач не виконав свої обов'язки щодо закупівлі будівельного матеріалу на суму 27 200,00 грн., зазначені кошти Відповідач не повернув Позивачу.

Відповідач до суду не направив своїх представників, заперечень на позовну заяву не надіслав, доказів протилежного ним не надано.

Відповідно до п.3.1., 3.2. Договору, цей договір вступає в дію з дня підписання даного договору і діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань. Строк початку і завершення будівництва Об'єкту - два місяці.

Таким чином, Відповідач зобов'язаний був придбати будівельний матеріал на суму отриманих коштів в розмірі 27 200,00 грн., або повернути зазначені грошові кошти в строк, передбачений договором для завершення робіт, тобто до 05 липня 2008р.

Проте, у встановлений сторонами строк та по теперішній час відповідач не виконав зобов'язань та суму передоплати, яка передбачалась для купівлі будівельного матеріалу не повернув.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Частиною 2 зазначеної статті зазначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором № 27 від 05 травня 2008р. щодо купівлі будівельних матеріалів або повернення отриманих грошових коштів від Позивача у розмірі 27 200,00 грн. в строк обумовлений сторонами, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення на його користь з відповідача суми заборгованості є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині відшкодування позивачам моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Положеннями ст.15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, у відповідності з п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно вимог, ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Однак, Договором № 27 від 05.05.2008р. не передбачено стягнення моральної шкоди та Позивачем не надано належних та допустимих доказів заподіяння відповідачем Позивачу моральної шкоди, протиправності дій Відповідача та наявності причинного зв'язку між шкодою заподіяною позивачу і протиправними діяннями відповідача, а також щодо вини останнього в її заподіянні.

В частині стягнення з відповідача понесених Позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 150,00 грн., сплачених позивачем, суд зазначає наступне.

Положеннями частини першої ст. 84 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Однак, відповідно до положень ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Згідно п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, а тому вона не може бути її представником, і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в ч. 2 ст. 56 ЦПК України.

В процесі розгляду справи, Позивачка не користувалась допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, також матеріалами справи не підтверджено отримання Позивачкою правової допомоги в процесі підготовки документів для подачі до суду з боку адвоката або іншого фахівця у галузі права, тому позовні вимоги в частині компенсації Відповідачем 150,00 грн. в рахунок отриманої правової допомоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 272,00 грн.

З урахуванням всього вищевказаного стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума 27 472,00 грн.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 693, 901, 903 ЦК України та керуючись 10, 11, 60, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 27 200,00 грн. та судові витрати у розмірі 272,00 грн., а всього підлягає стягненню сума у розмірі 27 472,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя: