Справа № 461/14803/13-п Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 33/783/683/13 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2013 року апеляційний суд Львівської області в складі:

судді Галапаца І.І.,

з участю правопорушника ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 01 грудня 2013 року, -

встановив:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 01 грудня 2013 року о 10 год. в м. Львові на проспекті Свободи, в порушення заявки в Львівську міську раду від 29 листопада 2013 року про проведення молитовної маніфестації, проводив політичну акцію проти вступу України в Європейський Союз, чим порушив встановлений порядок організації та проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, та створив загрозу громадській безпеці.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на те, що постанова є незаконною та порушує права, гарантовані Конституцією України.

Зазначає, що в судовому засіданні не було надано жодних доказів того, що мітинг був незаконний, оскільки 29 листопада 2013 року міську раду згідно чинного законодавства України було повідомлено про те, що в неділю 01 грудня 2013 року з 10 по 14 год. відбуватиметься молитовна маніфестація за збереження християнських цінностей, яка буде на Маріїній площі біля фігури Матері Божої.

Звертає увагу, що під час проведення законного мирного заходу, до нього підійшли працівники МВС під час того як він молився біля фігури Матері Божої і звинуватили в проведенні політичної акції проти вступу України в Європейський Союз, пред'явивши рішення Львівської міської ради №915 від 27 листопада 2013 року про тимчасове впорядкування проведення масових заходів у центральній частині м. Львова.

А тому вважає, що Галицький районний суд м. Львова помилково оцінив зазначене рішення Львівської міської ради як належний доказ незаконності проведення даного заходу, оскільки органу місцевого самоврядування в особі Львівської міської ради не надано чинним законодавством повноважень в частині накладення заборони проведення масових заходів, що підтверджується ст. 39 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України №4-рп/2001 від 19 квітня 2001 року.

Крім цього зазначає, що зазначену норму дотримано в п.2 рішення Львівської міської ради, яким надано доручення юридичному управлінню міської ради звернутися до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про заборону проведення масових заходів на території м. Львова особами та/або групами осіб (в тому числі громадськими організаціями), що вважають себе вірними Української правовірної греко-католицької Церкви, однак на момент проведення маніфестації 01 грудня 2013 року рішення вищевказаного суду щодо заборони проведення такої не існувало.

Просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього.

Заслухавши правопорушника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення №461/14803/13-п та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Конституція України, зокрема ст. 39, не суперечить ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, знаходиться у відповідності з нею і передбачає, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Таким чином, Конституція України гарантує право громадян на мирні збори, однак при цьому передбачає необхідність завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, що роз'яснено в Рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2001 від 19 квітня 2001 року.

Крім цього, положення ст. 39 Конституції України передбачає, що обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.9), Львівську міську раду 29 листопада 2013 року було повідомлено про проведення молитовної маніфестації 01 грудня 2013 року з 10 по 14 год. на Маріїній площі біля фігури Матері Божої.

Пунктами 1,2 Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №915 від 27 листопада 2013 року зі змінами №917 від 30 листопада 2013 року, вирішено обмежити право на проведення релігійних та будь-яких інших масових заходів (у тому числі демонстрацій, зборів, мітингів, парадів релігійних церемоній, богослужінь, вуличних походів, пікетувань) через заборону проведення таких заходів особами та/або групами осіб (у тому числі громадськими організаціями), що вважають себе вірними Української правовірної греко-католицької Церкви, на території м. Львова, а юридичному управлінню звернутись до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про заборону проведення масових заходів на території м. Львова особами та/або групами осіб (у тому числі громадськими організаціями), що вважають себе вірними Української правовірної греко-католицької Церкви.

Отже, на час проведення зазначеної молитовної маніфестації 01 грудня 2013 року з 10 по 14 год. на Маріїній площі біля фігури Матері Божої не було рішення Львівського окружного адміністративного суду стосовно обмежень прав, передбачених ст. 39 Конституції України.

Відтак, апеляційний суд вважає, що викладеному суддя районного суду належної оцінки не дав, що призвело до невірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-1 КУпАП. При цьому суддя не навів в постанові суті адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1, і не зазначено це і в протоколі про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, постанова судді від 01 грудня 2013 року відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП - закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 01 грудня 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., скасувати та закрити провадження у справі.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати

у кримінальних справах Галапац І.І.

апеляційного суду

Львівської області