КОПІЯ

Провадження № 11-кп/792/308/13 Головуючий в 1-й інстанції

Справа № 676/7311/13-к Бориславський В.М.

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач Цугель І. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого-судді Цугеля І.М.,

суддів Латюка П.Я., Кулеші Л.М.,

при секретарі Купельській Н.П.,

з участю прокурора Гаврилюк І.О., ,

потерпілого ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3,

законних представників

неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2013 року, -

В с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Привітне Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня Кам’янець-Подільського ПТУ № 6, не одруженого, раніше судимого:

- 28 березня 2013 року Кам'янець-Подільським міськрайонним судом за ст. 124 КК України на 6 місяців арешту, -

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді п'яти місяців арешту.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначеним вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 28 березня 2013 року, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді арешту строком на 6 місяців.

Постановлено зарахувати ОСОБА_6 в строк остаточно призначеного покарання повністю відбуте покарання у виді шести місяців арешту за попереднім вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 28 березня 2013 року, та вважати його таким, що повністю відбув покарання за даним вироком.

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено їм покарання у виді обмеження волі на строк один рік кожному.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік. На них покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання , роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжні заходи ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не обиралися.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про відшкодування заподіяних матеріальних збитків залишено без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 1000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 78 грн. 40 коп. судових витрат з кожного.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

За вироком суду 13 грудня 2011 року близько 23 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зайшли на територію будинковолодіння АДРЕСА_3, із якого шляхом вільного доступу таємно викрали два дерев'яних вулика вартістю по 340 грн., на загальну суму 680 грн., в яких знаходилось по одній сім'ї бджіл, вартістю по 400 грн. за одну сім'ю, на загальну суму 800 грн., рамки з медом загальною вагою по 25 кг в одному вулику по ціні 50 грн. за 1 кг меду на загальну суму 2500 грн., які належать ОСОБА_2, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3980 грн.

У своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 вважає, що вирок суду підлягає зміні в частині вирішення цивільного позову, просить задоволити його цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди в повному обсязі. Вважає, що при вирішенні його цивільного позову судом не були прийняті до уваги докази щодо нанесення йому матеріальної шкоди обвинуваченими, хоча ними було викрадено 4 вулики із сім'ями бджіл, 12 вуликів було пошкоджено, зіпсовано мед. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд не взяв до уваги строки досудового розслідування вчиненого стосовно нього злочину, які значно вплинули на його нервовий стан, а протиправні дії обвинувачених взагалі стали підставою погіршення стан його здоров'я.

Заслухавши доповідача, потерпілого на підтримку апеляційної скарги, обвинувачених, їх захисників, які проти задоволення апеляційної скарги потерпілого, прокурора, який покладається на думку суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду про доведеність вини обвинувачених у скоєнні злочину за викладених у вироку обставин підтверджуються сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів і ніким з учасників процесу не оспорюються.

Дії обвинувачених правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України.

Покарання їм призначено згідно вимог ст. 65 КК України.

Цивільний позов по справі про відшкодування моральної шкоди вирішено правильно, виходячи з об'єму викраденого, який вмінено у вину обвинувачених.

При розгляді судом першої інстанції цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, враховано, що обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_2 було виплачено 8000 грн., що свідчить про відшкодування встановлених в судовому засіданні збитків потерпілому по викраденню двох вуликів, двох бджолосімей, рамок з медом вагою 50 кг.

Відмовляючи потерпілому ОСОБА_2 в частині позову про відшкодування витрат на ремонт 15-ти вуликів та інвентаря, відновлення 12-ти бджолосімей, втрати меду з 12-ти вуликів, на прибирання пасіки, суд першої інстанції не врахував, що досудовим слідством розорення пасіки не ставилось у вину обвинуваченим, а тому суд вийшов за межі обвинувачення, розглянув цивільний позов у межах кримінального провадження в тій частині, яку не мав права розглядати.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову у позові в цій частині не може залишатись чинним, підлягає скасуванню, а цивільний позов у вище зазначеній частині в силу вимог п. 8 ст. 207 ЦПК України слід залишити без розгляду, рекомендувати потерпілому вирішити спір в рамках іншого кримінального провадження або в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задоволити частково.

Скасувати вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 25 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, крім відмови у задоволенні позову про стягнення вартості двох вуликів, двох бджолосімей, рамок з медом вагою 50 кг на загальну суму 3980 грн.

Цивільний позов в цій частині залишити без розгляду.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі трьох місяців з дня її проголошення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Цугель І.М.