УХВАЛА

Іменем України

20 грудня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді: Головчук С. В.

суддів: Миніч Т.І.,  Забродського М. І. при секретарі судового засідання Прищепі О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2007 року,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про внесення змін до договору купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року ОСОБА_1. звернувся з вказаним позовом до відповідача та просив змінити пункти 5.3,  5.4 договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку в с Соловіївка Брусилівського району,  який був укладений 25 грудня 2000 року та дозволити йому добудову незавершеного будівництвом об'єкта житлового будинку. Зазначав,  що взяті на себе зобов'язання по розбиранню виконаних конструкцій та впорядкування земельної ділянки не виконав по тій причині,  що відповідно до акта від 29.05.90 року та генерального плану забудови села земельна ділянка,  на якій знаходиться не добудований житловий будинок,  виділялась під будівництво,  а тому,  щоб не змінювати цільове призначення землі він мав намір добудувати вказаний будинок.

Рішенням Брусилівського районного суду від 16 жовтня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду першої інстанції скасувати,  а справу направити на новий розгляд до того ж суду.

Вважає,  що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема справу розглянуто без участі позивача та його представника. Крім того,  суд не дав належної оцінки висновкам експертної оцінки,  з якого видно,  що незавершений будівництвом житловий

Справа 22ц/2586                                    Головуючий у суді 1-ої інстанції Грищенко М. В.

Категорія 12                                           Суддя-доповідач Забродський М. І.

будинок складається з монолітного бетону,  а тому його розібрати не можливо.

Розглянувши справу в межах доводів викладених в апеляційній скарзі,  суд вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Встановлено,  що 25 грудня 2000 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та ОСОБА_1 був укладений договір-купівлі продажу не завершеного будівництвом житлового будинку в с. Соловіївка Брусилівського району Житомирської області. За умовами п. 5.3,  5.4 цього договору,  позивач повинен був розібрати виконані конструкції та впорядкувати земельну ділянку. Проте відповідно до загального терміну виконання зобов'язань (5 років),  які встановлені  ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" умови договору позивач не виконав,  оскільки конструкції не розібрав і земельну ділянку не впорядкував (а.с. 49-59).

Відповідно до ч. 4  ст.  652 ЦК України передбачено,  що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках,  коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду,  яка значно перевищує затрати,  необхідні для виконання договору на умовах,  змінених судом.

В обгрунтування вимог,  про зміну умов договору відповідно до вищенаведеного,  позивач суду будь-яких доказів не надав,  а тому суд першої інстанції правильно вважав,  що підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те,  що справу розглянуто у відсутність позивача і його представника безпідставні.

Частиною п'ятою статті 76 ЦПК України передбачено,  що вручення судової повістки представникові особи,  яка бере участь у справі,  вважається врученням повістки і цій особі. З матеріалів справи убачається,  що представнику позивача 7 вересня 2007 року була вручена судова повістка про призначення розгляду справи на 10.00 годину 16 жовтня 2007 року(а.с. 24).

Оскільки ні представник позивача ні сам позивач не повідомили суд про причини неявки до суду,  тому суд розглянув справу у їх відсутність.

Безпідставними є доводи апелянта про те,  що судом не дано юридичної оцінки висновкам експертизи. Проведена позивачем експертна оцінка позивачем суперечить вимогам  ст.  ст.  143, 144, 147,  ЦПК України,  а тому відповідно до  ст.  59 ЦПК України не може братися до уваги як належний доказ.

Виходячи з наведеного,  суд повно з'ясував обставини справи,  перевірив доводи сторін та виніс законне і обґрунтоване рішення. Підстав для його скасування немає.

Керуючись        ст.     ст.    209, 304, 307, 308, 312, 314, 315   ЦПК   України, апеляційний суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну    скаргу представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.