АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Приндюк М.В.
суддів Коваль С.М., Беця О.В.
з участю секретаря Міленко О.В.
прокурора Погорілого С.А.
підозрюваного ОСОБА_1
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Козлова Р.О., яке погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва Поповим А., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 січня 2014 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, працюючого актором на кіностудії «Бабич дизайн», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді, підставою для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стала наявність в матеріалах провадження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, ризиків неналежної процесуальної поведінки та відсутність підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи, зокрема порука, здатні запобігти доведеним у кримінальному провадженні ризикам.
В апеляційних скаргах захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просять скасувати ухвалу слідчого судді, як таку, що не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості, і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначають захисники те, що слідчим суддею при з'ясуванні обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, були порушені вимог КПК України щодо порядку дослідження клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують. А тому, вважають, що висновки слідчого судді з цього приводу є необґрунтованими. Також вважають невмотивованими посилання слідчого судді на наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. На думку апелянтів, не міститься в ухвалі і обґрунтування висновків слідчого судді про недостатність застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Крім того, захисники вважають, що слідчий суддя при прийнятті рішення не враховував даних про особу підозрюваного, зокрема стан його здоров'я та безпідставно не визначив підозрюваному заставу, оскільки підозра, яка оголошена ОСОБА_1 не містить в об'єктивній стороні погроза насильством.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Посилається на те, що суд безпідставно задовольнив клопотання слідчого, оскільки дані, які в ньому наведені про обґрунтованість підозри та наявність ризиків у кримінальному провадженні є недоведеними. Також стверджує, що слідчий суддя при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не врахував дані про його стан здоров'я, соціальні звязки, схильності, спосіб життя.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги, просили скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід; думку прокурора, який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін; вивчивши матеріали судового та кримінального проваджень; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
При цьому слід зазначити, що зміст ст.ст. 95, 193 КПК України не вимагає від слідчого судді, як обов'язок, при розгляді клопотання безпосередньо заслуховувати пояснення свідків та потерпілих, а також нормами закону не встановлено чіткого порядку вивчення слідчим суддею матеріалів клопотання. Тому, підстав вважати, що слідчим суддею були порушені вимоги КПК України при дослідженні клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, немає.
Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінальної справи по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя, у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Що стосується ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, то колегія суддів вважає, що слідчий суддя на момент розгляду клопотання дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, зокрема те, що підозрюваний чинив опір працівникам міліції, які намагалися, припинити протиправні дії, шляхом застосування зброї та інших предметів, які були виготовлені та використовувались, як зброя. А також обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам.
Посилання захисників на відсутність ризиків, з урахуванням наведених обставин, є безпідставними.
Разом з тим, на час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді виникли підстави, які свідчать про зменшення вказаних ризиків. Як встановлено апеляційним судом, орган досудового розслідування провів у кримінальному провадженні значний обсяг слідчих та процесуальних дій, а тому ризик того, що ОСОБА_1 зможе перешкодити встановлення істини у кримінальному провадженні, певним чином мінімізувався. А тому на сьогодні немає підстав вважати, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатний запобігти наявним ризикам.
Враховуючи вищевикладене, а також дані про стан здоров'я підозрюваного, апеляційний суд вважає, що відносно ОСОБА_1 є необхідність у застосуванні більш м'якого запобіжного заходу. При цьому вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний час доби.
В зв'язку з викладеним апеляційні скарги захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід задовольнити частково, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 - задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про часткове задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити частково, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 грудня 2013 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Козлова Р.О., яке погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва Поповим А.О., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 січня 2014 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, скасувати.
Клопотання слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Козлова Р.О., яке погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва Поповим А.О., про застосування щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце проживання в період часу з 20 год. 00 хв. до 07. Год. 00 хв. наступної доби.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти звільнити.
Зобов'язати підозрюваного з'являтися за кожною вимогою суду чи іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу.
Зобов'язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, після звільнення з-під варти негайно прибути до місця свого проживання, а саме за адресою: зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати підозрюваного з'являтися за кожною вимогою суду чи іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали визначити до 30 січня 2014 року.
Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді :
Справа № 11-сс/796/2163/2013 Категорія ст. 183 КПК України.
Слідчий суддя суду першої інстанції: Гриньковська Н.Ю.
Доповідач в суді апеляційної інстанції: Приндюк М.В.