ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2013 року місто Севастополь 16 год. 53 хв. Справа №827/2593/13-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхіна С.А.;
секретар - Прокопенко О.О.,
за участю:
представника позивача - Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі - в судове засідання не з'явився повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю;
представника відповідача - Публічного акціонерного товариства «Севастопольський завод залізобетонних виробів» - в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі до Публічного акціонерного товариства «Севастопольський завод залізобетонних виробів» про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні Державна податкова інспекція у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі звернулася до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Севастопольський завод залізобетонних виробів» про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку у розмірі 484331 грн. 97 коп. та з податку на додану вартість в загальному розмірі 116 339 грн. 79 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем порядку та строків сплати заборгованості перед бюджетом зі сплати земельного податку та податку на додану вартість.
Встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Севастопольський завод залізобетонних виробів» є юридичною особою, що підтверджується довідкою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі як платник податків.
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 15 липня 1998 року № 679 Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський завод залізобетонних виробів» є користувачем земельної ділянки площею 24,1660 га, що розташована за адресою: по Фіолентівському шосе, 5 у м. Севастополі.
15 лютого 2012 року відповідач надав до державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі податкову декларацію № 1199 із плати за землю на 2012 рік, згідно якої річна сума земельного податку на 2012 рік склала 285108,39 грн., тобто щомісячне нарахування склало за січень-листопад 2012 р. по 23759,03 грн., грудень 2012 р. - 23759,06 грн.
15 травня 2012 року відповідач надано до державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів у м. Севастополі уточнюючу декларацію № 13848 із плати за землю на 2012 рік з річною сумою земельного податку у сумі 431484,61 грн., тобто річну суму земельного податку збільшено на 146376,22 грн. (щомісячно донараховано 12198,02 грн.).
Також 12 лютого 2013 року відповідач надав до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів у м. Севастополі податкову декларацію № 9005653729 із плати за землю на 2013 рік, згідно якої річна сума земельного податку на 2013 рік складає 431484,61 грн., тобто щомісячне нарахування: за січень-грудень 2013 р. - по 35957,05 грн.
Крім того, 09 листопада 2012 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі м. Севастополя Головного управління Міндоходів у м. Севастополі було проведено перевірку відповідача щодо питань своєчасності погашення податкового зобов'язання з земельного податку за лютий, березень 2012 року (акт перевірки від 09 листопада 2012 року № 1329/10/15-417/05518316).
Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що виразилося у порушенні граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з затримкою на 206 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 35248,48 грн.
Також вказаною перевіркою встановлено порушення вимог пункту 50.1 статті 50 Кодексу, що виразилося у не нарахуванні по уточнюючій декларації від 14 травня 2012 року № 13848 штрафної санкції в розмірі 3 % від суми донарахування за січень-березень 2012 року та пені.
На підставі акту перевірки позивачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2012 року: № 0003800154 про застосування до Публічного акціонерного товариства «Севастопольський завод залізобетонних виробів» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7049,69 грн., яке направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано останнім 24 листопада 2012 року, та № 0003810154 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з земельного податку у розмірі 2799,39 грн., яке направлено Відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано ним 24 листопада 2012 року.
Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем у судовому порядку не оскаржувалися.
Крім того, відповідачу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з земельного податку на підставі статті 129 Податкового кодексу України нарахована пеня в розмірі 15392,63 грн.
Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Севастопольський завод залізобетонних виробів» має заборгованість перед бюджетом з земельного податку на загальну суму 425638,11 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачена.
Також судом встановлено, що відповідачем було надано до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі наступні податкові декларації з податку на додану вартість, відповідно яких загальна сума самостійно визначених платником податків податкових зобов'язань складає 91128,00 грн.:
податкова декларація № 9079986554 від 19 грудня 2012 року в розмірі 35011,00 грн.;
податкова декларація № 9085501382 вiд 21 січня 2013 року в розмірі 11096,00 грн.;
податкова декларація № 9007905880 вiд 19 лютого 2013 року в розмірі 11138,00 грн.;
уточнюючий розрахунок № 9007905899 вiд 19 лютого 2013 року в розмірі 10001,00 грн.;
податкова декларація № 9014160762 вiд 19 березня 2013 року в розмірі 10990,00 грн.;
податкова декларація № 9021794723 вiд 18 квітня 2013 року в розмірі 11049,00 грн.;
податкова декларація № 9028695371 вiд 18 травня 2013 року в розмірі 11844,00 грн.;
податкова декларація № 9036782038 вiд 20 червня 2013 року в розмірі 12230,00 грн.
У зв'язку з частковим погашенням відповідачем податку на додану вартість в розмірі 32802,07 грн. заборгованість по податкової декларації від 19.12.2012р. складає 2208,93 грн. Згідно з уточнюючим розрахунком вiд 19 лютого 2013 року № 9007905899 відповідачем нараховано штрафну санкцію з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в розмірі 500,00 грн.
Крім того, 27 лютого 2013 року Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі було проведено перевірку відповідача щодо несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за березень-грудень 2012 року (акт перевірки від 27 лютого 2013 року № 321/153/05518316).
Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 203.2 статті 203 Кодексу, що виразилося у порушенні граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з затримкою на 202 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 42732,05 грн.
На підставі акту перевірки та пункту 126.1 статті 126 Кодексу Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2013 року № 0000081530 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 8546,41 грн. та № 0000081530 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 984,48 грн., які отримані відповідачем 27 лютого 2013 року.
Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем у судовому порядку не оскаржувалися.
Крім того, за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідачу було нараховано пеню у розмірі 1298,76 грн.
Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Севастопольський завод залізобетонних виробів» має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість станом на 15 жовтня 2013 року на загальну суму 116339,79 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку не сплачена.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків ті зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 269.1 статті 269 Кодексу передбачено, що платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до пункту 270.1 статті 270 Кодексу об'єктом оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Пунктами 288.1 - 288.3 статті 288 податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в орендую
Згідно з пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього Кодексу.
Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Пунктом 286.2 вказаної статті передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від по боязку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 цього Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктами 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктами 203.1, 203.2 статті 203 Кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Строком сплати податку та збору, відповідно до п. 31.1 статті 31 Податкового кодексу України, визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Разом з тим, сума податкових зобов'язань із земельного податку у розмірі 484331,97 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 116339,79 грн. не погашені платником у добровільному порядку.
Згідно з пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суму податкового боргу.
07 березня 2012 року на адресу відповідача було виставлено податкову вимогу № 67 на суму 23757,58 грн., яку було отримано головним бухгалтером підстава 22 листопада 2012 року.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Заходи примусового стягнення, вжиті інспекцією, до погашення заборгованості не призвели.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі податкового боргу або його частини. Погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, потребує відповідного дозволу суду. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Відповідно до Постанови|постанови| Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції|мін'юсті| України 29 березня 2004 року за № 377/8976, примусове списання коштів - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.
Пунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Севастопольський завод залізобетонних виробів» кошти у розмірі податкового боргу зі сплати земельного податку у розмірі 484 331 (чотириста вісімдесят чотири тисячі триста тридцять одна) грн. 97 коп. на користь місцевого бюджету Гагарінського району м. Севастополі шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності підприємства, у тому числі за рахунок готівки, що належить платнику податків, а також стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих підприємство.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Севастопольський завод залізобетонних виробів» кошти у розмірі податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 116339 (сто шістнадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 79 коп. на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності підприємства, у тому числі за рахунок готівки, що належить платнику податків, а також стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих підприємство.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 13 грудня 2013 року.
Суддя С.А. Водяхін