донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

  06.06.2006 р.                                                                        справа №  23/342

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів

Старовойтової  Г.Я.   Калантай  М.В.  , Кондратьєвої  С.І.

за участю   представників сторін :

від позивача :

не з’явився

від відповідача:

Гузенко Р.О. –зав. юридичним сектором, за дов.               №05-46/04-1 від 03.01.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від	12.04.2006 р.

у справі

№ 23/342 ( суддя Забарющий М.І.)

за позовом:

Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області

до відповідача:

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі Донецької області

про	зобов’язання відповідача прийняти до заліку і відшкодування суму в розмірі 6 087 грн. 21 коп.

                                                           

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.04.2006 р. по справі №23/342    (суддя Забарющий М.І.) задоволено позов Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області, до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Маріуполі Донецької області.

Зобов’язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Маріуполі Донецької області прийняти до заліку і відшкодування виплачену пенсію Чернишовій Т.П. за періоди з квітня 2002 року по 01.09.2005р., якій призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з якими стався нещасний випадок за межами України, загальна суму якої становить 6 087 грн. 21 коп.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Маріуполі Донецької області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення та прийняття нового рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що відповідно до ст. ст. 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999 р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги в разі настання страхового випадку, в тому числі і виплату пенсій. Однак, цими статтями Закону встановлено тільки перелік страхових виплат і соціальних послуг, а конкретний механізм їх призначення визначено ст. ст. 35, 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999 р. та Інструкцією про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім’ї на страхову виплату, затвердженого постановою правління Фонду від нещасних випадків на виробництві від 24.04.2001р. №10.

Заявник скарги посилається на приписи ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2272-ІІІ від 22.02.2001 р., згідно якої Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам ( членам їх сімей ), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників             ( членів їх сімей ) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або таке право встановлено в судовому порядку.

Відповідач зазначає, що згідно ст. 3 Угоди про гарантії прав громадян держав –учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., усі витрати, пов’язані зі здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, яка надає забезпечення. Фонд не є органом держави і не відповідає за зобов’язаннями держави. Також відповідач вказує, що у відповідності до п. 2 вказаної Угоди встановлено, що відшкодування потерпілому шкоди, здійснюється роботодавцем тієї держави, де стався страховий випадок.

Скаржник вважає, що оцінка доказів, що встановлена в рішенні суду, не ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи, чим порушуються вимоги ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області, в засідання суду не з’явився, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що  вважає рішення господарського суду таким, що відповідає нормам чинного законодавства, зокрема, позивач посилається на ст. 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999 р. та ст. ст. 37, 39, 92 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, згідно  яких Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов’язаний своєчасно, щомісячно та в повному обсязі відшкодовувати  витрати, понесені Пенсійним Фондом України, пов’язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Крім того, позивач зазначає, що згідно ст. ст. 3, 5 Угоди про гарантії прав громадян держав –учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., усі витрати, пов’язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе держава, яка надає забезпечення; ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством.

Позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

У відповідності до вимог ст. 811 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні здійснювався аудіозапис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.

Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Позивач, Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області, звернувся з позовом до відповідача, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Маріуполі Донецької області, про зобов’язання прийняти до заліку і відшкодуванню витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з квітня 2002 року по 01.09.2005 року на загальну суму 6 087 грн. 21 коп.

Господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області, до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Маріуполі Донецької області.

Рішенням господарського суду зобов’язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Маріуполі Донецької області прийняти до заліку і відшкодування виплачену пенсію Чернишовій Т.П. за періоди з квітня 2002 року по 01.09.2005р., якій призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з якими стався нещасний випадок за межами України, загальна суму якої становить 6 087 грн. 21 коп.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм діючого законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду від 12.04.2006 р. відповідає вимогам норм матеріального права і процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, громадянка Чернишова Тетяна Павлівна отримувала пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві (пенсія призначена у зв’язку зі смертю годувальника Чернишова В.І.). Про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 складено акт №117519 від 30.07.1990р.

В зв’язку із наведеним Чернишової Т.П. призначена відповідно до законодавства СРСР та сплачена пенсія за період з квітня 2002 року по 01.09.2005р. в сумі 6 087 грн. 21 коп.

За приписами ст. ст. 3, 5 Угоди про гарантії прав громадян  держав –учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р.  всі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення по даній Угоді несе держава, яка надає це пенсійне забезпечення. Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав –учасниць Угоди.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України  “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІV від 23.09.1999 р., який набрав чинності з 01.04.2001 р., особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з  виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.  

З огляду на викладене, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що дія вищезазначеного Закону розповсюджується і на громадян, які отримали каліцтво за межами території України.

Статтями 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і пенсію в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Згідно до приписів статті 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 2272-ІІІ від 22.02.2001 р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам ( членам їх сімей ),  які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих  працівників ( членів їх сімей ) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в  судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати  належні  виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду  соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом  в  подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 р. за № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р., визначений механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності  внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно п. п. 5, 6 зазначеного Порядку органи Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення  мають здійснювати щомісячно звірки витрат на відповідні виплати до 10 числа місяця, наступного за звітним. Акти звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку визначено, що вищезазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що акт звірки є підставою для визначення зобов’язань Фонду соціального страхування від нещасних випадків перед Пенсійним Фондом України, а також, що обов’язок оформлення цього акту лежить на позивачеві та відповідачеві.

Судова колегія вважає, що господарський суд підставно задовольнив позовні вимоги про зобов’язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Маріуполі Донецької області прийняти до заліку і відшкодування виплачену пенсію Чернишовій Т.П. за періоди з квітня 2002 року по 01.09.2005р., якій призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з якими стався нещасний випадок за межами України, загальна суму якої становить 6 087 грн. 21 коп.

Судова колегія враховуючи приписи ст. ст. 2, 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, п. п. 5, 6, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, дійшла до висновку, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно.

Рішення господарського суду по справі №23/342 від 12.04.2006 р. відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі Донецької області подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -

                                         

                                      П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

Рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2006 р. у справі № 23/342     ( суддя Забарющий М.І. ) –залишити без змін.

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Маріуполі Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 12.04.2006 р. у справі № 23/342 – залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.

Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за  згодою сторін в засіданні суду було оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Головуючий          Г.Я.  Старовойтова

Судді:          М.В.  Калантай

          С.І.  Кондратьєва

          

                              Надруковано: 5 прим.

                              1. позивачу

                              2. відповідачу

                              3 у справу

                              4 господарському суду

                              5. апеляційному суду