УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "18" грудня 2006 р. Справа № 1/3960
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сичової О.П.
судді
за участю представників сторін
від позивача Левандовський Ч.Ч.- представник за довіреністю;
від відповідача Пасічник К.М. - представник за довіреністю;
третіх осіб
прокурора
розглянув справу за позовом Повного товариства "Zaklad Miesny Rzeznik S.J., Wysoki Henryk, WisokiWojciech" (Збучин Республіка Польща)
до Відкритого акціонерного товариства "Коростенський м'ясокомбінат" (м.Коростень)
про стягнення 416625,00 грн.
В судовому засіданні 13.12.06 оголошувалась перерва до 11год. 00хв. 18.12.06 згідно ст. 77 ГПК України.
З метою дотримання вимог законодавства щодо правосуб'єктності сторін спору господарський суд встановив, що позивач є іноземним суб'єктом господарювання з правовим статусом юридичної особи.
Повним товариством "Zaklad Miesny Rzeznik S.J., Wysoki Henryk, Wisoki Wojciech" (Збучин Республіка Польща) (далі по тексту позивач) подано позов про стягнення на його користь з Відкритого акціонерного товариства "Коростенський м'ясокомбінат" (м.Коростень) (далі по тексту відповідач) заборгованості за поставлений товар згідно контракту №3/09/2005 в сумі 82500 доларів США, що за офіційним курсом встановленим Національним банком України на дату підписання позовної заяви відповідає 416625грн. та згідно договору про розстрочку боргу від 19.05.06 за яким відповідач визнав суму боргу по контракту №3/09/2005 та зобов'язався її сплати у встановленому порядку.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представником відповідача в судовому засіданні було заявлено клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України. На думку відповідача спір не підлягає вирішенню у господарських судах України, оскільки у відповідності до арбітражного застереження, що міститься в п.8.1 контракту №3/09/2005, даний спір передається на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
Заслухавши представник сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
26.09.05 в м. Києві між позивачем та відповідачем було укладено контракт №3/09/2005 згідно якого, продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує живих свиней (товар).
Валютою контракту було визначено долар США, а загальну вартість контракту до 200000 доларів США (п.2.1, п.2.2. контракту). Ціна, загальна вартість, умови оплати кожної партії товару визначається в специфікаціях до контракту (п.2.3).
В пункті 8.1. контракту сторони визначили, що суперечки між продавцем та покупцем щодо цього контракту передаються на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України м. Київ.
Дійсний контракт регулюється і трактується за допомогою положень законодавства України (п. 8.2.).
Відповідно до п.1 ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Отже, виходячи з даного визначення, сторони уклали арбітражну угоду у вигляді арбітражного застереження в п. 8.1. контракту від 26.09.05, якою було визначено місце вирішення можливого спору за даним контрактом - Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України м. Київ.
Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар за контрактом, що не заперечується ним, 19.05.06 між сторонами був укладений договір про розстрочку боргу, згідно пункту 1 якого, Відкрите акціонерне товариство "Коростенський м'ясокомбінат" (боржник за договором) визнає і підтверджує свій борг на користь Повного товариства "Zaklad Miesny Rzeznik S.J., Wysoki Henryk, Wisoki Wojciech" (кредитор за договором) у розмірі 82500 доларів США, який виник в результаті несплати за поставлений відповідачу товар, згідно контракту №3/09/2005 від 26.09.05.
В пункті 2.1. договору сторони визначили, що строк розрахунку встановлений до 30.09.06 та визначили відповідний графік сплати боргу.
У випадку порушення боржником (відповідачем) графіку оплати за будь-який період, визначеного в п.2.1. договору, кредитор (позивач) залишає за собою право будь-якими способами домагатися стягнення всієї неоплаченої на день прострочення суми заборгованості по контракту №3/09/2005 від 26.09.05 та сплати неустойки (штрафу, пені), збитків від інфляції та річних за весь період прострочення оплати по вищезазначеному контракту (п. 3.2 договору).
Відповідно до ч.2 ст. 604 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З укладеного 19.05.06 між сторонами договору про розстрочку боргу вбачається, що позивач виступив кредитором, а відповідач боржником, який визнав свою заборгованість перед першим в сумі 82500 доларів США, згідно контракту №3/09/2005 від 26.09.05 та зобов'язався повернути суму боргу у встановленому порядку та строки.
Виходячи зі змісту договору від 19.05.06, господарський суд прийшов до висновку, що даний договір фактично є договором комерційного кредиту, який безпосередньо пов'язаний з контрактом №3/09.2005, який за своєю суттю є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст. 1057 ЦК України, договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.
До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу (тобто статті параграфу 2. Кредит. Глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання (ч. 2 ст. 1057 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.
Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).
Статтею 1047 ЦК України передбачається письмова форма договору позики, а виходячи з ч. 2 ст. 1054, кредитний договір (договір комерційного кредиту) також має укладатись у письмовій формі, що було дотримано сторонами при укладанні договору від 19.05.06.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що зобов'язання за контрактом №3/09/2005 були припинені у результаті укладання договору про розстрочку боргу від 19.05.06, тобто, має місце новація.
Таким чином, арбітражна угода здійснена у вигляді арбітражного застереження в п.8.1. контракту також втратила чинність.
Згідно пункту 1 статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін просить про це не пізніше подання своєї першої заяви по суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд відхиляє клопотання відповідача від 12.12.06 №1 (а.с. 36) про припинення провадження у справі №1/3960 на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.
Статтею 123 ГПК України визначено, що іноземні підприємства і організації мають право звертатися до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Іноземні підприємства і організації мають процесуальні права і обов'язки нарівні з підприємствами і організаціями України.
Відповідно до статті 124 ГПК України, господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України.
Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими статтями 12 - 17 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2.1. договору про розстрочку боргу від 19.05.06, сторони визначили, що датою сплати останньої частини розстроченого боргу є 30.09.06.
З акту звіряння взаємних розрахунків від 04.12.06 вбачається, що на дату його складання та підписання уповноваженими особами сторін, сума боргу відповідача перед позивачем, за договором від 19.05.06, становить 79871 доларів США.
Отже, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання згідно контракту №3/09/2005 та договору від 19.05.06 щодо повної та своєчасної сплати позивачу суми боргу.
Відповідно до ст. 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що обґрунтовано заявленою сумою позову, яка підлягає стягненню з відповідача, є 79871 доларів США, що за офіційним курсом встановленим Національним банком України на дату порушення провадження у справі (505грн. за 100 доларів США), який не змінився на дату прийняття рішення, відповідає 403348,55грн.
В частині стягнення 2629 доларів США (13276,45грн.) слід відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 124 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коростенський м'ясокомбінат" Житомирська область, м.Коростень, вул. Жовтнева, 54-б (код ЄДРПОУ 00443418) на користь Повного товариства "Zaklad Miesny Rzeznik S.J., Wysoki Henryk, Wisoki Wojciech" ("М'ясопереробне підприємство Резнік, Хенрік Високі, Войцех Високі") 08-106, Республіка Польща, Збучин, вул. Тереспольська, 19 рах.№97102044760000810201010602 банк PKO BPS.A. LOSICE SWIFT:BPKO PL PW Ідент. код 821-22-32-630)
- 79871 доларів США, що за офіційним курсом встановленим Національним банком України відповідає 403348,55грн.;
- 798,71 доларів США (еквівалент 4033,48грн.) сплаченого державного мита;
- 114,23грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 2629 доларів США (13276,45грн.) відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.
Суддя Сичова О.П.
Дата підписання 04.01.07р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу