Придніпровський районний суд м.Черкас
номер справи 711/6674/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси
В складі: головуючого – судді Михальченко Ю.В.
при секретарі Сухомудренко М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Черкасиелектротранс», третя особа: Черкаська міська рада, територіальна державна інспекція з питань праці у Черкаській області, профспілковий комітет КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди ,-
В с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до КП «Черкасиелектротранс» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, мотивуючи свій позов наступним. Вона працювала у відповідача на посаді начальника служби енергопостачання, відповідно до наказу №211-к від 01.07.2013 року її було звільнено з посади в зв’язку з скороченням штату працівників – пункт 1 ст.40 КЗпП України. Даний наказ вважає таким, що винесений з порушенням норм трудового законодавства і підлягає скасуванню по слідуючим підставам.
В наказі вказано, що першою підставою для звільнення являється зміни в штатному розкладі, які як вона дізналась вже під час звільнення були внесені наказом від березня 2013 року. З даним наказом вона не ознайомлювалась, хоча розмови про майбутнє скорочення по підприємству велись. Однак про проведення скорочення посади і про те, що її буде звільнено їй було відомо. Але вважає, що не доведення своєчасно до її відома наказу, який безпосередньо відноситься до неї, являється порушенням вимог закону і її прав як працівника, позбавлення права на оскарження даного наказу.
По-друге, відповідно вимог ст. 43 КЗпП України для звільнення по п. 1 ст. 40 КЗпП України для розірвання трудового договору з ініціативи власника з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої вона являється. Відповідно до протоколу профкому № 14 від 25 червня 2013 року вбачається, що комітет згоди на її звільнення, як начальника служби енергогосподарства не дав, так як причиною скорочення штаті адміністрацією спочатку вказувалося зменшення випуску тролейбусів на лінію, а потім без будь-яких консультацій та причин – забезпечення беззбиткового функціонування підприємства (проведення в підрозділах підприємства заходів по зменшенню витрат на експлуатаційну діяльність). Тобто з такої поведінки адміністрації видно, що сама адміністрація не знає істинної причини проведення скорочення штатів і не може в цьому питанні знайте законне обґрунтування.
По-третє, не надання згоди профспілковим комітетом навіть не знайшло свого відображення в наказі про її звільнення, ніяким чином не обговорено, хоч закон прямо говорить про необхідність погодження її звільнення члена профспілки з місцевим комітетом і отримання на це згоди, і звільнення може бути проведено без згоди профспілкового комітету тільки в разі надання профспілковим комітетом необґрунтованої відмови в звільненні. При таких грубих порушеннях вимог закону, а саме трудового законодавства, вважає, що наказ № 211-к від 01липня 2013 року про її звільнення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню, а вона підлягає поновленню на роботі з виплатою компенсації за час вимушеного прогулу.
Просила скасувати наказ № 211-к від 01 липня 2013 року «Про звільнення працівника підприємства», а саме про звільнення ОСОБА_1, начальника служби енергогосподарства у зв'язку із скороченням штату працівників, пункт 1 ст. 40 КЗпП України та поновити її на роботу в КП «Черкасиелектротранс» на посаду начальника служби енергогосподарства. Стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за час вимушеного прогулу. Стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та затрати на отримання правової допомоги в сумі 2 000 грн..
28.10.2013 року подала уточнення позовних вимог відповідно до якого просила скасувати наказ №85к від 21.03.2013 року «Про внесення змін в штатний розклад» в.о.директора КП «Черкасиелектротранс» в частині виведення із штатного розкладу посади начальника служби енергогосподарства з 01.07.2013 року. скасувати наказ № 211-к від 01 липня 2013 року «Про звільнення працівника підприємства», а саме про звільнення ОСОБА_1, начальника служби енергогосподарства у зв'язку із скороченням штату працівників, пункт 1 ст. 40 КЗпП України та поновити її на роботу в КП «Черкасиелектротранс» на посаду начальника служби енергогосподарства. Стягнути з відповідача на її користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.07.2013 року по час винесення судового рішення, при цьому допустити негайне виконання в розмірі стягнення за один місяць. Стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та затрати на отримання правової допомоги в сумі 2 000 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позов підтримали в повному обсязі і просили задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали і просили в задоволенні відмовити з наступних підстав, 08.04.2013 року керівництво підприємства, тобто завчасно повідомило ОСОБА_1 про майбутнє скорочення посади начальника енергогосподарства. ОСОБА_1 двічі пропонувалась робота, згідно вакансій по підприємству, а саме 23 травня 2013 року та 05 червня 2013 року, посада начальника відділу збору виручку, але від запропонованої посади вона відмовилась. Підприємство також двічі, 29.04.2013 року та 17.06.2013 року, зверталось до профспілкового комітету з наданням згоди на звільнення ОСОБА_1 з займаної посади в зв’язку з скороченням штату працівників, і оскільки не отримали обґрунтованої згоди, було вирішено звільнити ОСОБА_1 з займаної посади у відповідності до ст.43 КЗпП України. Також зазначили, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Третя особа на стороні позивача: профспілковий комітет КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради, позов підтримали і просили задовольнити, оскільки профспілковим комітетом не надано було згоди на звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, а тому звільнення незаконне.
Третя особа на стороні відповідача: представник Черкаської міської ради при вирішення позову покладалась на розсуд суду, лише зазначила, що Черкаська міська рада є власником майна КП «Черкасиелектротранст» , та не має права втручатись в організаційні питання підприємства, оскільки це компетенція керівництва підприємства відповідно до статуту.
Третя особа на стороні позивача: територіальна державна інспекція з питань праці у Черкаській області, в судове засідання не з’явилась, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлена.
Вислухавши сторони та дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до КП «Черкасиелектротранс» про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. 28.10.2013 року ОСОБА_1 подала уточнення позовних вимог відповідно до якого просила скасувати наказ №85к від 21.03.2013 року «Про внесення змін в штатний розклад» в.о.директора КП «Черкасиелектротранс» в частині виведення із штатного розкладу посади начальника служби енергогосподарства з 01.07.2013 року, скасувати наказ № 211-к від 01 липня 2013 року «Про звільнення працівника підприємства», а саме про звільнення ОСОБА_1, начальника служби енергогосподарства у зв'язку із скороченням штату працівників, пункт 1 ст. 40 КЗпП України та поновити її на роботу в КП «Черкасиелектротранс» на посаду начальника служби енергогосподарства. Стягнути з відповідача на її користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.07.2013 року по час винесення судового рішення, при цьому допустити негайне виконання в розмірі стягнення за один місяць. Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та затрати на отримання правової допомоги в сумі 2 000 грн. Оскільки розгляд справи по суті розпочато 25.10.2013 року, ухвалою суду в прийнятті уточненої заяви було відмовлено, з підстав, що дана позовна заява не є уточнюючою, а є зміною предмета розгляду позову, що у відповідності до ст.31 ЦПК України не дозволено «До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.» Суд розглядає дану справу по позовних вимогах первісного позову.
В судовому засіданні було встановлено наступні факти та правовідносини:
ОСОБА_1 працювала у відповідача з 1969 року на різних посадах, з 23.04.2012 року на посаді начальника служби енергопостачання (наказ №161-к від 24.04.2012 року).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме наказу № 85-к від 21 березня 2013 року «Про зміну штатного розкладу», виданого КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради з метою забезпечення беззбиткового функціонування підприємства виникла необхідність зменшити затрати на експлуатаційну діяльність та оптимізувати чисельність працівників по підрозділах, виводиться з 01 липня 2013 з штатного розкладу, посада начальника служби енергогосподарства. З даним наказом, ОСОБА_1 ознайомлена була вчасно, 08.04.2013 року, тобто більше ніж на два місяці до майбутнього скорочення, як це передбачено нормами КЗпП України. Даний факт підтверджується копією наказу №85-к від 21.03.2013 року та списком працівників про ознайомлення з вищезазначеним наказом.
ОСОБА_1 двічі пропонувалась робота, згідно вакансій по підприємству, а саме 23 травня 2013 року та 05 червня 2013 року, посада начальника відділу збору виручку з оплатою праці 3166 грн. щомісячно, але від запропонованої посади вона відмовилась, що підтверджується копіями звернення КП «Черкасиелектротранс» до ОСОБА_1.
Підприємство також тричі, зверталось до профспілкового комітету з наданням згоди на звільнення ОСОБА_1 з займаної посади в зв’язку з скороченням штату працівників, а саме:
· 27.03.2013 року №259, адміністрація підприємства повідомила про скорочення штату працівників по службам та відділам підприємства, з причин зменшення випуску тролейбусів на лінії та приведення у відповідність чисельності працівників, в тому числі і посади начальника служби енергогосподарства. На дане звернення профспілковий комітет надав пропозицію про призупинення скорочення штату працівників, до отримання рішення власника підприємства, Черкаської міської ради, про створення комісії для визначення необхідної кількості тролейбусів в місті Черкаси, керуючись потребами громади міста в тролейбусних послугах.
· 12.06.2013 року №573, адміністрація підприємства, вдруге, звернулась до профспілкового комітету про надання згоди на розірвання трудового договору з працівниками, для забезпечення беззбиткового функціонування підприємства – в підрозділах підприємства проводяться заходи по зменшенню витрат на експлуатаційну діяльність. Просили відповідно до ст.39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» дати згоду на розірвання трудового договору з 01.07.2013 року за п.1 ст.40 КЗпП України, з працівниками, які відмовились від запропонованих посад, згідно вакансій по підприємству, в тому числі з ОСОБА_1, начальником служби енергогосподарства. 17.06.2013 №596 адміністрація підприємства, втретє, звернулась до профспілкового комітету, про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 відповідно до витягу з протоколу №14 від 25.06.2013 року, первинна профспілкова організація КП «Черкасиелектротранс» не погодили розірвання трудового договору з 01.07.2013 року за п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення штату) з ОСОБА_1, начальником служби енергогосподарства, яка відмовилась від запропонованих вакантних посад по підприємству. З мотивів, що в листі №259 від 27.03.2013 року адміністрація підприємства повідомляла профспілковий комітет про скорочення штату працівників підприємства з причин зменшення випуску тролейбусів на лінію, а в листі №596 від 17.06.2013 року причиною скорочення штатів вказано забезпечення беззбиткового функціонування підприємства: в підрозділах підприємства проводиться заходи по зменшенню витрат на експлуатаційну діяльність. Враховуючи те, що адміністрація підприємства змінила причину скорочення штату, не повідомив про це профспілковий комітет, не проводились консультації з приводу скорочення штату з профспілковим комітетом та не були враховані пропозиції про призупинення скорочення штату до отримання висновків комісії по визначенню необхідної кількості тролейбусів для громади міста, профспілковий комітет не погодив розірвання трудового договору з ОСОБА_1
Відповідно до наказу № 211-к від 01 липня 2013 року «Про звільнення працівника підприємства», ОСОБА_1, було звільнено з посади начальника служби енергогосподарства, у зв'язку із скороченням штату працівників, пункт 1 ст. 40 КЗпП України. Підстави: зміни у штатному розкладі, відмова від запропонованої посади та витяг з протоколу засідання профспілкового комітету №14 від 25.06.2013 року.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України передбачено, що закон вимагає попередити працівника персонально про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці та вказати точну дату наступного звільнення. Посилання письмового попередження про наступне вивільнення поштою не рекомендується. Як вбачається з матеріалів справи, КП «Черкасиелектротранс» виконало вимоги даного закону та попередило ОСОБА_1, 08.04.2013 року, про скорочення посади начальника енергогосподарства з 01.07.2013 року, тобто більш між за два місяці до майбутнього скорочення.
Посилання ОСОБА_1, що причиною скорочення штаті адміністрацією спочатку вказувалося зменшення випуску тролейбусів на лінію, а потім без будь-яких консультацій та причин – забезпечення беззбиткового функціонування підприємства (проведення в підрозділах підприємства заходів по зменшенню витрат на експлуатаційну діяльність), а тому звільнення є незаконним. Чинним КЗпП України передбачено, що закон вимагає лише попередити працівника персонально про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці та вказати точну дату наступного звільнення, не є обов’язковою вимогою зазначення причин та підстав майбутнього скорочення.
Ст. 43 КЗпП України зазначає, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 даного Кодексу може бути проведена лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат.
ч.2 ст. 43 КЗпП України встановлює первинній профспілковій організації п'ятнадцятиденний термін розгляду обґрунтованого письмового подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником з підстав, передбачених ч. 1 ст. 43 КЗпП України.
Згідно до п.10 ст. 38 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-ХІV, виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації дає згоду або відмовляє у наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки. Порядок надання згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця регламентується ст. 39 вищезазначеного Закону, відповідно до якого виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.
Як встановлено із рішення профкому, підприємству не було надано згоди на звільнення ОСОБА_1 займаної посади. Однак, чинне законодавство містить положення згідно з яким рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні не має обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
Судом встановлено, що адміністрація підприємства неодноразово обґрунтовано зверталась до профспілкового комітету КП «Черкасиелектротранс» з пропозиціями щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за скороченням штату п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Суд вважає, що профспілковий комітет відмовив підприємству у звільненні працівника ОСОБА_1, не обґрунтовано. В даному випадку відмова профспілкового комітету в дачі згоди на звільнення працівника є не обґрунтована і мотивована лише тим, що в листі №259 від 27.03.2013 року адміністрація підприємства повідомляла профспілковий комітет про скорочення штату працівників підприємства з причин зменшення випуску тролейбусів на лінію, а в листі №596 від 17.06.2013 року причиною скорочення штатів вказано забезпечення беззбиткового функціонування підприємства: в підрозділах підприємства проводиться заходи по зменшенню витрат на експлуатаційну діяльність. Враховуючи те, що адміністрація підприємства змінила причину скорочення штату, не повідомив про це профспілковий комітет, не проводились консультації з приводу скорочення штату з профспілковим комітетом та не були враховані пропозиції про призупинення скорочення штату до отримання висновків комісії по визначенню необхідної кількості тролейбусів для громади міста, профспілковий комітет не погодив розірвання трудового договору з ОСОБА_1
Відповідно до ст.43 КЗпП України «Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).»
Суд також приймає до уваги вимоги ч.3 ст.64 ГК України «Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.»
З огляду на вищевикладені обставини по справі, суд прийшов до висновку суду про те, що звільнення позивача було проведено без порушенням порядку вивільнення та з обґрунтованого звільнення без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів «Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.»
Виходячи з вищевикладеного, суд приходиться до висновку про законність звільнення з посади позивача і необґрунтованість позовних вимог, і оскільки рішенням суду позивачу відмовлено в поновлені на роботі, не підлягає і до задоволення вимога про стягнення середнього заробітку та час вимушено прогулу, стягнення моральної шкоди та витрат пов’язаних наданням правової допомоги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49-2, 49-4,232,235,237-1,238 КЗпП України, ст.64,65 ГК України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів, ст.ст.5,8,10, 11, 57,60,61,174, 212, 213, 215,216, 218 ЦПК України, суд , -
В и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Черкасиелектротранс», третя особа: Черкаська міська рада, територіальна державна інспекція з питань праці у Черкаській області, профспілковий комітет КП «Черкасиелектротранс» Черкаської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди – ВІДМОВИТИ.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідно до вимог ст.209 п.3 ЦПК України повний текст виготовлено 30 грудня 2013 року.
Головуючий
ОСОБА_2