Справа №2-1974 2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2007 р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді: Кротінова В.О. при секретарі: Кочерешко М.В. за участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_2 сина ОСОБА_3 до виконкому Ленінської районної в м. Донецьку ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову зазначив, що 01.09.1997 року померла ОСОБА_4. В подальшому він ніс всі матеріальні витрати, пов'язані з організацією похорон, придбанням труни, вінків та інших ритуальних атрибутів. Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді квартири №49, яка розташована у будинку №10 по вул. Стадіонній у м. Донецьку, яка на праві приватної власності належала померлій, згідно свідоцтва про право власності від 24.10.1996 року. З ОСОБА_4 він мешкав з 1990 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу, був пов'язаний з нею спільним побутом, мав з нею взаємні права та обов'язки, здійснював догляд за нею по день її смерті, за власні кошти робив ремонт у квартирі та купував побутові прилади. До теперішнього часу він мешкає у спірній квартирі, оплачує комунальні послуги, зробив у квартирі ремонт, підтримує її у належному стані, таким чином фактично прийняв спадкове майно, шляхом фактичного володіння та користування, але документально не оформив. Інших спадкоємців на вказане спадкове майно немає, оскільки рідних у ОСОБА_4 не було.

Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру № 49, яка розташована у будинку №10 по вул. Стадіонній в м. Донецьку.

Представник позивача ОСОБА_1 у попередньому судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача - виконком Ленінської районної в м. Донецьку ради - у судове засідання не з'явився, направив суду заяву з проханням справу розглядати в його відсутності. Не заперечував проти задоволення позову.

Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_1, та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7В підтвердили факт того, що позивач дійсно з 1990 року мешкав однією родиною з ОСОБА_4, яка померла 01.09.1997 року. Після смерті ОСОБА_4 залишилась спадщина, у вигляді квартири, яку прийняв позивач фактично, шляхом мешкання у спірній квартирі. Тому суд вважає за необхідне встановити факт проживання однією сім'єю позивача ОСОБА_2с.Едуардаса та ОСОБА_4.

У судовому засіданні встановлено, що 01.09.1997 року померла ОСОБА_4, згідно свідоцтва про смерть, виданого відділом РАГС Ленінського РУЮ м. Донецька 02.09.1997р.(а.с.9). Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді

квартири №49, яка розташована у будинку №10 по вул. Стадіонній у м. Донецьку, яка на праві приватної власності належала померлій, згідно свідоцтва про право власності від 24.10.1996 року.

З ОСОБА_4 позивач мешкав з 1990 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу, був пов'язаний з нею спільним побутом, мав з нею взаємні права та обов'язки, здійснював догляд за нею по день її смерті, за власні кошти робив ремонт у квартирі та купував побутові прилади.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її та ч.2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.

До теперішнього часу позивач мешкає у спірній квартирі, оплачує комунальні послуги, зробив у квартирі ремонт, підтримує її у належному стані, таким чином фактично прийняв спадкове майно, шляхом фактичного володіння та користування, але документально не оформив.

На підставі вищевикладеного позивач є спадкоємцем четвертої черги, оскільки згідно вимог ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім"єю не менш п"яти років до часу відкриття спадщини, а позивач постійно проживав у спірної квартирі з 1990 року, про що свідчать пояснення свідків.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_2с. ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно у вигляді квартири №49, яка розташована у будинку № 10, по вул.Стадіонної у м. Донецьку, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, яка померла 01.09.1997р.

Керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215, 256 ЦПК України, ст. ст. 1261, 1268 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 сина ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 сином ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру №49, яка розташована у будинку №10 по вул. Стадіонної у м. Донецьку, після смерті ОСОБА_4, яка померла 01.09.1997 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.