Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 2-101/99

Провадження № 6/553/166/2013

У Х В А Л А

Іменем України

27.12.2013м. м. Полтава

                    Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

                                        головуючого судді                     - Парахіної Є.В.,

                                        при секретарі                               - Бутенко Т.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В :

          В листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.1999 року визнано недійсним ордер, вданий виконкомом Куликівської сільської ради народних депутатів Полтавського р-ну та обл. від 18.08.1995 року № 30 на ім'я ОСОБА_2 на жиле приміщення по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського р-ну та обл., виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з вказаної квартири, зобов’язано КСП імені Благоєва надати їм інше житлове приміщення площею 53 кв.м, а ОСОБА_1 квартиру по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського р-ну та обл. 24.12.2002 року боржника у виконавчому провадженні КПС ім. Благоєва замінено на Куликівську сільську раду, яка прийняла на баланс жилий фонд вказаного КСП. До цього часу рішення суду не виконане, Європейським Судом з прав людини в рішенні від 05.07.2012 року в справі "Глоба проти України", яке набуло статусу остаточного 19.11.2012 року, було встановлено, що невиконання судового рішення відбулось внаслідок бездіяльності ДВС, яка не наклала арешт на спірну квартиру, а Куликівська сільська рада дала дозвіл на приватизацію й не вжила заходи до виконання рішення суду, та встановлено, що найвигіднішою формою відшкодування буде виконання рішення суду від 10.03.1999 року, а заявник буде, наскільки можливо, повернутий у становище, яке мав до порушення статті 6 Конвенції. Оскільки він з сім'єю з 4-х осіб проживає в приватизованій квартирі площею 34,2 кв.м, у боржника ОСОБА_5 сільської ради на балансі власного житла немає, просить змінити спосіб виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.1999 року в частині зобов’язання надати ОСОБА_1 квартиру по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського р-ну та обл., а саме: зобов’язати Куликівську сільську раду виплатити заявнику компенсацію за неотримане житло в сумі 711892 грн., яка становить опосередковану вартість новозбудованого житла з господарськими будівлями по Україні станом на 01.04.2013 року з розрахунку 7963 грн. за 1 кв.м, помножену на площу 89,4 кв.м (123,7 кв.м - площа квартири, яка йому мала бути виділена на підставі рішення суду, мінус 34,2 кв.м – площа належного йому житла).

           20.11.2013 року ОСОБА_1 уточнив розмір своїх вимог, посилаючись на те, що оскільки опосередкована вартість новозбудованого житла з господарськими будівлями по Україні змінилась і станом на 01.07.2013 року складає 8091 грн. за 1 кв.м, просить суд змінити спосіб виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.1999 року – стягнути з Куликівської сільської ради на його користь компенсацію за неотримане житло в сумі 723335 грн.

          В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник Куликівської сільської ради в судовому засіданні проти задоволення заяви ОСОБА_1 заперечував, посилаючись на те, що таких коштів, які просить стягнути заявник, в бюджеті сільської ради немає. Крім того, пояснив, що в даний час на балансі з'явилося житло, яке може бути запропоноване ОСОБА_1 в порядку виконання судового рішення.

Представник Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ в судовому засіданні пояснила, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.1999 року, закінчено згідно з постановою державного виконавця від 30.09.2008 року, яка оскаржувалась ОСОБА_1, проте була залишена в силі судом апеляційної інстанції, на даний час є чинною, не скасована, а виконавче провадження не відновлено. З приводу вирішення заяви ОСОБА_1 поклалась на розсуд суду.

          Інші учасники процесу, повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, проте їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Так, в провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебувала цивільна справа № 2-101/99 за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Куликівської сільської ради народних депутатів Полтавського району, КСП ім. Благоєва, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання ордерів недійсними, виселення, стягнення заподіяної шкоди.

Рішенням суду від 10.03.1999 року позов ОСОБА_1 задоволений частково - визнано недійсним ордер, вданий виконкомом Куликівської сільської ради народних депутатів Полтавського р-ну та обл. від 18.08.1995 року № 30 на ім'я ОСОБА_2 на жиле приміщення по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського р-ну та обл., виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з вказаної квартири, зобов’язано КСП імені Благоєва надати їм інше житлове приміщення площею 53 кв.м, а ОСОБА_1 квартиру по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського р-ну та обл., в задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовлено.

Ухвалою Полтавського обласного суду від 08.04.1999 року в задоволенні касаційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відмовлено, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.1999 року залишено без змін.

Постановою президії Полтавського обласного суду від 04.02.2000 року частково задоволений протест заступника Генерального прокурора України, рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.1999 року та ухвалу судової колегії Полтавського обласного суду від 08.04.1999 року змінено в частині надання жилого приміщення сім'ї ОСОБА_2, виклавши в цій частині в наступній редакції: "Зобов’язати КСП ім. Благоєва Полтавського району надати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 інше житлове приміщення, яке за розміром не менше за те, яке вони займали до вселення в спірну квартиру".

Вказане судове рішення було звернуто до виконання.

Судом встановлено і це не заперечувалось учасниками процесу, що на примусовому виконанні у ВДВС Полтавського РУЮ та згодом в Октябрському ВДВС Полтавського МУЮ перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-101 від 27 вересня 2000 року, виданого Ленінським районним судом м. Полтави, про зобов’язання КСП ім. Благоєва надати ОСОБА_1 квартиру по вул. Калініна в с. Куликівка, Полтавського району, Полтавської області.

08.02.2001 року державним виконавцем ВДВС Полтавського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Виконавче провадження зупинялось на час вирішення питання про передачу житлового фонду КСП ім. Благоєва на баланс Куликівської сільської ради та згодом відновлювалось.

На підставі рішення виконавчого комітету Куликівської сільської ради від 04 вересня 2002 року об’єкти соціального побуту, які перебували на балансі КСП ім. Благоєва, прийнято у комунальну власність сільської ради.

Постановою державного виконавця від 24.12.2002 року замінено боржника у виконавчому провадженні КСП ім. Благоєва у зв’язку з прийняттям господарським судом Полтавської області рішення про скасування державної реєстрації на Куликівську сільську раду, на баланс якої передано об’єкти соціального побуту, які перебували на балансі КСП ім. Благоєва, в тому числі житловий фонд.

Під час здійснення виконавчого провадження державні виконавці ВДВС Полтавського РУЮ та Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ протягом 2001-2005 років неодноразово зверталися до Ленінського районного суду м. Полтави з поданнями про встановлення порядку виконання судового рішення, зміну способу і порядку виконання судового рішення у зв’язку неможливістю його виконання в частині виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири по вул. Калініна в с. Куликівка, Полтавського району Полтавської області, про зобов’язання КСП ім. Благоєва надати ОСОБА_1 квартиру по вул. Калініна в с. Куликівка, Полтавського району Полтавської області та рішення суду про зобов’язання КСП ім. Благоєва надати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 інше житлове приміщення, яке за розміром відповідає вимогам ст.ст. 47,48 Житлового кодексу України, але не менше за те, яке вони займали до вселення в спірну квартиру, через відсутність вільного житла на території Куликівської сільської ради. В задоволенні подань державних виконавців суд відмовляв з різних підстав.

Постановою начальника Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 14.08.2007 року прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-101, виданого Ленінським районним судом м. Полтави, про зобов’язання КСП ім. Благоєва надати ОСОБА_1 квартиру по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського району у з підстав, передбачених п. 11 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Проте ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.11.2007 року вказана постанова була скасована.

22.02.2008 року державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ винесено постанову про відновлення провадження, у зв’язку з невиконанням судового рішення на голову Куликівської сільської ради державним виконавцем накладений штраф, проте незважаючи на ці заходи рішення Ленінського районного суду виконане не було, про що державним виконавцем 25.07.2008 року складений відповідний акт.

30.09.2008 року державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів № 2-101, виданих Ленінським районним судом м. Полтави на підставі рішення суду від 10.03.1999 року. Постанови державного виконавця були оскаржені до суду стягувачем ОСОБА_1, але ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 04 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11.12.2008 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено з посиланням на те, що обставини справи та докази дають підстави вважати, що постанови про закінчення виконавчого провадження були прийняті державним виконавцем відповідно до вимог Закону та в межах повноважень державного виконавця.

В судовому засіданні з пояснень учасників процесу встановлено, що на час звернення заявника ОСОБА_1 до суду з даною заявою і станом на час її розгляду постанова державного виконавця від 30.09.2008 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-101/99, виданого Ленінським районним судом м. Полтави, про зобов’язання КСП ім. Благоєва надати ОСОБА_1 квартиру по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського району є чинною, виконавче провадження не відновлене.

За змістом ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Зміст вищенаведеної норми права дає підстави стверджувати про те, що питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення підлягає вирішенню під час здійснення його виконання, за зверненням учасників виконавчого провадження.

А тому, зважаючи на те, що виконавче провадження закінчене, жодних правових підстав для вирішення судом питання про зміну способу виконання судового рішення немає, а відтак заява ОСОБА_1 є безпідставною і такою, що не може бути задоволена судом, що не позбавляє його можливості повторно звернутись до суду з вказаного питання за умови відновлення відповідного виконавчого провадження у порядку, встановленому чинним законодавством.

Крім того, вирішуючи заяву ОСОБА_1, суд звертає увагу на наступне.

Обґрунтовуючи вимоги про необхідність зміни способу виконання судового рішення в частині зобов’язання КСП імені Благоєва надати ОСОБА_1 квартиру по вул. Калініна в с. Куликівка Полтавського р-ну та обл., заявник вказує на неможливість його виконання у зв’язку з відсутністю в розпорядженні Куликівської сільської ради вільного житла площею 123,7 кв.м, про що він був неодноразово повідомлений письмово. На підтвердження вказаних доводів заявник надав суду копію листа сільської ради № 55 від 17.02.2012 року.

Той факт, що у Куликівської сільської ради Полтавського р-ну та обл. в розпорядженні було відсутнє житло, яке може бути виділено ОСОБА_1 на виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 10.03.1999 року, підтвердив в судовому засіданні також і представник сільської ради. Разом з тим, зауважив на тому, що на даний час існує реальна можливість виконати рішення суду в частині надання ОСОБА_7 житлового приміщення, оскільки останнім часом на баланс сільської ради передано житлове приміщення. А тому посилання заявника на неможливість виконання судового рішення підлягають додатковій перевірці під час здійснення виконавчого провадження.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення вбачається, що він просить суд змінити наступним чином - стягнути з Куликівської сільської ради на його користь компенсацію за неотримане житло в сумі 723335 грн.

В обґрунтування розміру коштів, які, на думку заявника, підлягають стягненню з сільської ради, він посилається на інформацію, викладену в листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/15-11731 від 29.07.2013 року, згідно з якою опосередкована вартість будівництва будинку садибного типу з господарськими будівлями станом на 01.07.2013 року становить 8091 грн./кв.м (з ПДВ).

При цьому, заявником не взято до уваги, що відповідно до листів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 8/15-101-13 від 26.04.2013 року, Управління капітального будівництва Полтавської облдержадміністрації № Г04-64/19 від 19.11.2013 року показники опосередкованої вартості спорудження будинків садибного типу з господарськими будівлями визначаються вцілому по Україні без розподілу за регіонами, мають довідковий характер і можуть застосовуватися при прогнозуванні обсягів капітальних вкладень, при перерахуванні їх у зіставлений рівень цін, для приведення вартісних показників об’єктів-аналогів у поточний рівень цін при визначені кошторисної вартості будівництва на перших стадіях проектування. Застосування вказаного показника для визначення ринкової вартості об’єктів нерухомості не передбачене, тоді як згідно вимог чинного цивільного законодавства при вирішенні питання щодо вартості об'єктів будівництва за основу береться їх дійсна ринкова вартість; фактичні дані, в тому числі щодо вартості майна, встановлюються виключно на підставі належних та допустимих доказів, зокрема, на підставі висновків експерта, а здобуття доказів під час розгляду заяв в порядку ст. 373 ЦПК України не передбачене.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 373ЦПК України, суд -

У ХВ А Л И В :

          В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду – відмовити.

          Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, а особами, які не були присутні в судовому засіданні при проголошенні ухвали – в 5-денний строк з дня отримання її копії.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_8