Справа 2-3613/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2007 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Тимченко О.О.

при секретарі Авраменко О.О.

за участю:

представника позивача: Студинецького А.О.,

відповідача:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ЗАТ "Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугами мобільного зв'язку, -

ВСТАНОВИВ:

З листопада 2007 року представник позивача звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовною заявою до ОСОБА_1, вказавши, що, 27 березня 2006 року, між ЗАТ "Український мобільний зв'язок" та відповідачкою було укладено договір № 1.11397641/2774262 та додаткова угода без номеру, відповідно до яких позивач надав відповідачу послуги мобільного зв'язку. Відповідачу був наданий особовий рахунок № 1.11397641. Відповідно до вищевказаного договору відповідач повинен був своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, вносити авансові платежі та сплачувати абонентську платню. З 01.08.2006 року відповідачка припинив сплачувати рахунки, не сплативши рахунки від 01.08.2006 року, 01.09.2006 року, 01.10.2006 року, 01.11.2006 року загальною вартістю 96, 94 грн. Крім того, відповідно до п. 1.2. вищевказаної додаткової угоди, у випадку дострокового припинення угоди відповідачка зобов'язана сплатити договірні санкції у розмірі 2, 74 грн. за кожний день, котрий залишився до закінчення строку дії договору. Оскільки відповідачка припинила сплачувати рахунки, їй була нарахована договірна санкція за 250 днів у розмірі 685, 00 грн. Просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за користування послугами мобільного зв'язку у сумі 96, 94 грн., договірну санкцію у розмірі 680, 00 грн., судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі ЗО грн.

У судовому засіданні представник позивача за дорученням, Студинецький А.О., позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав пояснення, аналогічні до вказаних у позовній заяві.

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала частково та суду пояснила, що, дійсно, 27 березня 2006 року між нею та позивачем було укладено договір № 1.11397641/2774262 та додаткова угода до договору. З серпня 2006 року вона припинила сплачувати рахунки, оскільки її не влаштовувала якість надання послуг. 26.11.2006 року її телефонний номер відключили. Сам факт відключення телефонного номеру вона розцінила як припинення договору. Зі сплатою договірних санкцій не згодна, оскільки вважає, що сума дуже велика. Крім того, їй не зрозуміло, яким чином на договорі, якій вона уклала із ЗАТ «УМЗ» стоїть печатка «УкрСелл». Зі сплатою заборгованості за послуги мобільного зв'язку вона згодна, і в добровільному порядку її погасила.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.

У судовому засіданні встановлено, що дійсно, 27 березня 2006 року між ЗАТ "Український мобільний зв'язок" та відповідачкою було укладено договір № 1.11397641/2774262 та додаткова угода без номеру , відповідно до яких ЗАТ «УМЗ» надає ОСОБА_1 послуги мобільного зв'язку, що підтверджується договором та додатковою угодою до цього договору.

Крім того, встановлено, що відповідачка, дійсно, перестала сплачувати рахунки з 01.08.2006 року, тобто не сплатила рахунки за 01.08.2006 p., 01.09.2006 p., 01.10.2006 p., 01.11.2006 p., загальною вартістю 96, 94 грн., що підтверджується інформацією про стан розрахунків за послуги стільникового (мобільного) зв'язку, наданою позивачем.

Відповідно до п.п.2.4.2., 2.4.3., 2.4.4., 2.4.5 договору № 1.11397641/2774262, укладеному між позивачем та відповідачем, абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надання послуг та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв'язку по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку, сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу, своєчасно та належним чином повідомляти про зміну адреси, терміново повідомляти письмово про втрату або крадіжку обладнання.

Як вбачається з п. 1.1. додаткової угоди до договору про надання послуг мобільного зв'язку № 1.11397641/2774262, сторонами протягом 365 календарних днів з моменту підписання абонент не має права відмовитися від основного договору, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою ЮМС з підстав, обумовлених основним договором, вказаний строк продовжується на весь період строку, встановленого цим пунктом, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було зупинено.

Також, відповідно до п.1.2 додаткової угоди до договору про надання послуг мобільного зв'язку № 1.11397641/2774262 від 27.03.2006 року у випадку дострокового припинення договору на підставі п.5.2 Основного договору (у зв'язку з несплатою абонентом послуг зв'язку), абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь «УМЗ» договірної санкції у розмірі 2, 74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встановленого додатковою угодою.

Крім того, як вбачається з п.1.4 додаткової угоди, закінчення строку, встановленого п.1.1. додаткової угоди, або припинення дії основного договору, не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов'язань, що виникли до того припинення.

Також представник позивача надав суду довідкову інформацію про надання послуг, де вказані всі вхідні, вихідні дзвінки відповідачки та їх вартість, і у суду немає підстав не брати ці докази до уваги.

Крім того, представником позивача у судовому засіданні були надані копії претензій, які двічі направлялися відповідачці, де їй пропонували сплатити послуги, надані ЗАТ «УМЗ».

Також у судовому засіданні позивачем були надані копії дилерських договорів-доручень № 15/д від 24 червня 2003 p., № 12Н/К від 1 жовтня 20002 року, № 14 від 18 листопаду 2002 року, які потверджують, що ТОВ «УкрСелл» являється дилером ЗАТ «УМЗ» та уповноважений укладати договори від імені ЗАТ «УМЗ».

Відповідно до ст. 526. ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені Інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Виходячи із вище наведеного суд вважає позовні вимоги ЗАТ «УМЗ» обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач у свою чергу не надав суду жодного доказу в обґрунтування своєю позиції.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до квитанції № 163 від 8 вересня 2007 року ЗАТ «УМЗ» дійсно сплатило ЗО грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Як вбачається з квитанції № 157 від 8 вересня 2007, року ЗАТ «УМЗ» дійсно сплатило держмито у сумі 51 грн.

Відповідачкою у судовому засіданні були надані квитанції про сплату на користь позивача заборгованості за користування послугами мобільного зв'язку у сумі 96, 94 грн., та часткової сплати договірних санкцій у сумі 7, 70 грн.

Таким чином суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договірними санкціями у розмірі 672, 30, суму сплаченого до доходу держави позивачем держмита - 51грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення - ЗО грн., а загалом- 753, 30 грн.

Керуючись ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 526, 546 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ЗАТ "Український мобільний зв'язок" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ЗАТ "Український мобільний зв'язок" заборгованість по договірним санкціям у розмірі 672, 30 грн., суму сплаченого позивачем держмита у розмірі 51грн., суму сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі ЗО грн, а загалом - 753, 30 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.