Справа № 430/2847/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" грудня 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.
при секретарі Сухаревській Н.О.,
за участю: прокурора Лєщова Р.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника – адвоката ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/430/225/13 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с-ща Врубівка Попаснянського району Луганської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий:
- 14.08.12 р. Станично-Луганським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 191, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням на 2 роки,
за ч. 1 ст. 187 КК України,
ВСТАНОВИВ:
25 серпня 2013 року приблизно о 03 годині 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля нічного клубу «Диван», розташованого за адресою: Луганська область, смт. Станиця Луганська, вул. Букаєва, 53, побачив ОСОБА_3, з яким, використовуючи малозначний привід, вчинив конфлікт. Під час конфлікту, з метою спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 кулаком правої руки наніс удар в обличчя ОСОБА_3, від якого той присів на присядки і у нього з кишені випав мобільний телефон марки «SAMSUNG D-830» вартістю 80 грн..
Побачивши вказаний мобільний телефон ОСОБА_1 вирішив їм заволодіти, для чого, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_3, підняв його з землі та, положивши його собі до кишені, з метою уникнення опору з боку потерпілого ОСОБА_3, напав на останнього та наніс йому удар правою ногою в область голови в район нижньої щелепи, внаслідок чого ОСОБА_3 впав на землю на стегна, ОСОБА_1 тим часом, наніс йому ще один удар кулаком правої руки у верхню надлобну частину голови, та продовжуючи свій злочинний намір на заволодіння майном ОСОБА_3, зірвав з його шиї золотий ланцюжок вартістю 2300,00 грн., який поклав до кишені свого одягу.
У цей час до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, підсвічуючи своїм мобільним телефоном, підійшов знайомий ОСОБА_3 ОСОБА_4, який, побачивши ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями та у безпорадному стані, почав з’ясовувати що трапилось. ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний намір на напад з метою заволодіння майном, відволікаючи увагу ОСОБА_4, протягнув ОСОБА_3 його мобільний телефон, яким він заволодів, нібито його хотів віддати. Скориставшись тим, що увага ОСОБА_4 було відвернута, ОСОБА_1 одразу ж, без попередження, напав на останнього та наніс йому два удари кулаком правої руки в обличчя, від чого ОСОБА_4 впав на землю, при цьому у нього з руки випав його мобільний телефон марки «NOKIA X2» вартістю 130 грн., який ОСОБА_1 підібрав та з корисливих мотивів заволодів ним, після чого з місця пригоди зник, розпорядившись награбованим на свій розсуд.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_1, заволодівши майном із застосуванням насилля, небезпечного для життя та здоров’я потерпілих, спричинив шкоду ОСОБА_3 шкоду на загальну суму 2380,00 грн., ОСОБА_4 – на суму 130,00 грн..
Крім того, в ході нападу на потерпілих ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а ОСОБА_4 – легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Вказані дії обвинуваченого, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насиллям, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, кваліфікуються за ч. 1 ст. 187 КК України
У судовому засіданні обвинувачений провину у вчиненні вказаного злочину визнав, підтвердив обставини вчинення злочину, пояснивши, що спочатку підійшов до ОСОБА_3 з метою з’ясування стосунків з приводу чіплянь до його дівчини, а потім під дією алкоголю з застосуванням насилля заволодів майном потерпілих. Також обвинувачений визнав перд’явлені до нього позови прокурором.
Враховуючи, що обвинувачений провину визнав, ніхто з учасників судового провадження не заперечував проти визнання недоцільним подальшого дослідження доказів стосовно обставин вчинення злочину, які ніким не оспорювались, суд вважає провину ОСОБА_1 доведеною, тому він за скоєне повинен нести кримінальну відповідальність.
Суд при обранні покарання обвинуваченому враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який вчинив тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який позитивно характеризуються, однак раніше судимий, вчинив новий злочин у період іспитового строку.
Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченому, суд вважає слід визнати – факт визнання себе винним з боку обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину, щире каяття. Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, рецидив злочину.
Враховуючи, що обвинувачений вчинив цей злочин у період іспитового строку, остаточне покарання йому слід визначити у відповідності до ст. 71 КК України, у зв’язку з чим суд вважає неможливим відбуття покарання обвинуваченим без ізоляції від суспільства.
З огляду на те, що обвинувачений позови прокурора визнав, вони обґрунтовані, їх слід задовольнити.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити тим же, речові доказі залишити у користуванні потерпілих.
Судові витрати слід покласти на обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 371, 373 - 375 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Станично-Луганського районного суду Луганської області від 14.08.12 р. у вигляді 2 років позбавлення волі й остаточно, за сукупністю вироків, ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання законної сили вироком суду залишити у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання обвинуваченому обраховувати з дня взяття його під варту згідно ухали апеляційного суду Луганської області від 05.11.13 р., а саме з 05 листопада 2013 року.
Позови прокурора задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на корись Станично-Луганського РТМО 1716,89 грн. – витрати на утримання у лікувальному закладі ОСОБА_4; на користь Луганської обласної клінічної лікарні – 808,57 грн. – витрати на утримання у лікувальному закладі ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 489,44 грн. – витрати на проведення товарознавчої експертизи.
Речові докази: мобільні телефони «SAMSUNG D-830» та «NOKIA X2», які знаходяться на зберіганні у потерпілих, - залишити у їх користуванні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, який може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку прокурор та обвинувачений можуть отримати негайно після його проголошення.
Головуючий: