Справа № 407/4757/13-ц
2/407/1477/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 грудня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
головуючого -судді Лобарчук О.О.
при секретарі Гончаровій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «ПЗУ Україна», треті особи-Публічне акціонерне товариство «Ідея-Банк», Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія» «АСКО-ДОНБАС- ПІВНІЧНИЙ» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -
В С Т А Н О В И В :
15.02.2011 року о 15 год. на автошляху Т-1320 сполученням Георгіївка - Ровеньки відбулась ДТП, за участю автомобілів позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 В результаті зазначеної ДТП автомобіль НОМЕР_1, який належав позивачу, отримав механічні ушко дження.
Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12.09.2011 року по кримінальній справі № 1-569/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 по ч. 1 ст. 286 КК України була встановлена провина у зазначеному ДТП ОСОБА_2, який був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії.
Відповідно висновку судово- медичної експертизи № 175 від 15.04.-13.05.2011 року позивачу були спричинені тілесні ушкодження у вигляді оскольчатого перелому правого нако лінника із зміщенням відламків. Порушення функції опори при ходьбі правої нижньої кінці вки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, а також забиття грудної клітини справа, рана слизової оболонки язика зліва, яка за ступенем тяжкості відно ситься до легких тілесних ушкоджень (матеріали кримінальної справи № 1-569/2011 а.с. 71- 72).
Ушкоджений автомобіль був придбаний згідно кредитного договору №910.72103 від 09.08.2010 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Плюс Банк».
09.08.2010 року між позивачем та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 003521 (далі - Договір), відповідно якого страхова сумма складає 191 000 грн. Вигодонабувачем за умовами зазначеного договору страхування є ПАТ «Плюс Банк».
Згідно ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти зі страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.
Згідно висновку авто товарознавчої експертизи № 3259/ЄМ від 05.05.2011 року, яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 1-569/2011 (а.с. 53-61) розмір матеріальної шкоди завданої позивачу внаслідок ДТП складає 167 157 грн., вартість відновлюваного ремонту складає171 971 грн. 48 коп., ринкова вартість автомобіля складає 167 157 грн.
В даному випадку відповідно до п. 2.1.20 Договору має місце повна загибель транспортного засобу.
Згідно п. 10.6.9 Договору розмір страхового відшкодування при повній загибелі застрахованого транспортного засобу розраховується як різниця ринкової вартості застрахованого ТЗ на момент настання страхового випадку та ринкової вартості залишків пошкодженого ТЗ. При цьому залишки пошкодженого ТЗ залишаються у Страхувальника/Вигодонабувача.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порядок відшкодування шкоди, пов’язаної з фізичним знищенням транспортного засобу детально регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961- 1У ( із відповідними змінами).
Згідно з вимогами цієї статті транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
З урахуванням Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках (далі - Узагальнення): якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам по евакуації транспортного засобу з місця ДТП. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи Моторне транспортне страхове бюро України.
Вважається, що положення цієї норми на підставі ст. 8 ЦК України можуть застосовуватися при відшкодуванні шкоди не лише страховиком, а й іншими особами, які несуть відповідальність за її заподіяння.
Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої майну особи в результаті ДТП, та визначаючи розмір такої шкоди, судам слід звернути увагу на положення ст. 1192 ЦК України, згідно з яким з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі. Розмір таких збитків підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Згідно з роз’ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно форм власності, судам слід враховувати, що,.. у разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв’язку із заподіянням шкоди майну.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодувати вартість майна, що не може використовуватись за призначенням, проте має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду .
Крім того, згідно звіту про оцінку пошкодженого транспортного засобу від 04.04.2011 року, проведеного суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_3, ринкова вартість автомобіля НОМЕР_2 в після аварійному стані складає 91 320 грн.
Безумовна франшиза згідно Договору за будь-якими ризиками при повній загибелі транспортного засобу складає 10 % від суми відшкодування.
Тіким чином сума, яку слід відшкодувати страховиком позивачеві складає: 167 157 грн. -91 320 грн. - 7 583 грн. 70 коп. (10 % -франшиза) = 68 253 грн. 30 коп.
З
27.05.2011 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було проведено виплату страхового відшкодування на користь вигодонабувача (ПАТ «Плюс Банк») лише у розмірі 64 234 грн. 40 коп.
Тобто різниця між сумою виплати, яку повинна була сплатити страхова компанія на користь вигодонабувача та сумою, яка була дійсно сплачена складає: 68 253 грн. 30 коп — 64 234 грн. 40 коп.= 4 018 грн. 90 коп.
Відповідно ч. 2 ст. 636 ЦК України виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа на користь якої передбачене виконання.
З огляду на наведене вважає, що він має право вимагати від відповідача - страховика ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» виконання договору на користь вигодонабувача - ПАТ «Плюс Банк» у разі настання страхової пригоди.
Під час скоєння ДТП діяв договір укладений ОСОБА_2 із СК «Аско-Донбас Північний» про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ 4208244 від 24.09.2010 року
12.11.2012 року Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області було розглянуто цивільну справу № 2 - 118/2012 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ПАТ Страхової Компанії «Аско-Донбас Північний» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за участю третьої особи ПАТ «Плюс Банк».
За результатом розгляду зазначеної справи судом було ухвалено рішення, яким позов було задоволено частково, а саме:
Зобов’язано ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» виконати виплату страхової суми на користь третьої особи - ПАТ «Плюс Банк» відповідно до умов договору № АМ003521 від 09.08.2010 року.
Стягнуто зі Страхової Компанії «Аско-Донбас Північний» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2 695 грн. 59 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 102 860 грн. 65 коп. та моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.
Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», Страхової Компанії «Аско- Донбас Північний» та ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 грн.: по 1 333 грн. 33 коп. з кожного.
Не погодившись з рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12.11.2012 року ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду Луганської області з вимогою про скасування рішення місцевого суду повністю у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права і постановлення нового рішення по справі, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
20.06.2013 року судовою колегією судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області була розглянута зазначена вище апеляційна скарга ОСОБА_2 і за результатом її розгляду судом апеляційної інстанції було прийняте відповідне рішення, яким апеляційну скаргу було задоволено частково, а саме - рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12.11.2012 року змінено, та ухвалено нове рішення, згідно якого зменшено розмір відшкодування на користь позивача моральної шкоди з 30 000 грн. до 10 000 грн., залишивши в силі рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 2 695 грн. 59 коп.
Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12.11.2012 року в інший частині було скасовано та у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Звертаючись до Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 гроші, які фактично ним було витрачено на придбання пошкодженого у майбутньому автомобіля, які згідно діючого законодавства не можуть вважатись шкодою, яку було заподіяно внаслідок ДТП. Тобто предмет та підстави даної позовної заяви є відмінними від тих, на які посилався позивач, звертаючись до суду раніше.
На підтвердження вищезазначеного слід звернутись до рішення суду апеляційної інстанції, яким суд фактично відмовив скаржнику у задоволенні позовних вимог, зменшив розмір відшкодування на користь позивача моральної шкоди з 30 000 грн. до 10 000 грн., залишивши в силі рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 2 695 грн. 59 коп. та відмовив в задоволенні інших позовних вимог в розмірі 102 860 грн. 65 коп. та 4 000 грн., вважаючи та обґрунтовуючи своє рішення тим, що, заявлені позивачем вимоги не є шкодою, яку було заподіяно внаслідок ДТП, тому вони не підлягають відшкодуванню.
Згідно ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України встановлюються загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В разі, якщо шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, шкода відшкодовується в повному обсязі винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова оцінка розміру шкоди - це визначення розміру шкоди з метою виплати страхового відшкодування.
Водночас, відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України особа, чиї права та охоронювані законом інтереси було порушено, має право на звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Просить зобов”язати ПрАТ “Страхова компанія”ПЗУ Україна” виконати виплату недоплаченої страхової суми на користь третьої особи- ПАТ “Ідея Банк” відповідно до умов договору № АМ 003521 в сумі 4018 грн.90 коп., передати у власність ОСОБА_2 залишки транспортного засобу «Ssang-Yong Kyron» д/н НОМЕР_3, витрати на зняття з обліку та постанову на облік залишків зазначеного транспортного засобу покласти на ОСОБА_2, стягнути з ОСОБА_2 на його користь ринкову вартість автомобіля НОМЕР_1 в після аварійному стані в сумі 91320 грн., стягнути з ОСОБА_2 на його користь ОСОБА_1 Суму франшизи у розмірі 7583 грн.70 коп.
У судовому засіданні представник позивача — ОСОБА_4 пояснив, що підставою для звернення до суду позивача є факт нанесення матеріальної шкоди в наслідок ДТП. Вина відповідача у ДТП була встановлена вироком суду. Шкода, яка була нанесена позивачу пошкодженням транспортного засобу, виходячи з висновку, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи, складає 167157 грн., вартість відновлювального ремонту є більшою ніж ринкова вартість автомобіля і складає 171971,48 грн. В даному випадку має місце повне знищення транспортного засобу. Це відображено у п.2.1 Договору страхування транспортного засобу. Позивач посилається на ч.2 ст. 1187 ЦК України, якою передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України встановлюються загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду: майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Розмір шкоди дорівнює розміру вартості автомобіля. Згідно умов Договору страхування транспортного засобу, при настанні страхового випадку сума франшизи виплачується відповідачем. Уточнив позовні вимоги позивача, а саме: позивач просить стягнути з відповідачів: ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” недоплачену страхову суму на користь третьої особи — ПрАТ “Ідея Банк” відповідно до умов Договору № АМ 003521 від 09.08.2010 року в сумі 4018 грн.90 коп., передати у власність відповідача ОСОБА_2 залишки транспортного засобу «Ssang-Yong Kyron» реєстраційний номер НОМЕР_3, покласти на нього витрати на зняття та постановку на облік залишків транспортного засобу «Ssang-Yong Kyron» реєстраційний номер НОМЕР_3, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ринкову вартість автомобіля НОМЕР_4 в після аварійному стані в сумі 91320 грн., суму франшизи у розмірі 7583 грн.70 коп. Знову уточнив вимоги позивача і вказав їх в наступній формі. Позивач просить передати у власність відповідача ОСОБА_2 залишки транспортного засобу «Ssang-Yong Kyron» реєстраційний номер НОМЕР_3, покласти на нього витрати на зняття та постановку на облік залишків транспортного засобу «Ssang-Yong Kyron» реєстраційний номер НОМЕР_3, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ринкову вартість автомобіля НОМЕР_4 в після аварійному стані в сумі 91320 грн., суму франшизи у розмірі 19190 грн.
Представник відповідача - ПрАТ СК «ПЗУ Україна» розглянувши позовну заяву та додатки до неї заперечує проти всіх заявлених позовних вимог до ПрАТ СК «ПЗУ Україна», а саме повідомляє наступне:09.08.2010 року між ПрАТ СК «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ № 003521. Даний Договір укладений відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», Правил страхування наземного транспорту (крім залізничного) №220.1.2009 (далі-Правила страхування) та Договору страхування.
15.02.2011 року приблизно о 15 год. 00 хв. на автодорозі Т-1320 сполученням Георгієвка - Ровенькі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Сhегу-АmuІеt», державний реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням відповідача 3 та транспортного засобу ««Ssang-Yong Kyron» реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить та під керуванням Позивача, в результаті даної ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.
28.02.2011 року Позивач звернувся до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» із заявою про пошкодження транспортного засобу. Дану заяву було прийнято Страховиком до розгляду та проведено дії по встановленню всіх обставин випадку, які б давали можливість прийняти рішення про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до вимог статті 7 Закону “України” “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” проведення незалежної оцінки майна є обов”язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування».
Відповідно до п. 10.4 Глави 10 «Визначення розміру, порядок та умови здійснення виплати страхового відшкодування» Договору страхування - При визначенні розміру страхового відшкодування (при проведенні відновлювального ремонту) до уваги беруться виключно розрахунки складені Страховиком, або ОСОБА_4 (висновок) незалежної авто товарознавчої експертизи, підготовлений за його замовленням спеціалізованою організацією (оцінювачем, суб'єктом оціночної діяльності, судовим експертом) або обсяг коштів, визначений у калькуляції ремонту СТО.
З метою визначення розміру страхового відшкодування, та встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ssang-Yong Kyron» , державний реєстраційний номер ВВ 7700АК ПрАТ СК «ПЗУ Україна» замовила проведення незалежного авто товарознавчого дослідження.
07.04.2011 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» отримала від регіонального партнера ТОВ «Декра - Експерт» - ПП «Екорт» Звіт № 110302-01146 від 21.02.2011 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ssang-Yong Kyron», державний реєстраційний номер НОМЕР_6, в результаті його пошкодження при ДТП 15.02.2011 року склала: 152 781,42 грн., а ринкова вартість ТЗ на момент ДТП склала - 174 744,40 грн.
04.04.2011 року ПрАТ СК «ПЗУ Україна» отримало від Суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 (офіційного представника ТОВ «Декра - Експерт») Звіт про оцінку пошкодженого транспортного засобу «Ssang-Yong Kyron» , державний реєстраційний номер ВВ 7700АК, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, з гідно якого ринкова вартість автомобіля в після аварійному стані, склала - 91 320,00 грн.
Відповідно до п. 2.1.20 Договору страхування Повна загибель (конструктивна або фактична) - випадок, коли вартість відновлювального ремонту ТЗ згідно з п. 10.6.10 цих ЗУС (втому числі витрати на встановлення розміру збитку та транспортування пошкодженого ТЗ до місця ремонту) складає 70% і більше ринкової вартості такого ТЗ, визначеної на момент настання страхового випадку.
Як зазначається в п. 10.5. страхове відшкодування виплачується:
При повній загибелі застрахованого ТЗ:
п. 10.6.9. як різниця ринкової вартості застрахованого ТЗ на момент настання страхового випадку та ринкової вартості залишків пошкодженого ТЗ. При цьому залишки пошкодженого ТЗ залишаються у Страхувальника/Вигодонабувача.На підставі Звіту № 110302-01146, Звіту про оцінку пошкодженого Т3 та Договору страхування було прийняте рішення про конструктивну загибель транспортного засобу «Ssang-Yong Kyron», державний реєстраційний номер НОМЕР_6, так як вартість відновлювального ремонту автомобіля перевищує 70% його вартості на момент ДТП.
ПрАТ СК «ПЗУ Україна» враховуючи висновок спеціаліста з визначення матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу № 110302-01146, Звіту про оцінку пошкодженого 73 склало страховий акт № 1)А2011021600003/І_01/03 від 20.05.2011 року та розрахунок страхового відшкодування до нього, на підставі якого було проведено виплату страхового відшкодування на користь Вигодонабувача (ПАТ «Плюс Банк») у розмірі 64234,40 грн. ( Платіжне доручення № 5829 від 27.05.2011 року).
Розрахунок страхового відшкодування:
174 744,40 грн. (ринкова вартість ТЗ на момент ДТП) - 91 320,00 грн. (вартість залишків пошкодженого ТЗ) - 19190,00 грн. (франшиза 10% від страхової суми) = 64 234,40 грн.
Враховуючи вищевикладене ПрАТ СК «ПЗУ Україна» виконала свої зобов'язання за Договором страхування в повному обсязі, не порушуючи прав та інтересів Позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.
Просять відмовити в задоволенні вимог позивача щодо них. (а.с.61-63)
Представник третьої особи- ПрАТ “СК АСКО ДС” в судове засідання не з”явився, надав суду заперечення, в яких вказав наступне. 24.09.2010р. Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4208244 була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, строком на шість місяців до 23.03.2011 р. (надалі Поліс).
15.02.2011р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля, який належить ОСОБА_2 та автомобіля, який належить ОСОБА_1.
Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області 12.09.2011р. по кримінальній справі № 1-569/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 по ч.1 ст. 286 КК України, була встановлена вина у зазначеному ДТП ОСОБА_2, якого було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії.
04.10.2011р. до ПрАТ “СК АСКО ДС” з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 64234,40грн., звернулось Товариство з додатковою відповідальністю “Інтер-Ріск Україна”, яке діяло на підставі Договору доручення № 1 05.05.2009р., укладеного між ПрАТ “СК “ПЗУ Україна” та ТзДВ “Інтер-Ріск Україна”.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (у редакції, чинній 19.09.2011р., надалі Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінки шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров"ю майну третьої особи.
Відповідно до ст. 9 Закону обов’язковий ліміт відповідальності страховика — грошова сума, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
07.10.2011р. страховим актом № 1055/1 зазначена ДТП була визнана страховим випадком та було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування. Листом від 11.10.11р. заявника було повідомлено про прийняте рішення.
Відповідно до п. 2 Полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілого складає 50000грн.
Відповідно до ст. 12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.Згідно з п. 2 Полісу сума франшизи складає 1000 грн.Таким чином, розмір страхового відшкодування складає 50000грн. - 1000грн. = 49000грн.
Платіжним дорученням № 482 від 11.10.2011р. зазначена сума була перерахована на рахунок заявника. Таким чином, зобов’язання у частині виплати за шкоду, заподіяну майну ПрАТ “СК АСКО ДС” виконало у повному обсязі, ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілого за даним страховим випадком вичерпано повністю. Просять розглядати цивільну справу без участі представника ПрАТ “СК АСКО ДС”. (а.с.41-42)
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав повністю та надав заперечення, відповідно до яких вказав наступне. В позовній заяві ОСОБА_1 ставить питання про передачу у його власніть залишків транспортного засобу «Ssang-Yong Kyron» , державний реєстраційний номер ВВ 7700АК , про понесення ним витрат на зняття з обліку та постанову на облік цих залишків, про стягнення з ОСОБА_2 ринкової вартості автомобіля «Ssang-Yong Kyron» , державний реєстраційний номер ВВ 7700АК в післяаварійному стані в сумі 91320 грн. та франшизи у розмірі 7583,70 грн.
З позовними вимогами ОСОБА_1 не згодний з наступних підстав:
12.11.2012 року в результаті розгляду цивільної справи № 2-118/2012 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ПАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний», за участю третьої особи ПАТ «Плюс Банк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, яка сталася 15.02.2011 року, Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області було ухвалено рішення, яким позов було задоволено частково, а саме: зобов’язано ПАТ «Страхова компанія ПЗУ Україна» виконати виплату страхової суми на користь третьої особи - ПАТ «Плюс Банк» відповідно до умов договору № АМ003521 від 09.08.2010 року; стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Аско-Донбас Північний»» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 2695,59 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 102860,65 грн. та моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.; стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»», ПАТ «Страхова компанія «Аско-Донбас Північний» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн., по 1333,33 грн. з кожного.
20.06.2013 року в результаті розгляду поданої ним апеляційної скарги на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12.11.2012 року судовою колегією судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області було прийнято рішення, згідно з яким розмір моральної шкоди на користь ОСОБА_1, визначений Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області від 12.11.2012 року, як 30000,00 грн. було зменшено на 10000,00 грн., а рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 102860,65 грн. взагалі скасовано.
Не погодившись з рішенням Апеляційного суду Луганської області від 20.06.2013 року, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на вказане рішення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на підставі чого 25.07.2013 року було відкрито касаційне провадження.
Просить в задоволенні вимог ОСОБА_1 від 10.09.2013 року про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, відмовити.
В судовому засіданні встановлено наступне.
15 лютого 2011 року о 15 годині на автошляху Т-1320, сполученням Георгіївка - Ровеньки відбулася ДТП, за участю автомобілів позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 В результаті цього ДТП автомобіль позивача отримав механічні ушкодження. Крім того позивач отримав ушкодження здоров’я.
Постановю Антрацитівського міськрайонного суду ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені злочину, передбаченного ст. 286 ч.1 КК України.
Відповідно до висновків авто товарознавчої експертизи № 3259/ЭМ від 05.05.2011 року розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу пошкодженням автомобіля складає 167157 грн. (а.с.160-171; кримінальна справа№1-569/2011 а.с. 53-61 )
ОСОБА_1 з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» уклав договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 003521 від 09.08.2010р., відповідно до умов цього договору страхова сума складає 191900,00 грн.. Вигодонабувачем за умовами даного договору є ПАТ «Плюс Банк» (а.с.106-118)
Відповідно до умов договору про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/ 4208244 від 24.09.2010 року, укладеному між Страховою Компанією «Аско-Донбас Північний» та ОСОБА_2, СК«Аско-Донбас Північний» має зобов’язання відшкодувати потерпілій стороні матеріальні збитки в межах, передбачених Договором лімітів.( а.с. 43)
Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
ПрАТ СК «Аско-Донбас Північний» виконала свої обов’язки по відшкодуванню матеріальної шкоди в межах передбачених договором лімітів, а саме 49000 грн. шляхом перерахування їх на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», що підтверджується копією платіжного доручення № 482 від 11 жовтня 2011 року.(а.с.45)
09.08.2010 року між позивачем та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 003521 (далі - Договір), відповідно якого страхова сумма складає 191 000 грн. Вигодонабувачем за умовами зазначеного договору страхування є ПАТ «Плюс Банк».
Згідно ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти зі страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.
Згідно висновку авто товарознавчої експертизи № 3259/ЄМ від 05.05.2011 року, яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 1-569/2011 (а.с. 53-61) розмір матеріальної шкоди завданої позивачу внаслідок ДТП складає 167 157 грн., вартість відновлюваного ремонту складає171 971 грн. 48 коп., ринкова вартість автомобіля складає 167 157 грн.
В даному випадку відповідно до п. 2.1.20 Договору має місце повна загибель транспортного засобу.
Згідно п. 10.6.9 Договору розмір страхового відшкодування при повній загибелі застрахованого транспортного засобу розраховується як різниця ринкової вартості застрахованого ТЗ на момент настання страхового випадку та ринкової вартості залишків пошкодженого ТЗ. При цьому залишки пошкодженого ТЗ залишаються у Страхувальника/Вигодонабувача. Відповідно до платіжного доручення № 5829 від 27 травня 2011 року ПрАТ “СК”ПЗУ Україна” відшкодувала суму страхової виплати ПАТ “Плюс Банк” в розмірі 64234 грн.40 коп. (а.с. 64).
Суд вважає, що свої вимоги позивач не обгрунтував і підстав для задоволення вимог позивача в судовому засіданні не встановлено.
Рішення у повному обсязі складено 27 грудня 2013 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конститиуції України, ст.ст. 11,15,16,22,23, 979, 988, 990, 1166,1187,1188,1194 ЦК України, 11,60,212-215 ЦПК України,суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства Страхова Компанія «ПЗУ України», треті особи-Публічне акціонерне товариство «Ідея-Банк», Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія» «АСКО-ДОНБАС -ПІВНІЧНИЙ» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою — відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Антрацитівський міськрайонний суд до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відсутніми у судовому засідання особами протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду ОСОБА_5