Справа № 256/7085/13-ц
2/256/2005/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Заочне
11 грудня 2013 року
Калінінській районний суд м. Донецька в Донецькій області в складі:
головуючої судді - Токарєвої Н.М.,
при секретарі - Даткової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
10.09.2013 року позивач ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» звернувся до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позовній заяві позивач вказав, що 7 лютого 2006 року від Відкритим акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», правонаступником якого згідно п. 1. 4 статуту є Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 0054. Згідно умови п.1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у сумі 7 000 гривень на строк з 7 лютого 2006 року по 6 серпня 2007 року зі сплатою процентної ставки у розмірі 25 % річних. Згідно умов п.4.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний був погашати заборгованість перед банком по наданому кредиту та нарахованим відсоткам згідно графіку. 7 лютого 2006 року банк, виконуючи свої зобов'язання відповідно до п.3.1 кредитного договору, перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 07.02.2006 року по 03.07.2013 року. Позичальник в порушення умов кредитного договору, не виконав взяті на себе кредитні зобов'язання відносно щомісячної сплати відсотків за користування отриманим кредитом, повернення кредиту частинами за встановленим графіком, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість. Згідно довідки-розрахунку заборгованості від 03.07.2013 року. за кредитним договором заборгованість з повернення кредитних коштів складає 5 906,03 гри.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитним коштами складає 10 443,63 грн. Згідно п. 4.5 та 4.6 договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той момент, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки. Так, згідно довідки-розрахунку пеня за прострочення основної судної заборгованості складає 898,21 грн., пеня за несплачені відсотки складає 1 463,62 грн. Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, у випадку порушення позичальником умов цього договору, банк має право вимагати від позичальника сплати штрафу у розмірі 50% від суми отриманого кредиту. Таким чином, згідно довідки-розрахунку від 03.07.2013 року штраф складає 3 500 гривень. Всього заборгованість відповідача перед банком за договором з урахуванням основі судної заборгованості, невиплачених відсотків, пені та штрафу складає 22 211,49 гривень. Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» заборгованість у розмірі 22 211, 49 гривень, витрати по оплаті судового збору у сумі 229, 40 гривень.
У судове засідання позивач не з’явився, але надав суду заяву у якій просив розглядати дану справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився. Про день, час і місце розгляду справи була сповіщений у порядку ст. 74 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від відповідача не надійшло до суду повідомлення про причини неявки. У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути дану справу заочно під час відсутності відповідача на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.
Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право.
Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.
Згідно до вимог ст. 60 ч.ч. 1, 4 ЦПК України, кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Як встановлено у судовому засіданні, що 7 лютого 2006 року від Відкритим акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Капітал», правонаступником якого згідно п. 1. 4 статуту є Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 0054.
Згідно умови п.1.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у сумі 7 000 гривень на строк з 7 лютого 2006 року по 6 серпня 2007 року зі сплатою процентної ставки у розмірі 25 % річних.
Згідно умов п.4.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний був погашати заборгованість перед банком по наданому кредиту та нарахованим відсоткам згідно графіку.
7 лютого 2006 року банк, виконуючи свої зобов'язання відповідно до п.3.1 кредитного договору, перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 07.02.2006 року по 03.07.2013 року.
Позичальник в порушення умов кредитного договору, не виконав взяті на себе кредитні зобов'язання відносно щомісячної сплати відсотків за користування отриманим кредитом, повернення кредиту частинами за встановленим графіком, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості від 03.07.2013 року. за кредитним договором заборгованість з повернення кредитних коштів складає 5 906,03 гри.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитним коштами складає 10 443,63 грн.
Згідно п. 4.5 та 4.6 договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитними коштами позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той момент, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.
Так, згідно довідки-розрахунку пеня за прострочення основної судної заборгованості складає 898,21 грн., пеня за несплачені відсотки складає 1 463,62 грн.
Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, у випадку порушення позичальником умов цього договору, банк має право вимагати від позичальника сплати штрафу у розмірі 50% від суми отриманого кредиту.
Таким чином, згідно довідки-розрахунку від 03.07.2013 року штраф складає 3 500 гривень. Всього заборгованість відповідача перед банком за договором з урахуванням основі судної заборгованості, невиплачених відсотків, пені та штрафу складає 22 211,49 гривень.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно до ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими ротовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 530 ЦК передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 527 ЦК, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи викладене, в силу ст.ст. 543, 554 ЦК України суд приходить до висновку, що відповідач відповідно до умов кредитного договору, зобов’язаний виплачувати платежі в строки, вказані в кредитному договорі, проте він свої обов’язки не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором на момент звернення у суд, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 22 211, 49 гривень.
Також, суд приходить до висновку, що діями відповідача були порушені вищезгадані договірні зобов’язання, виконання яких було прострочене, у зв’язку з чим, на підставі ст.ст. 526, 546, 549 ЦК України, вказана сума заборгованості по кредиту, по відсотках, по пені повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача, при цьому обставин, що звільняють відповідача від відповідальності за прострочення виконання даного зобов’язання судом не встановлено.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України всі судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються на відповідачів, тому сплачена позивачем сума судового збору 229, 40 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 543, 546, 549, 554, 610-612, 617, 625, 1050, 1054 ЦК України, Законом України “Про банки і банківську діяльність”, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224, 226, 228 ЦПК, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 12, кв. 9, на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» суму заборгованості за кредитом 22 211, 49 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 12, кв. 9, на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Акціонерно-Комерційний Банк «Капітал» суму судового збору у розмірі 229, 40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Токарєва Н.М.
11.12.2013