н.с. 619/4616/13-к

н.п. 1-кп/619/294/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Овсяннікова В.С.,

при секретарі - Гомон Р.Л.,

за участю прокурора - Захарченко М.А.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дергачі кримінальне провадження щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 18.05.2010 року Дергачівським районним судом за ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання звільнений з випробуванням строком 1 рік

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15.06.2013 року о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_3, знаходячись на вул. Почтовій в с.Ч.Лозова Дергачівського району Харківської області, будучи у стані алкогольного сп'яніння, маючи намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_1, переслідуючи корисливу мету, підійшовши до останнього, застосовуючи до нього насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, з метою запобігання з боку ОСОБА_1 можливого опору, навмисно наніс йому удар кулаком в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_1 впав на землю, а потім ОСОБА_3 відкрито викрав у нього 200 гривень, які знаходились в кишені штанів, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись у подальшому викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток на загальну суму 200 гривень.

Своїми умисними противоправними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю, розкаявся, підтвердив фактичні обставини справи.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведених кримінальних правопорушень, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні вище зазначених кримінальних правопорушень, його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, є тяжким злочином, дані про ОСОБА_3, який не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_1, який просив суворо ОСОБА_3 не карати, разом з тим, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України є визнання вини обвинуваченим, щире каяття у вчиненому, обставини, які обтяжують покарання, якими відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного оп'яніння, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 75 КК України, та звільнити його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком із накладенням на нього обмежень, передбачених ст. 76 КК України.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з іспитовим строком - 2 (два) роки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: 1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ по справі - сорочку, яка знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 - вважати повернутою власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.С. Овсянніков