Судове рішення #34582100

н.с.619/6462/13-к

н.п.1-кп/619/388/13


В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харьківської області у складі:

Головуючого - судді Овсяннікова В.С.,

при секретарі - Гомон Р.Л.,

за участю прокурора - Караванського Б.В.,

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дергачі обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, працюючого завідувачем складу ТОВ «Укрінфотех», раніше не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, Дергачівський район, Харківська область

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

8 жовтня 2013 року, о 06 годині 30 хвилин ОСОБА_2, знаходячись за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 Дергачівський район, Харківська область, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на перешкоджання нормальної діяльності органів досудового слідства, вніс завідомо неправдиве повідомлення оператору « 102» про те, що невстановлені особи, в період часу з 21 години 07.10.2013 року до 06 години 08.10.2013 року незаконно заволоділи його автомобілем «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_1, знаючи при цьому, що даний автомобіль 08.10.2013 року близько 2 години він добровільно залишив на автомобільній стоянці, розташованій на проспекті Перемоги м. Харкова поблизу магазину «АТБ», у зв'язку з тим, що в ньому закінчилось паливо.

Крім того, в період часу з 08.10.2013 року до 09.10.2013 року, ОСОБА_2, знаходячись в Дергачівському РВ ГУМВС України в Харківській області, маючи умисел на порушення нормальної діяльності органів досудового слідства щодо виявлення та дослідження фактів і обставин, які мають значення для об'єктивного, повного та всебічного розслідування кримінального провадження № 12013220280001965, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань 08.10.2013 року, за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом, в своїх показах вказав, що в період часу з 07.10.2013 року до 6 години 08.10.2013 року, невстановлені особи незаконного заволоділи його транспортним засобом «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився поряд з територією його домоволодіння на вул. Шевченко с.Р.Лозова Дергачівського району Харківської області, заздалегідь знаючи при цьому, що даний автомобіль 08.10.2013 року о 2 годині, він, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, добровільно залишив на автомобільній стоянці, розташованій на проспекті Перемоги м. Харкова поблизу магазину «АТБ», у зв'язку з тим, що в ньому закінчилось паливо.

Своїми умисними противоправними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.383 КК України - внесення завідомо неправдивого повідомлення про вчинений злочин.

Крім того, своїми умисними противоправними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.384 КК України - дача потерпілим завідомо неправдивих показів.

28 листопада 2013 року між прокурором прокуратури Дергачівського району Харківської області Караванським Б.В. якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013220280002058, та ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України. ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення: за ч.1 ст.383 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки; за ч.1 ст.384 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік та отримана згода підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості. Вважає, що угода укладена відповідно до закону і є всі підстави для її затвердження.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_2 визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочинами невеликої тяжкості, від яких потерпілих немає, шкода заподіяна суспільним та державним інтересам.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, працює, тобто має постійне джерело доходів, має двох дітей, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вніс завідомо неправдиве повідомлення про вчинений злочин, а тому його дії кваліфікує за ч.1 ст.383 КК України, крім того надав, як потерпілий завідомо неправдиві покази, а тому суд кваліфікує його дії за ч.1 ст.384 КК України, за якими належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373-374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 листопада 2013 року між прокурором прокуратури Дергачівського району Харківської області Караванським Б.В. та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12013220280002058.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28 листопада 2013 року покарання:

- за ч.1 ст.383 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч.1 ст.384 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з іспитовим строком - 1 (один) рік.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: 1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз'яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.



Суддя В.С. Овсянніков



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація