Справа № 230/5425/13-ц

№ провадження: 2/230/1478/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 грудня 2013 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ариничевої С.А.

при секретарі Мец Д.О.

з участю представника позивача адвоката ОСОБА_1

з участю представника відповідача адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_3 у травні 2013 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним.

У судовому засіданні позивачка, будучи допитаною у тому числі і як свідок, підтримала заявлене та пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_7, який після своєї смерті залишив заповіт, яким заповів своє майно своєму онуку ОСОБА_5 вона вважає, що заповіт, складений 6 липня 2010 року спадкодавцем підлягає визнанню його недійсним на підставі ч. 2 ст. 1257 ЦК України, оскільки волевиявлення ОСОБА_7 не було вільним і не відповідало його волі, так як спадкодавець мав певні захворювання, які за її думкою могли вплинути на його повну цивільну дієздатність, він мав погане самовідчуття, не пізнавав рідних та близьких, забував певні обставини.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, пояснили, що волевиявлення ОСОБА_7 щодо заповіту належного йому майна було вільним, він повністю розумів значення своїх дій, а також те, що все майно, яке належить йому він заповідає своєму онуку, про що особисто зазначив у самому заповіті, а тому просили відмовити у задоволенні позову.

Державний нотаріус Другої державної нотаріальної контори м. Єнакієве Міхейкіна В.Ю. пояснила у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_7 особисто звертався до неї, як до нотаріуса з бажанням укласти договір дарування належного йому будинку своєму онуку ОСОБА_5, після бесіди, він виявив намір скласти заповіт на ім.»я онука, вона пересвідчилась в дієздатності ОСОБА_7, записала заповіт з його слів, він його до підписання особисто прочитав уголос і власноручно підписав у її присутності. Вважає, що ОСОБА_7 повністю усвідомлював значення своїх дій, мав дійсне бажання, щоб належне йому майно після його смерті перейшло до онука, заповіт відповідає його волі.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Свідок ОСОБА_9 підтвердила у судовому засіданні, що її померлий брат страждав хворобою серця, до самої смерті був у здоровому розумі.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що його померлий брат хворів, але був адекватний, з позивачкою у нього склалися не дуже добрі стосунки, причину яких він не знає.

Свідок ОСОБА_11 також підтвердила, що у ОСОБА_7 не було будь-яких психічних захворювань.

Свідок ОСОБА_12 як сусідка померлого засвідчила, що ОСОБА_7 не мав психічних захворювань.

Свідок ОСОБА_13 є сином ОСОБА_7 та пояснив, що його батько хворів і під час хвороби не пізнавав рідних, забував певні обставини, він їздив з батьком до психіатричної лікарні, але їх там не прийняли.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні дала аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснила, що померлий ОСОБА_7 не мав психічних захворювань, а мав хворобу серця. Їй це відомо, оскільки вона працює медичною сестрою у психіатричній лікарні.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що їй як сусідці відомо, що ОСОБА_7 мав нормальний психічний стан, був адекватний.

Свідок ОСОБА_17 не знає який стан здоров»я був у ОСОБА_7 у 2010 році, а у кінці 2008 року вона, як медична сестра за проханням родичів ставила йому крапельниці, він погано себе відчував не пізнавав рідних.

Свідок ОСОБА_18 також підтвердила, що їй не відомо стан здоров»я ОСОБА_7 у 2010 році, а у 2009 році з слів позивачки їй відомо, що він хворів.

Свідок ОСОБА_3, як чоловік позивачки підтвердив хворобу ОСОБА_7 у 2008 році, а також ту обставину, що його дружина у 2009 році здійснювала за ним уход.

Свідок ОСОБА_19 також підтвердила хворобу ОСОБА_7 у 2008 році, а також ту обставину, що на той час він не пізнавав близьких.

Свідок ОСОБА_25, як дочка позивачки дала аналогічні пояснення, підтвердивши, що ОСОБА_7 мав хворобу серця.

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні пояснила, що приходила в гості до ОСОБА_7 та він був у задовільному стані здоров»я.

Свідок ОСОБА_22 пояснила, що вона, як поштарка у 2009-2011 роках приносила пенсію ОСОБА_7, він її отримував особисто, був у здравому розумі.

Свідок ОСОБА_23 пояснила, що вона онука померлого, їй відомо, що позивачка у 2008 році здійснювала за ним ухід, оскільки ОСОБА_7 захворів, він забував обставини, не пізнавав дітей.

Свідок ОСОБА_24 пояснила суду, що ОСОБА_7 знаходився на лікуванні у кардіологічному відділенні міської лікарні, вона, як лікар-кардіолог здійснювала його лікування, він хворів на серцеву недостатність, був адекватний та у здоровому розумі.

- спадкодавець ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року і причиною його смерті є хронічна серцево-судинна недостатність ( а.с. 8, 13)

- заявниця ОСОБА_3 1959р.н. є дочкою померлого ОСОБА_7 ( а.с. 5,9)

- 6 липня 2010 року ОСОБА_7 склав заповіт та посвідчив його у державного нотаріуса і цим заповітом заповів все майно, де б воно не було і з чого б не складалося своєму онуку ОСОБА_5 ( а.с. 43).

- Згідно медичних довідок та епікризів заповідач хворів на хворобу серця та дисциркулаторну енцефалопатію ( а.с. 33, 34, 106-113)

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про наявність між сторонами правовідносин, що регулюються нормами Цивільного Кодексу України.

Ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Суду у судовому засіданні позивач не надала достатніх доказів про те, що її батько при складанні заповіту 6 липня 2010 року не був при здоровому глузді.

Усі свідки, допитані судом, пояснили, що заповідач мав захворювання, але жодний з свідків не надав пояснень, що заповідач мав хворобу, яка б позбавляла його свідомості при складанні заповіту.

Крім того, з заповіту, складеного 6 липня 2010 року, вбачається, що при посвідченні його нотаріус особу заповідача ОСОБА_7 встановив, перевіряв дієздатність заповідача, бо в іншому випадку цей заповіт не був би посвідчений.

В тексті заповіту зроблено запис про його складення у державній нотаріальній конторі.

З пояснень представника третьої особи Другої Єнакіївської державної нотаріальної контори, яка посвідчувала заповіт, встановлено, що заповіт було дійсно посвідчено у нотаріальній конторі і зміст заповіту відповідає волі заповідача.

Судом встановлено, що спірний заповіт ОСОБА_7 особисто підписав та зазначив, що заповіт з його слів записано вірно та ним прочитано вголос та підписано особисто.

Таким чином, судом у судовому засіданні встановлено, що заповіт складено заповідачем, який був дієздатним, зміст заповіту відповідав волевиявленню заповідача, при складанні заповіту було додержано встановлені законом вимоги щодо його оформлення та посвідчено уповноваженою на те посадовою особою - державним нотаріусом Другої Єнакіївської державної нотаріальної контори.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, не наведено достатніх підстав для визнання заповіту недійсним, суду не представлено доказів того, що волевиявлення заповідача ОСОБА_7 не було вільним та не відповідало його волі, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.. ст.. 6, 7, 10, 57, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.. ст.. 1217, 1234, 1235, 1257 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення рішення.

Суддя С.А. Ариничева