Справа № 246/1511/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2013 року Тельманівський районний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Попеки О.В.,
при секретарі Папаяні С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тельманове цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу ,
В С Т А Н О В И В:
09 жовтня 2013 року позивач ПАТ «ВУСО» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу шкоди, вказуючи на те, що між ПАТ «Страхова компанія ВУСО» і ОСОБА_2 було укладено договір Добровільного страхування наземного транспорту № 071954-02-05-01-07 від 01 вересня 2009 року. Відповідно до умов даного Договору позивач прийняв під страховий захист страхувальника, а саме, автомобіль Honda Accord, державний номер НОМЕР_1, який належить страхувальнику на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. 15 вересня 2009 року на перехресті вул. Артема та пр. Таманський у м. Донецьку, сталося дорожньо - транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу під керуванням страхувальника та автомобілем «VW CADDY», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок даної ДТП забезпечений транспортний засіб, зазнав механічні пошкодження. Тому позивач просив стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду (в порядку регресу) у розмірі 46581,01 грн., а також суму судового збору у розмірі 465, 81 грн..
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в котрому заперечував проти задоволення позову , так як не вважає себе винним у скоєнні ДТП та просив застосувати позовну давніть.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши письмові докази та матеріали справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справу за зазначеним позовом, в межах заявлених позовних вимог до зазначених в позові осіб і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно вимогам ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно копії договору добровільного страхування наземного транспорту № 071954-02-05-01-07 від 11 вересня 2009 року ОСОБА_2 застрахував свій автомобіль Honda Accord, державний номер НОМЕР_1 в ПАТ «Страхова компанія ВУСО» на суму 9518,43 грн..
Згідно копії довідки № 5112 від 08.10.2009 року в якій зазначається, що відбулася ДТП і в результаті порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. Учасники ДТП Honda Accord, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та «VW CADDY», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1
Згідно копії постанови Тельманівського районного суду Донецької області від 12 листопада 2009 року, в якій зазначається, що провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП України закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно копії страхового акту № 7125-02 по договору страхування наземного транспорту № 071954-02-05-01-07 від 11 вересня 2009 року сума страхового відшкодування 51340,21 грн. Отримувач страхового відшкодування 46 581, 01 гривень ОСОБА_2.
Згідно рахунку № СФ-0018256 від 28 вересня 2009 року, постачальник ТОВ «Донбас - Мотор», платник ОСОБА_2 загальна сума 154572,20 грн..
Відповідно до ч.1 ст. 1188 ЦК України , шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Суд вважає, що позивачем не було надано жодного доказу, який би підтверджував провину відповідача у скоєнні вказаної ДТП і що шкода була завдана саме транспортним засобом, яким керував відповідач. Посилання позивача на постанову Тельманівського районного суду Донецької області від 12 листопада 2009 року, як на доказ, є без підставним, оскільки провина відповідача у скоєнні ДТП встановлена не була, та провадження було закрито у зв'язку у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 1, 5 ст.261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
В пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року визначено, що регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років, з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).
Відтак, проаналізувавши вищезазначені норми діючого законодавства, суд дійшов до висновку, що у позивача сплив строк позовної давності.
Відповідно до ч.3,4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачем пропущений строк позовної давності у даному спорі, на підставі чого суд вирішив застосувати позовну давність.
З урахуванням вищезазначеного , суд вважає,що позовні вимоги позивача про відшкодування шкоди задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, ст.ст. 256, 257, п.1 ч.2 ст.258, ст.ст. 261, 267, 1166, 1188, 1191 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року, та керуючись ст.ст.10, 11, 57-61, 208-209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Тельманівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя