12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 грудня 2013 року ЛуганськСправа № 812/10743/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання: Запорожцевій І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: Лєжнєв М.М. (довіреність від 27.12.2013 №303/22/7/597),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Південно-східного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій, визнання неправомірними та скасування наказів від 10.06.2011 №8 та від 29.11.2013 №144, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Начальника Південно-східного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій, визнання неправомірними та скасування наказів від 10.06.2011 №8 та від 29.11.2013 №144, зобов'язання вчинити певні дії.

Разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони начальнику Південно-східного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України або будь-яким іншим особам вчинити певні дії, а саме призначити підполковника ОСОБА_1, на інші посади до набрання постановою суду по даній справі законної сили.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлене клопотання про забезпечення позову в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про забезпечення позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частинами 3 та 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Таким чином з викладеного вбачається, що адміністративному суду надано право вживати заходів забезпечення адміністративного позову тільки вжиттям двох заходів, а саме:

- зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;

- заборони вчиняти певні дії суб'єкту владних повноважень.

Проаналізувавши положення ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Заходи забезпечення адміністративного позову вживаються у разі наявності таких обставин:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу.

Згідно із п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

При цьому, відповідно до п. 17 а. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У своєму клопотанні про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач просить забезпечити позов шляхом заборони начальнику Південно-східного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України або будь-яким іншим особам вчинити певні дії, а саме призначити підполковника ОСОБА_1, на інші посади до набрання постановою суду по даній справі законної сили.

Дослідженням заявленого клопотання встановлено, що позивачем не наведено доказів на підтвердження того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення та дій відповідача.

Судом передбачених законом підстав для забезпечення позову не вбачається.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову, оскільки за таких обставин забезпечення позову буде суперечити положенням ст. 117 КАС України та п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», а небезпека заподіяння шкоди позивачу та неправомірність оскаржуваних постанов не є очевидними.

Враховуючи, що передбачених законом підстав для забезпечення позову не вбачається, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 117, 118, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника Південно-східного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій, визнання неправомірними та скасування наказів від 10.06.2011 №8 та від 29.11.2013 №144, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити за необґрунтованістю.

Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання про забезпечення позову протягом розгляду справи.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена в апеляційному порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.О. Цицюра