ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 грудня 2013 рокуСправа №827/2455/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,
при секретарі Яценко К.Е.,
за участю: представника позивача Дорожкіна А.Д. (довіреність № б/н від 02.10.2013 року); представника відповідача Коваленко Н.В. (довіреність №7/27-1 від 30.01.2013 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арди» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Севастополі про скасування постанови про накладення штрафу за порушення в сфері містобудування № 656-859/ю від 19.09.2013 року,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арди» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Севастополі про скасування постанови про накладення штрафу за порушення в сфері містобудування № 656-859/ю від 19.09.2013 року. Вказує, що 19 вересня 2013 року Інспекцією державно-будівельного контролю в м. Севастополі було прийнято постанову про накладення на ТОВ «Арди» штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності № 656-859/ю. Вважає, що вказана постанова прийнята в порушення вимог діючого законодавства.
Просить скасувати постанову про накладення штрафу за порушення в сфері містобудування № 656-859/ю від 19.09.2013 року.
Ухвалою від 07 жовтня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 07 жовтня 2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні підтримав повністю, просив задовольнити. Вказує, що 19 вересня 2013 року Інспекцією державно-будівельного контролю в м. Севастополі було прийнято постанову про накладення на ТОВ «Арди» штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності № 656-859/ю. Вважає, що вказана постанова прийнята в порушення вимог діючого законодавства. Також вказує, що позивач при виконанні будівельних робіт на об'єкті суворо дотримувався вимог статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», виконував будівельні роботи з газобетону марки D600.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодилась у повному обсязі, просила у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що позивач виконував будівельні роботи на об'єкті з газобетону марки D 600, тобто в порушення вимог ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність». Крім того, матеріалами фото фіксації, доданими до акту безперечно підтверджено, що при будівництві вищезазначеного об'єкту застосовуються будівельні матеріали, які не відповідають проектним рішенням, а саме газобетон марки D500. У зв'язку з чим вважає, що відповідач при виданні постанови про накладення штрафу діяв на підставі, у межах повноважень так у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, та з дотриманням принципу рівності перед законом.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступне: На підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі № 29 від 23.07.2013 року та вимоги Прокуратури Гагарінського району м. Севастополя від 08.07.2013 року за № 7/27-5065, 17.07.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі було видано направлення № 859/ю на проведення позапланової перевірки на об'єкті: «будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованим торгівельним центром, вул. Жовтневої революції, 20, м. Севастополь» (а.с.44).
23.07.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Оптовик», ОК ЖБК «Янтар» та вул. Пожарова, 20/1 м. Севастополь. За результатами перевірки був складений акт № 859/ю від 23.07.2013 року (а.с.45). Перевіркою було встановлено, що будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованим торгівельним центром по пр. Жовтневої революції, 20 м. Севастополь, здійснюється на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт № СТ083131510409 від 01.06.2013 року. Замовник будівництва - ТОВ «Оптовик» та ОК «ЖБК «Янтар». На час позапланової перевірки встановлено, що будівельні роботи відповідно до журналу загальних зборів розпочати 12.12.2012 року, а декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована від 01.06.2013 року, що є порушенням с. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також на об'єкті будівництва застосовуються будівельні матеріали, які не відповідають проектним рішенням, а саме проектом передбаченого газобетон марки D600 (ДСТУ Б.В.2.7-45-96 «Бетони ніздрюваті» (ГОСТ 21520-89), а фактично застосовується газобетон марки D500 що є порушенням ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність».
11.09.2013 року за вих. № 7/27-1320 від 11.09.2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі направила на адресу директора ТОВ «Оптовик» лист з проханням надати проектну документацію в частині забезпечення доступності інвалідів та інших маломобільних груп населення (а.с.88).
12.09.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі було складено протокол № 640-859/ю про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно директора ТОВ «Арди» ОСОБА_3 (а.с.47-48).
19.09.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі відносно ТОВ «Арди» було прийнято постанову № 656-859/ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої: визнано ТОВ «Арди» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в розмірі 103 230,00 грн. (а.с.49).
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі відносно ТОВ «Арди»» було прийнято припис № 658-859/ю про зупинення будівельних робіт на об'єкті будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованим торгівельним центром, вул. Жовтневої революції, 20, м. Севастополь» з 19.09.2013 року, усунути порушення у сфері містобудівної діяльності до 12.11.2013 року (а.с.94-95).
24.09.2013 року за вих. № 17 ТОВ «Арди» направило на адресу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі лист з відомостями про те, що декларація про початок будівельних робіт по об'єкту «вул. Жовтневої революції, 20 в м. Севастополі» зареєстрована 09 серпня 2012 року, журнал проведення робіт почато 12 грудня 2012 року, що не є порушенням. Також на вказаному об'єкті використовують газобетоні блоки марки D600 відповідно до проекту (а.с.11).
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки. Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними і контролюючими органами. Забезпечення діяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю та його працівників необхідними засобами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю підлягають обов'язковому державному страхуванню у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені відповідно до закону. У разі заподіяння шкоди, завдання збитків внаслідок порушення працівниками органу державного архітектурно-будівельного контролю вимог, встановлених цим та іншими законами, а також вимог щодо перевірок суб'єкт господарювання може звернутися до суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Згідно з п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.
Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789) встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Відповідно до ст. 20 Закону № 1789 при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право також: вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";
Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.
При виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: 1) вносити подання; 2) у встановленому законом порядку ініціювати притягнення особи до дисциплінарної, адміністративної відповідальності, складати протокол про адміністративне правопорушення та починати досудове розслідування; 3) звертатися до суду в передбачених законом випадках.
З системного аналізу вищевикладених нормативно-правових норм, судом робиться висновок, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Зокрема, зі змісту акту перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі № 859/ю від 23.07.2013 року вбачається, що підставою для проведення перевірки була вимога прокуратури Гагарінського району м. Севастополя від 08.07.2013 року за № 7/27-5065, проте відповідачем не було надано суду вказаної вимоги. У зв'язку з чим, суд позбавлений можливості в встановити відповідність проведення перевірки ТОВ «Арди» вимозі прокуратури Гагарінського району м. Севастополя.
Статтею 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року № 687-XIV (далі - Закон № 687) передбачено, що Замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію (кваліфікаційний сертифікат); обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам. Замовники, крім виконання обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, також зобов'язані передавати один комплект проектної документації, за якою збудовано об'єкт архітектури, власникові такого об'єкта для постійного зберігання.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038) проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Затвердження проектної документації на будівництво об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До проектної документації на будівництво об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об'єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об'єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється експертною організацією державної форми власності. Не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I - III категорій складності. Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які: 1) належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення; 2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд; 3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, - щодо кошторисної частини проектної документації. За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об'єктів, ніж передбачені у цій частині або окремих розділів проектної документації. Встановлення випадків та порядку проведення експертизи проектів будівництва іншими законами не допускається. Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
Згідно зі ст. 9 Закону № 687, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно п. 11 ст. 1 Закону № 3038, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Представником позивача було надано проект «Конструкції залізобетонні» у будівництві багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудованим торгівельним комплексом по пр. Жовтневої революції в районі будинку № 22 (а.с.96-164), яким в свою чергу встановлено, що у будівництві вказаного об'єкту повинен використовуватись саме газобетон D600. Також представником позивача було надано сертифікат відповідності на блоки з ніздрюватого бетону стінові дрібні D500 В2F25 та D600 В2,5 F25 та паспорт № 2246а-10\13 (а.с.86).
Що стосується посилань представника відповідача на те, що зі змісту фотофіксації, доданими до акту підтверджується, що позивачем при будівництві об'єкту було застосовано саме газобетон марки D500 та про неможливість витребування документів бухгалтерського обліку,суд зазначає наступне. Зі змісту фотофіксації (а.с.80) вбачається, що блоки з ніздрюватого бетону марки D500 лише знаходяться на території будівництва вказаного об'єкту. Відповідачем не доведено, з використанням повного обсягу повноважень, наданих йому Законом № 687 та Порядком № 553, використання вказаної марки газобетону при будівництві об'єкту позивачем - проведення експертизи, отримання інформації та документів, яки необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно до норм Порядку № 553, забороняється витребувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю виключно.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного, судом робиться висновок, що відповідач при прийнятті постанови про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності № 656-859/ю від 19 вересня 2013 року не встановив, відповідно до наданих йому повноважень, порушення позивачем ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» щодо невідповідності використання будівельних матеріалів (марки газобетону), у зв'язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню.
Постанова складена та підписана 23 грудня 2013 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Севастополі про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності № 656-859/ю від 19 вересня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак