УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 9104/16319/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Львівській області про визнання рішення недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

31 жовтня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Львівській області від 09.08.2011 року № 130430 про застосування фінансових санкцій в сумі 6800 грн. та розпорядження від 09.08.2011 року № 130430 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова є необґрунтованою та безпідставною.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не звернув уваги на ті обставини, що продавець зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, лише у випадку коли у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

В даному випадку у продавця не виникло сумнівів щодо віку покупця тютюнових виробів, оскільки він високого зросту, з міцною статурою. При купівлі тютюнових виробів і при наданні пояснень по факту купівлі наголошував, що уже працює.

Крім того, особами, котрі здійснювали перевірку жодним чином не зафіксовано, які документи представлені неповнолітнім, що придбавав тютюнові вироби та якими підтверджено неповнолітній вік особи.

Позивач також акцентує увагу на невідповідності оскаржених рішень нормам податкового законодавства через відсутність необхідних реквізитів, зокрема печатки податкового органу, наявність яких чітко визначена Податковим кодексом України.

З огляду на викладене, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні апеляційного суду підтримали вимоги апеляційної скарги та просять її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що згідно свідоцтва НОМЕР_2 ОСОБА_1 був зареєстрований Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області як фізична особа-підприємець, був на обліку як платник податків в ДПІ у Сокальському районі Львівської області (код ДРФО НОМЕР_1) та відповідно до ліцензії НОМЕР_3 здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

На підставі листа Сокальського РВ ГУ МВС України у Львівській області від 29.07.2011 року № 5818 про необхідність проведення спільних заходів по виявленню порушень у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у закладах торгівлі Сокальського району, наказу начальника РУ Департаменту САТ ДПА у Львівській області від 01.08.2011 року № 204, направлення від 01.08.2011 року № 433 посадовими особами відповідача проведена фактична перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення торгівлі в АДРЕСА_1.

Під час перевірки посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПА у Львівській області складено акт №158/320/НОМЕР_1 від 01.08.2011 року в якому зафіксовано порушення ст. 15-3 Закону України ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: здійснення роздрібної торгівлі тютюнових виробів, особі, яка не досягла 18-річного віку.

На підставі акту перевірки РУ Департаменту САТ ДПА у Львівській області винесено рішення від 09.08.2011 року № 130430 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. 00 коп..

Крім того, відповідач прийняв розпорядження від 09.08.2011 року № 234 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами НОМЕР_3.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні доведено факт порушення позивачем вимог законодавства щодо заборони продажу тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, а тому відповідач правомірно прийняв оскаржені рішення та розпорядження .

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так , згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 цього ж Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 цього Закону - 6800 гривень.

За змістом ч. 28 ст. 15 Закону України ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог статті 153 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Факт продажу 01 серпня 2011 року продавцем магазину, в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1, тютюнових виробів (однієї пачки цигарок ,,Честрефілд" ) неповнолітньому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується актом перевірки від 01 серпня 2011 року №158/320/НОМЕР_1, поясненнями продавця ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_2.

З актом перевірки ОСОБА_3 ознайомилась та підписала без зауважень.

Відповідно до п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою КМ України від 02.06.2003 року № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо правомірності застосування до позивача фінансових санкцій за порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР, а також анулювання ліцензії, оскільки відповідач діяв у відповідності до вимог законодавства.

Апеляційна скарга не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, оскільки факт порушення п. 1 ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР доведений належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнає безпідставними з тих мотивів, що відповідальність за порушення п. 1 ч. 1 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР настає у випадку продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-ти річного віку, незалежно від наявності чи відсутності у продавця сумнівів щодо віку покупця. Неповнолітній вік покупця ОСОБА_2 підтверджується його поясненнями, доказів на спростування цих пояснень позивач не надав.

Колегія судді також відхиляє доводи позивача та його представника про відсутність в магазині на час проведення перевірки цигарок ,,Честерфілд", оскільки продавець не заперечувала такого факту, а позивач нічого не згадував про такий факт у скарзі на рішення про застосуввання фінансових санкцій, в позовній заяві та в апеляційній скарзі.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що відсутність відбитку печатки на копії рішення про застосування фінансових санкцій не є беззаперечним доказом незаконності цього рішення та звільнення позивача від відповідальності за допущене порушення.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2а-12557/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 16 грудня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим