Справа № 249/3608/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18 грудня 2013 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого – судді .....................................................ОСОБА_1,
при секретарі ...........................................................ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю позивача, представника позивача – адвоката ОСОБА_4, представника відповідачки – ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя, -
В с т а н о в и в :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з 27.10.1990р. по 05.09.2008р. перебували у зареєстрованому шлюбі. 19 квітня 2002 року ними за спільні грошові кошти сімейного бюджету була придбана квартира АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу, як і сама квартира, були зареєстровані на відповідачку, оскільки на той момент думок про розірвання шлюбу чи про те, що у подальшому між ними постане питання про поділ майна, придбаного в період зареєстрованого шлюбу, між ними не виникало. На теперішній час між ними виник спір щодо поділу вищезазначеної квартири, раніше будь-яких суперечок між ними не виникало і відповідачка запевняла його, що в будь-який момент (за необхідністю) вони даний спір вирішать в добровільному порядку, але на теперішній час відповідачка добровільно вирішити питання щодо поділу квартири відмовляється Просив суд поділити майно, спільно придбане за період зареєстрованого Відділом РАГС м. Шахтарська 27.10.1990 р. шлюбу, актовий запис № 535, між ним та ОСОБА_7, що складається з квартири АДРЕСА_2, шляхом визнання права власності по 1/2 частині за кожним з них, залишивши вищевказану квартиру в спільній сумісній власності.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та пояснив, що в цій квартирі проживає матір відповідачки, він останній раз був в квартири десь 3 роки назад, коли дочка попросила його поставити дзвінок та поміняти замок, раніше по квартирі у них з відповідачкою не виникало ніяких запитань, а влітку цього року він почав переживати за квартиру, оскільки зустрів сусідку і вона сказала йому, що він тут ніхто. Просив задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача – адвокат ОСОБА_4 – в судовому засіданні підтримав заявлений позов та пояснив, що між позивачем та відповідачкою з моменту розірвання шлюбу і до теперішнього часу не виникало ніяких запитань по квартирі, відповідачка запевняла, що в любий момент вони можуть вирішити питання поділу квартири, зараз вона вже 9 років мешкає в Києві, в неї інша сім'я, в спірній квартирі проживає матір відповідачки, а позивач мешкає в квартирі своєї матері, зараз в спірну квартиру попасти він не має можливості, оскільки в нього немає ключів, спір щодо поділу квартири виник тільки влітку цього року, коли при їх зустрічі відповідачка сказала, що вона заперечує той факт, що він має право на 1/2 частину квартири, а на час розірвання шлюбу спору між ними не було, оскільки квартира придбана сторонами в період зареєстрованого шлюбу, то вважає, що позивач має право на 1/2 частину квартири.
Представник відповідачки – ОСОБА_5 (довіреність від 09.08.2013р.) – в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та пояснила, що сторони в 2003 році за рішенням суду розірвали шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу отримали в 2008 році, але фактично шлюбні відносини припинили ще в 2003 році, протягом всіх цих років позивач не вважав цю квартиру своєю, не цікавився квартирою, не приймав участі в розходах по утриманню цього житла, ще в 2004 році позивач знав, що ця квартира йому не буде належати, що вона буде дітям. Також зазначила, що зі слів відповідачки їй відомо, що вони з позивачем час від часу зустрічалися, але по спірному майну претензій ніяких не було, питання щодо поділу цього майна виникло тільки в цьому році влітку, коли відповідачка приїзджала сюди. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений ст.72 Сімейного кодексу України.
Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, свідка ОСОБА_8, та вивчивши матеріли справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 27 жовтня 1990 року перебували у зареєстрованому шлюбі. 05 вересня 2008 року шлюб між ними було розірвано. Ці обставини сторонами не оспорюються і підтверджені матеріалами справи.
В період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_6, ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу від 19 квітня 2002 року придбала квартиру АДРЕСА_1.
Згідно з ч.1 ст.22 КпШС України, чинного на час купівлі спірної квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Відповідно до вимог ч.1 ст.28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Названі норми матеріального права припускають існування факту спільної сумісної власності подружжя, доки не доказано інше кимось із подружжя.
При укладенні угод одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя (ст.23 КпШС України).
З огляду на викладене зазначення в договорі купівлі-продажу покупцем одного з подружжя не може означати, що придбане за такою угодою майно належить лише цій особі та що цим договором не посвідчується право власності на вказане майно іншого подружжя.
Частиною 2 статті 72 СК передбачено, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ч. 2 ст. 72 СК).
Право колишнього подружжя на частку у спільному сумісному майні зберігається незалежно від припинення шлюбу (ст.68 Сімейного кодексу України). У випадку порушення цього права особа має право на його захист. До таких вимог позовна давність застосовується у три роки, вона обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ст.ст.20, 72 Сімейного кодексу України).
Як зазначав в судовому засіданні позивач, і це не заперечувала представник відповідачки, питання щодо поділу квартири після розірвання шлюбу не виникало і тільки влітку цього року він дізнався про порушення свого права власності.
Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, а тому в задоволені позовних вимог необхідно відмовити, так як відповідно до ч.2 ст.72 Сімейного Кодексу України умовою застосування позовної давності є порушення права на майно одним із співвласників.
За таких підстав суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
В и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 право власності по 1/2 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_1 в порядку поділу майна, придбаного в період шлюбу.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарский міськрайонный суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Cуддя: О.М. Дністрян.