Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2/641/3509/2013 Справа № 641/10628/13-ц

У Х В А Л А

про відмову в забезпечені позову

12 листопада 2013 року

Комінтернівський районний суд міста Харкова

у складі : головуючого –судді:                                                            Курганникової О.А.

за участю секретаря судового засідання:                               Войтікової А.М.

розглянувши заяву позивача, ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Геокомплекс» про часткове скасування рішень Харківської міської ради,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді від 25.10.2013 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Геокомплекс» про часткове скасування рішень Харківської міської ради.

06.11.2013 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивачка просить заборонити відповідачу ОСОБА_2 будівництво огорожі по лінії спірної межі, яка поділяє ділянки по вул.. Вишневій 9 та вул.. Вишневій 9-А і яка може бути змінена за рішенням суду, на період часу розгляду справи.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказала на те, що у зв’язку із проведенням відповідачем ОСОБА_2, незаконних та неузгоджених з нею підготовчих робіт (будівництво фундаменту) для будування огорожі по лінії спірної межі, яка поділяє земельні ділянки по вул.. Вишневій 9 та по вул.. Вишневій 9-А, яка може бути змінена (відновлена) за рішенням суду, вона змушена звернутись до суду, а неприйняття заходів по забезпеченню позову може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 з’явився, заяву про забезпечення позову підтримав у повному обсязі, та додатково пояснив, що з метою запобігання порушення права позивачки користування земельною ділянкою, яка надана їй в користування відповідно до технічного паспорту домоволодіння по вул.. Вишневій, 9-А в м. Харкові, що належить їй на праві власності, вона і звернулась до суду з заявою про заборону відповідачу ОСОБА_2 будівництва огорожі по лінії спірної межі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з’явився, проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечував у повному обсязі, та пояснив, що на теперішній час будівництво огорожі вже закінчено на 90 %, а тому в забезпеченні позову немає жодного сенсу, та крім того у разі винесення рішення на користь позивача, він не відмовляється від свого обов’язку знести збудовану огорожу.

Вислухавши думку представника позивача та відповідача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст.. ст.. 151, 153 ЦПК України та роз’яснень Верховного Суду України, викладених в п. 1 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», - єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Однак в порушення вищезазначених вимог процесуального закону, подаючи заяву про забезпечення позову позивачка не зазначила підстави обрання такого виду забезпечення позову, як і не обґрунтувала причини застосування заходів забезпечення позову, не вказав на ті обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України – види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, є неспіврозмірними з заявленими вимогами, крім того, вимоги у заяві про забезпечення позову фактично зводяться до вирішення спору за позовом, що є недопустимим, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

При розгляді заяв про забезпечення позову, суд не вирішує питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. В свої заяві позивачка посилається на порушення її права користування земельною ділянкою, однак це є вирішення питання обґрунтованості або ж необґрунтованості позову, яке перевіряється під час розгляду спору по суті і не повинно розглядатись при забезпечення позову, оскільки дана процесуальна дія є оперативним заходом, що вживається для забезпечення виконання рішення суду у разі його потенційного задоволення.

В даному випадку, забезпечення позову не є необхідною умовою для недопущення порушення прав та інтересів позивачки, а тому, враховуючи вищевикладене, з урахуванням обсягу позовних вимог, наданням належної оцінки спірним правовідносинам, суд приходить до висновку, що клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Одночасно суд роз’яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в :

          У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Згідно з абзацом 3 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за змістом ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, а також про його скасування, проте ухвали про відмову у забезпеченні позову оскарженню не підлягають.

Суддя -ОСОБА_4