Кримінальне провадження

№ 108/2738/13-к

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

25 грудня 2013 рік смт. Кіровське АР Крим

Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Хачикян А. Х.,

за участю прокурора - Джербінова М. М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

секретаря - Абкаіровій Е. Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим кримінальне провадження № 12013130280000785 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бекабад Ташкентської області, не працює, інвалід ІІІ групи загального захворювання, громадянина України, із середньою освітою, раніше не судимого, проживає у АДРЕСА_1,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, 13 серпня 2013 року, близько 10 годин 30 хвилин, у світлий час доби, на 86 км. + 150 м. автодороги «Сімферополь - Феодосія», керуючи автомобілем «ВАЗ 2106» державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись з боку м. Феодосія в бік м. Сімферополь, перебуваючи в межах населеного пункту м. Старий Крим Кіровського району АР Крим, зупинився на правому узбіччі по ходу його руху, після чого перетнув суцільну дорожню розмітку, почав маневр розвороту, та скоїв зіткнення з рухомим по смузі свого руху автомобілем «Тойота Аурис», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, чим порушив пункт 1.3 правил дорожнього руху України (ПДРУ), згідно із яким учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими; пункт 1.5 ПДРУ, відповідно до якого дії чи бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю та здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; пункт 2.3 (б) ПДРУ, згідно із яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; пункт 10.1 ПДРУ, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; пункт 10.4 частина 2 ПДРУ, згідно якого водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, що рухаються попереду нього і виконують розворот; та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчики для паркування та край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. В результаті чого пасажиру автомобілю «Тойота Аурис» ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого косого перелому дистального метадіафіза лівої плечової кістки зі зміщенням уламків на ? діаметра, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 598 від 25.09.2013 року за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

З висновку експерта № 3/563 від 18.09.2013 року вбачається, що в дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ - 2106», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, повинен був діяти відповідно до вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), п. 10.1 і п. 10.4 ч. 2 Правил дорожнього руху України; технічна можливість запобігти дане зіткнення для водія автомобіля «ВАЗ - 2106», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 полягала в комплексному виконанні ним вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), п. 10.1 і п. 10.4 ч. 2 Правил дорожнього руху України, для чого перешкод технічного характеру не вбачається.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винність, у об'ємі пред'явленого йому обвинувачення, визнав у повному обсязі, пояснив, що 13 серпня 2013 року, близько 10.00 години, у м. Старий Крим, керуючи транспортним засобом зупинився на правому узбіччі з метою розвороту, пропустив усі транспортні засоби, після чого почав розворот через суцільну дорожню розмітку, проте, в ході виконання розвороту, скоїв зіткнення з транспортним засобом, внаслідок чого пасажиру ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження, у вчиненому щиро розкаявся, просив не позбавляти права керування транспортними засобами та не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, просила розглянути кримінальне провадження за її відсутністю, оскільки до теперішнього часу перебуває на лікарняному внаслідок ДТП, потерпіла також просила покарати ОСОБА_1 за всією суворістю закону, про що надіслала до суду заяву.

Відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при цьому обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням наявних доказів у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, і його дії слід кваліфікувати, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При визначенні міри покарання, суд враховує тяжкість і суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини справи.

Згідно пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року, при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, є інвалідом третьої групи за загальним захворюванням, в силу статті 12 КК України вчинив злочин невеликої тяжкості /а. с. 91, 93, 95, 96/.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно статті 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до статті 67 КК України, судовим розглядом не встановлено.

Таким чином, враховуючи характер і ступень тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який заподіяв фізичну шкоду потерпілій ОСОБА_3 у виді тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, його поведінку після вчинення злочину, а саме опосередковане відношення до стану здоров'я потерпілої, що погіршилось внаслідок злочинних дій обвинуваченого, перебування її тривалий час, близько трьох місяців, на стаціонарному лікуванні, а до теперішнього часу на лікарняному, враховуючи її прохання ухвалити суд найсуворіший вирок щодо обвинуваченого, а також беручи до уваги обставину, що пом'якшує покарання останнього, і, положення частини 2 статті 50 КК України, згідно із якою метою покарання є не тільки кара, але й виправлення, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 покарання без ізоляції від суспільства - у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки, на думку суду саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_1, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, відповідатиме цілям покарання.

Відповідно до статті 100 КПК України суд вважає за необхідне вирішити питання про речові доказі.

Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого, що випливає зі статті 124 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368 - 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, та призначити йому покарання у виді ДВОХ років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк ДВА роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту прибуття до кримінально - виконавчої установи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в розмірі 978 грн. 88 коп.

Речові докази - а/м «Тойота Ауріс», н. з. НОМЕР_2, - вважати переданим ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

С у д д я А. Х. Хачикян