ВИРОК
іменем УКРАЇНИ
Справа № 116/5888/13-к
Провадження № 1-кп/116/370/13
31.10.2013 року м. Сімферополь
Симферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого - судді Хіневич А.М.
при секретарі - Блінніковій К.Г.
за участю
сторони обвинувачення - прокурора Міряйкіна Є.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження про обвинувачення:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мазанка, Сімферопольського району, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання вогнепальної зброї, в невстановлений слідством час, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, на горищі домоволодіння знайшов мисливську рушницю НОМЕР_1, приклад та ствол якої були відпилені, яка є нестандартною, двоствольною, казнозарядною, вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом шляхом укорочення довжини стволів, моделі ТОЗ-БМ, 16 калібра, 1962 року виготовлення, придатною до виробництва пострілів, і шляхом привласнення знайденого, достовірно знаючи, що цей предмет є вогнепальною зброєю, тим самим, незаконно придбав «обріз» рушниці, яку він зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1.
Також ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне носіння вогнепальної зброї, 13.09.2013 р., приблизно о 14-30 годині, перебуваючи по вул. Шкільна в с. Мазанка, переносив в руках у мішку «обріз» рушниці, яка є нестандартною, двоствольною, казнозарядною, вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом шляхом укорочення довжини стволів, моделі ТОЗ-БМ, 16 калібра, 1962 року виготовлення, придатною до виробництва пострілів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що він 10.09.2013 р. на горищі домоволодіння по АДРЕСА_1 в соломі знайшов рушницю, яка, можливо, колись належала його батьку, оскільки той був мисливцем, який помер 20 років тому. Після цього він пішов на роботу, підійшов до свого начальника, показав йому рушницю і запитав, що з нею робити. Той сказав, що її необхідно здати до міліції. Оскільки на той момент було багато роботи, він не звернувся до міліції. Його робота пов'язана з роботою в полі. Увечері того ж дня пішов до дому. Рушницю забрав з собою. Наступного дня знову взяв з собою рушницю, оскільки вдома знаходилися діти, пішов на роботу, залишив рушницю на роботі на складі в с. Мазанка по вул. Шкільна, працював до ранку, зранку повернувся до складу, забрав рушницю і збирався йти додому, але його затримав начальник і сказав, що викликав дільничного. Через деякий час приїхав дільничний, склав протоколи, вилучив у нього рушницю. У вчиненому він щиро розкаюється. Визнає, що самостійно у міліцію не подзвонив і не здав рушницю, про що дуже шкодує. Має на утримані чотирьох дітей.
Показання обвинуваченого повністю відповідають обставинам справи, тому об'єму обвинувачення, який встановлений судом, та підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не суперечать одне одному, допустимі за способом збирання та відповідають об'єктивній істині.
Так, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він є приватним підприємцем. ОСОБА_1 працює на нього. Одного дня ОСОБА_1 прийшов на роботу і показав йому рушницю. Оскільки він є мисливцем, він порекомендував йому здати рушницю до міліції. ОСОБА_1 наче зібрався до міліції, але був час збирання врожаю, повинні були під'їхати машини, і він затримав ОСОБА_1, рушницю закрив на складі і разом з ОСОБА_1 пішли збирати врожай. Увечері ОСОБА_1 забрав рушницю і пішов до дому. Наступного дня ОСОБА_1 знову приніс рушницю, залишив її на складі і вони знову поїхали на поле. Характер їх роботи такий, що вони можуть працювати цілодобово. З поля вони повернулися на склад вранці. ОСОБА_1 забрав рушницю і пішов до дому. Хвилюючись, щоб нічого не сталося, він вирішив зателефонувати дільничному інспекторові. Після цього він вийшов на вулицю, повернув ОСОБА_1 і сказав йому чекати міліцію. Приблизно через 30 хвилин приїхав дільничній інспектор міліції з двома міліціонерами, склали протоколи, вилучили рушницю, він та інший понятий розписалися в протоколі. ОСОБА_1 може охарактеризувати тільки з позитивного боку, він відповідальний, на нього можна покластися, неодноразово довіряв йому ключі від складу. Алкогольними напоями ОСОБА_1 не зловживає, ніколи не бачив його у стані сп'яніння. ОСОБА_1 добрий сім'янин, має 4 дітей, займається їх вихованням.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що він є дільничним інспектором міліції. 13.09.2013 р. начальнику Сімферопольського райвідділу подзвонив дільничний інспектор Музафаров та повідомив, що в с. Мазанка на вулиці знаходиться чоловік з рушницею. Він та начальник дільничної служби Сімферопольського райвідділу виїхали до с. Мазанка на вул. Шкільну. Там біля складу знаходився ОСОБА_1. В руках у ОСОБА_1 був мішок, в якому знаходилася рушниця. Він склав протокол, вилучив рушницю. З приводу виявленого ОСОБА_1 йому пояснив, що рушниця могла належати його батьку, він знайшов рушницю на горище свого домоволодіння. Мав намір здати її до міліції.
Показання свідків повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченого, є послідовними і в цілому складають картину подій, що сталися.
Згідно висновку експерта №5/422 від 17.09.2013 р. наданий на дослідження предмет, вилучений 13.09.2013 р. у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, є нестандартною, двоствольною, казнозарядною, вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом за типом «обріз», шляхом укорочення довжини стволів до залишкової довжини 335 мм і довжини ложи до довжини рукоятки мисливської рушниці моделі ТОЗ-БМ, 16 калібру, заводський номер НОМЕР_1, 1962 року виготовлення, для здійснення пострілів придатний.
З урахуванням всього вищезазначеного, дослідив та перевірив представлені по справі докази у зазначеному вище порядку, надав їм належну оцінку в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у незаконному придбанні, зберіганні та носінні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, та кваліфікує такі дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.263 КК України.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також пом'якшуючи та обтяжуючи покарання обставини.
Вчинений ОСОБА_1 злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Відповідно до даних про особу ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.
В якості пом'якшуючих покарання обставин суд визнає повне визнання обвинуваченим своєї провини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, по справі не встановлено.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 на обліку у лікаря психіатра та нарколога не стоїть.
Враховуючи все вищевикладене, приймаючи до уваги конкретні обставини вчинення обвинуваченим злочину, його суспільну небезпечність, дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, враховуючи, що він мав намір здати рушницю до міліції, але внаслідок деяких обставин, важкості та характеру його праці він не зробив цього, приймаючи до уваги незначний строк, протягом якого він зберігав рушницю - 3 дні, а також за наявності пом'якшуючих покарання обставин, суд вважає можливим призначити покарання обвинуваченому із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді штрафу.
По справі є речові докази, якими суд вважає необхідним розпорядитися відповідно до ст.100 КПК України.
Так, в якості речових доказів по справі визнаний обріз мисливської рушниці, який знаходиться у камері схову ГУ МВС України в АРК та згідно з п.3 ч.9 ст.100 КПК України підлягає знищенню.
По справі є судові витрати за проведені судові експертизи та дослідження на загальну суму 244,50 грн.
Клопотань осіб відповідно до ст.125 КПК України щодо визначення обсягу процесуальних витрат по справі не надходило, у зв'язку із чим, вказані судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ч.2 ст.124 КПК України на користь держави.
Даних про застосування по справі заходів забезпечення кримінального провадження суду не представлено, а тому підстав для прийняття рішення щодо таких заходів у суду не має.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373-374 КПК України, Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Речові докази - обріз мисливської рушниці, який знаходиться у камері схову ГУ МВС України в АРК, згідно з п.3 ч.9 ст.100 КПК України - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судові витрати за проведення судових експертиз та досліджень у сумі 244,50 грн.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий-суддя: