ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.12.06 р. Справа № 39/85
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіной Н.С.,
при секретарі судового засідання Стреліній М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмеханізація” м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Амбер-Донбас” м.Донецьк
про: стягнення 4 274грн. 99коп.
За участю:
Представників сторін:
Від позивача: Іващенко Ю.А. – представник по дов.;
Від відповідача: не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Будмеханізація”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Амбер-Донбас”, про стягнення основного боргу в сумі 4 032грн. 25коп., пені в сумі 209грн. 68коп. та 3% річних в сумі 33грн. 06коп. Крім того, з метою забезпечення позову просить суд накласти арешт на майно відповідача у межах суми позову.
В обґрунтування вимог позивач посилається на договір №27-П від 05.07.06р., акт виконаних робіт.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, витребуваних документів та пояснень не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду.
Проте, суд вважає за можливе розглянути спір згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки ненадані суду відповідачем докази не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, а надання відзиву є правом, а не обов’язком відповідача.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
05.07.06р. сторони уклали договір №27-П, який за своїм змістом та правовою природою є договором підряду і підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.
Таким чином, в силу статті 837 ЦК України та розділів 1та 2 договору, позивач зобов’язався виконати на власний ризик будівельно-монтажні роботи, а відповідач, згідно п.6.1 договору, зобов’язався прийняти й оплатити виконану роботу шляхом помісячної оплати до 10 числа наступного за звітним місяцем.
Згідно акту виконаних підрядних робіт №ОУ-000300 від 27.07.06р. за липень 2006 року (форма КБ-2В), позивач виконав, а відповідач прийняв виконані підрядні роботи на суму 4 032грн. 25коп.
Даний акт підписаний представниками позивача та відповідача без заперечень і скріплений печатками обох підприємств, у зв’язку з чим суд вважає обов’язок позивача виконаним.
Однак відповідач не представив доказів оплати виконаних позивачем підрядних робіт, у зв’язку з чим суд робить висновок, що зобов’язання відповідача перед позивачем до теперішнього часу не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 4 032грн. 25коп. по договору №27-П від 05.07.06р. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Прострочення відповідачем грошового зобов’язання, згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов’язок сплати суми інфляції а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак позивач вимагає лише стягнення 3% річних, без нарахування суми інфляції, що є його правом.
Розглянувши представлений розрахунок 3% річних на суму 33,06грн., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних обґрунтовані, доведені належними чином та підлягають задоволенню.
Крім того, згідно п.16.2 договору позивачем за несвоєчасне виконання зобов’язань нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення платежу в сумі 209,68грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд відмовляє позивачу у вимогах в частині накладення арешту на майно відповідача у межах суми позову, оскільки позивачем жодним чином не доведено, що невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625, 837-864 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Задовольнити у повному обсязі позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Будмеханізація” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Амбер-Донбас” м.Донецьк про стягнення 4 274грн. 99коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Амбер-Донбас” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Буд механізація основний борг в сумі 4 032грн. 25коп., 3% річних в сумі 33,06грн., пеню в сумі 209,68грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 102грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.