Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/3714/13
Головуючий у суді І-ї інстанції Андріянов О.В.
Доповідач Пищида М. М.
У Х В А Л А
Іменем України
25.12.2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Дьомич Л.М.., Дуковського О. Л.
з участю секретаря - Лазаренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2013 року ПАТ «Акцент-банк» звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що між сторонами був укладений кредитний договір № АСВВRХ27030024 від 04.08.2008 року, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 5241,10 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Вказував, що ОСОБА_3 був ознайомлений з «Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)» (далі «Умови») та отримав інформацію про умови кредитування, погашення заборгованості за кредитом, що підтверджується його підписом у заяві позичальника.
Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: щомісяця в період сплати ,відповідач повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.
У порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями, станом на 27.08.2013 року за відповідачем утворилася заборгованість у сумі - 61 113, 56 грн., яка складається з заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі - 415, 13 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі - 1446,47 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором у сумі - 57770,36 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 «Умов» у сумі 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 2981,60 грн. - штраф (процентна складова).
У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 61 113, 56 грн. та судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах статті 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без зміни з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на сплив позовної давності.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи, встановлених на підставі наданих сторонами доказів та ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що згідно кредитного договору № АСВВRХ27030024 від 04.08.2008 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_3 було надано кредит, на придбання товару, у розмірі 5241,10 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом строком на 24 місяці, до 04.08.2010 року (а.с. 8).
Погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов (а. с. 8).
Договір підписаний сторонами та відповідає вимогам цивільного законодавства, сторони виконали певні обов'язки, а саме позивач передав грошові кошти, а відповідач їх отримав та прийняв на себе зобов'язання по виконанню кредитного договору (а.с. 8).
З розрахунку заборгованості за договором № АСВВRХ27030024 від 04.08.2008 року, станом на 27.08.2013 року вбачається, що ОСОБА_3 не виконував зобов'язання за вказаним договором, щомісячні платежі для погашення заборгованості не вносив, що і підтвердив представник позивача (а.с. 6-7).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що Умови, на які позивач посилається, як на підставу позовних вимог, відповідач не підписував, а тому викладені в них положення не можуть застосуватися до правовідносин, що виникли між сторонами, спірні Умови не є договором та актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається такий, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладений без додержання письмової форми, є нікчемним.
Докази того, що відповідач ознайомлений з Умовами у відповідності до ст. 207 ЦК України, позивачем не надані, а тому посилання позивача на договірне збільшення строків позовної давності до п'яти років, передбаченого п. 5.5 Умов є безпідставними.
Позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, так як відповідач не проводив жодного щомісячного платежу початок перебігу строку позовної давності рахується з 04.08.2010 року, а саме з дати закінчення дії кредитного договору.
За домовленістю сторін, позовна давність може бути збільшена, а між позивачем та відповідачем така домовленість відсутня, то строк позовної давності слід рахувати з дати закінчення дії кредитного договору та який сплинув 04.08.2013 року.
Положенням п.7, ч.11, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що кредитору забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
З роз'яснень п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що з врахуванням положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Перевіривши справу в повному об'ємі, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» відхилити.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: