Справа №577/494/13 Головуючий у суді у 1 інстанції - Аршук Тамара Миколаївна

Номер провадження 11-кп/788/127/13 Суддя-доповідач - Олійник

Категорія - 3

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Олійника В. Б.,

суддів - Гончарова М. В., Захарченка О. П.,

з участю прокурора - Думал С.М.,

секретаря судового засідання - Спориш М.В.,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6, захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3, захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4, захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 14 березня 2013 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, раніше судимий:

1) за вироком Кролевецького районного суду Сумської обл., від 5 березня 2012 року, за ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу на суму 850 грн., постановою Кролевецького районного суду Сумської обл., від 17 липня 2012 року, покарання у виді штрафу було замінено на покарання у виді 50 годин громадських робіт, покарання відбуте,

засуджений:

за ст. 296 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

за ст. 115 ч. 2 п. п. 7, 12 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, ОСОБА_6 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, раніше судима:

1) за вироком Кролевецького районного суду Сумської обл., від 12 липня 2010 року, за ст. 185 ч. 1 КК України до 240 годин громадських робіт;

2) за вироком Кролевецького районного суду Сумської обл., від 15 листопада 2010 року, за ст. ст. 389 ч. 2; 71 КК України до 1 року 28 днів обмеження волі, звільненої 25 лютого 2012 року у зв'язку з відбуттям покарання,

засуджена за ст. 115 ч. 2 п. п. 7, 12 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Заріччя, Кролевецького р - ну, Сумської обл., мешканець АДРЕСА_3, раніше судимий:

1) за вироком Кролевецького районного суду Сумської обл., від 31 липня 2012 року, за ст. ст. 185 ч. 3; 15 ч. 2, 185 ч. 3 КК України до 240 годин громадських робіт,

засуджений:

за ст. 296 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

за ст. 396 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, ОСОБА_7 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, ОСОБА_7 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначеним покаранням покарання за вироком Кролевецького районного суду Сумської обл., від 31 липня 2012 року, остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням на протязі 2 років іспитового строку, з покладенням обов'язків у вигляді: періодичної явки для реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції; повідомлення кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_9 по 16 710,50 грн. з кожного в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 засуджені за вчинення таких злочинів.

В ніч з 28 на 29 липня 2012 року ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та не встановлена слідством особа, знаходячись поблизу міського парку, розташованого напроти магазину «Віста», що в м. Кролевець, площа Свободи, 39, Сумської обл., розпивали спиртні напої.

Близько 1 - ї години до них підійшла незнайома їм ОСОБА_10 яка стала просити ОСОБА_6 пригостити її горілкою.

ОСОБА_6, порушуючи громадський порядок, ігноруючи елементарні норми поведінки, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю, реалізовуючи прагнення показати свою зневагу до існуючих норм моралі й правил поведінки в суспільстві з метою самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, наніс ОСОБА_10 удар кулаком в голову від якого остання впала, а ОСОБА_6 продовжив наносити ОСОБА_10 удари руками та ногами по обличчю та іншим частинам тіла.

В цей час до дій ОСОБА_6 приєднався ОСОБА_7 і, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, наніс ОСОБА_10 удар рукою по тулубу.

В результаті побиття ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ОСОБА_10 їй були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на фоні синця в ділянці нижньої повіки лівого ока, 3 - х синців на обличчі та голови, множинних саден на обличчі та лівій вушній раковині, 4 - х саден на передній поверхні правого колінного суглобу, 2 - х саден на долонній поверхні лівої кисті та одного садна на долоні правої кисті, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Оскільки ОСОБА_10, внаслідок побиття її ОСОБА_6 та ОСОБА_7, стала кричати та кликати на допомогу, ОСОБА_6, діючи з хуліганських мотивів, проявляючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими нормами співжиття та моралі, вирішив умисно позбавити ОСОБА_10 життя, залучивши до цього ОСОБА_8

ОСОБА_6, реалізовуючи свій намір на позбавлення життя ОСОБА_10, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_10 та, бажаючи настання смерті останньої, діючи з прямим умислом, сказав ОСОБА_8 задушити ОСОБА_10

ОСОБА_8, розуміючи, що від її дій може настати смерть ОСОБА_10, сіла їй на живіт і, діючи з метою позбавлення життя ОСОБА_10, стала здавлювати її шию руками.

Після того, як ОСОБА_10 захрипіла та перестали чинити опір, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 перенесли ОСОБА_10 на подвір'я Кролевецького центру зайнятості, розташованого в м. Кролевець, площа Свободи, 6, а ОСОБА_8, за вказівкою ОСОБА_6, розташувавшись на перехресті вулиць, слідкуючи за оточуючою обстановкою, забезпечувала ОСОБА_6 можливість довести свій намір на позбавлення життя ОСОБА_10 до кінця.

ОСОБА_6, продовжуючи свої дії, що спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_10, проявляючи явну неповагу до суспільства, діючи з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, запхнув в рот ОСОБА_10 пісок, тим самим довівши свій намір на позбавлення ОСОБА_10 життя до кінця, так як ОСОБА_10 через незначний проміжок часу померла внаслідок механічної асфіксії, що настала від стискання органів шиї руками та закриття просвіту дихальних шляхів стороннім предметом - піском.

ОСОБА_7, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 скоїли умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10, безпосередньо після його вчинення, за вказівкою ОСОБА_6 надав останньому допомогу у переховуванні тіла ОСОБА_10

ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 перенесли тіло ОСОБА_10 з місця вчинення злочину та сховали на території подвір'я, яке перебуває у користуванні Кролевецького районного центру зайнятості, розташованого за адресою: м. Кролевець, пл. Свободи, 6, після чого ОСОБА_7 з місця скоєння злочину пішов, про вчинення вбивства органи міліції не повідомив.

На вирок суду від обвинуваченого ОСОБА_6 надійшла апеляційна скарга в якій він просить скасувати відносно нього вирок, а провадження за матеріалами кримінального провадження відносно нього закрити, мотивуючи свої вимоги тим, що він не причетний до вбивства потерпілої ОСОБА_10, так як він не був присутній на місці вбивства.

Обвинувачений ОСОБА_6 вказує, що суд, не взяв до уваги те, що матеріали кримінального провадження відносно нього сфальсифіковані працівниками правоохоронних органів, а всі свої пояснення в ході досудового розслідування він давав під психологічним та фізичним тиском працівників органу досудового розслідування, внаслідок чого він був змушений скласти явку з повинною в якій вказав про свою причетність до вбивства потерпілої ОСОБА_10

Також, на думку обвинуваченого ОСОБА_6, суд незаконно поклав в основу вироку відносно нього пояснення обвинуваченого ОСОБА_7, про його причетність до вчиненого, так як останній має психічне захворювання, а тому не усвідомлював зміст свої пояснень як в ході його допиту судом, так і в ході досудового розслідування матеріалів, що на його думку сприяло обвинуваченню його у вчиненні вбивства.

Суд також незаконно поклав в основу вироку відносно нього пояснення обвинуваченої ОСОБА_8, так як вона давала пояснення про його причетність до вбивства потерпілої ОСОБА_10 з метою уникнення нею відповідальності за вчинене. На його думку з цих підстав обвинувачена ОСОБА_8 неодноразово змінювала свої пояснення в ході досудового розслідування чим сприяла органу досудового розслідування в здійсненні розслідування з обвинуваченням його у вчиненні вбивства потерпілої ОСОБА_10

Обвинувачений ОСОБА_6 також вважає, що суд, здійснюючи судове провадження, допустив неповноту судового розгляду, так як, ні в ході досудового слідства, ні в ході судового розгляду, не було встановлено особу, яка також причетна до позбавлення життя потерпілої ОСОБА_10

На вирок суду подано апеляційну скаргу адвокатом ОСОБА_3 - захисником обвинуваченого ОСОБА_6, в якій ставиться питання про скасування вироку та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6, як особи, що не причетна до вчинення інкримінованих йому злочинів.

Свої вимоги адвокат мотивує тим, що вирок суду базується на неповноті судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки при розгляді справи судом не взято до уваги покази ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про те, що на місці злочину була ще одна особа яка не встановлена слідством та судом.

Окрім того, захисник зазначає, що судом не усунуто протиріччя в показах обвинуваченої ОСОБА_8, щодо обставин вбивства потерпіло ОСОБА_10, які вона давала під час перших допитів на досудовому слідстві та в явці з повинною.

На вирок суду подано апеляційну скаргу адвокатом ОСОБА_5 - захисником обвинуваченої ОСОБА_8, яка просить вирок суду відносно ОСОБА_8 змінити в частині призначення покарання та визначити їй покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче нижчої межі, передбаченої санкцією ст. 115 ч. 2 КК України.

Свої вимоги адвокат ОСОБА_5 мотивує тим, що судом призначено обвинуваченій ОСОБА_8 занадто суворе покарання, без врахування всіх пом'якшуючих обставин справи, зокрема, з'явлення ОСОБА_8 з зізнанням, її щире каяття у вчиненому та вчинення злочину під впливом примусу з боку ОСОБА_6

Крім того, адвокат ОСОБА_5 вважає, що дії ОСОБА_8 незаконно кваліфіковані судом за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як вчинення умисного вбивства за попередньою змовою групою осіб, так як в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження не було встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 мала місце попередня змова на умисне вбивство потерпілої ОСОБА_10 Адвокат ОСОБА_5 вважає, що обвинувачена ОСОБА_8 здійснила умисне вбивство потерпілої ОСОБА_10 за наказом ОСОБА_6, що не може розцінюватись як попередня змова між ними на здійснення вбивства.

Також, на вирок суду подано апеляційну скаргу від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4, яка просила вирок суду відносно ОСОБА_7 змінити, пом'якшити йому призначене покарання, шляхом його зміни з позбавлення волі на обмеження волі.

Свої вимоги адвокат ОСОБА_4 мотивує тим, що призначене судом покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не відповідає його особі. На думку адвоката, суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_7 є хворою людиною та активно сприяв слідству при розкритті злочину.

Заслухавши суддю - доповідача щодо суті вироку та поданих апеляційних скарг, думку прокурора про їх заперечення, думку захисників та пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 про підтримку кожним із них своїх апеляційних вимог, дослідивши матеріали кримінального провадження та, піддавши аналізу доводи апеляційних скарг, здійснюючи апеляційний розгляд в межах вимог поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає, що суд піддавши аналізу досліджені в ході судового розгляду докази в їх сукупності, на законних підставах дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчиненому та вірно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ст. ст. 296 ч. 2; 115 ч. 2 п. п. 7; 12 КК України, дії ОСОБА_8 за ст. 115 ч. 2 п. п. 7; 12 КК України, дії ОСОБА_7 за ст. ст. 296 ч. 2; 396 ч. 1 КК України.

Дійшовши до висновку про вчинення ОСОБА_6 умисного вбивства потерпілої ОСОБА_10 з хуліганських мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_8, суд обгрунтовано поклав в основу таких висновків пояснення обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про обставини вчинених дій ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Так, з пояснень обвинувачаеної ОСОБА_8 судом було встановлено, що 29.07.2012 р., близько 1 - ї години, вона разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та незнайомим їй чоловіком розпивали спиртні напої, знаходячись поблизу міського парку в м. Кролевець, Сумської обл.

В цей час до них підійшла ОСОБА_10 яка стала наполегливо просити ОСОБА_6 пригостити її спиртними напоями, у зв'язку з чим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стали наносити їй удари. Після того, як ОСОБА_10 стала кричати, ОСОБА_6 наказав їй, ОСОБА_8, придушити ОСОБА_10

Підійшовши до ОСОБА_10, ОСОБА_8 сіла їй на груди та почала здавлювати шию руками, розуміючи, що від її дій ОСОБА_10 може загинути, та здавлювала шию ОСОБА_10 до тих пір поки ОСОБА_10 не стала хрипіти. Вона припинила стискати шию ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_6, який разом з ОСОБА_7 віднесли ОСОБА_10 до двору адміністративної будівлі Кролевецького районного центру зайнятості, наказавши їй стояти на перехресті вулиць та слідити за оточуючою обстановкою.

Аналогічні поясненням обвинуваченої ОСОБА_8 дав пояснення суду і обвинувачений ОСОБА_7, доповнивши їх тим, що після того, як він разом з ОСОБА_6 віднесли ОСОБА_10 до двору адміністративної будівлі Кролевецького районного центру зайнятості та поклали її на кучу піску, ОСОБА_6 засипав її рота піском, так як ОСОБА_10 подавала ознаки життя.

Аналогічні за змістом пояснення судом були встановлені пояснення ОСОБА_7 при дослідженні його явки з повинною (Т. 3 а. с. 13).

З протоколу одночасного допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (Т. 3 а. с. 144 - 150) судом було встановлено, що в ході допиту ОСОБА_8 підтвердила, що 29.07.2012 р., близько 1 - ї години, вона разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та незнайомим їй чоловіком розпивали спиртні напої, знаходячись поблизу міського парку в м. Кролевець, Сумської обл.

В цей час до них підійшла ОСОБА_10 яка стала наполегливо просити ОСОБА_6 пригостити її спиртними напоями, у зв'язку з чим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стали наносити їй удари. Після того, як ОСОБА_10 стала кричати, ОСОБА_6 наказав їй, ОСОБА_8, придушити ОСОБА_10

Підійшовши до ОСОБА_10, вона сіла їй на груди та почала здавлювати шию руками, розуміючи, що від її дій ОСОБА_10 може загинути, та здавлювала шию ОСОБА_10 до тих пір поки ОСОБА_10 не стала хрипіти. Вона припинила стискати шию ОСОБА_10 на вимогу ОСОБА_6, який разом з ОСОБА_7 віднесли ОСОБА_10 до двору адміністративної будівлі Кролевецького районного центру зайнятості, наказавши їй стояти на перехресті вулиць та слідити за оточуючою обстановкою.

Колегія суддів вважає, що у суду не було підстав для сумніву в правдивості пояснень обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7, оскільки в ході судового розгляду справи не було встановлено обставин щодо наявності у вказаних осіб причин для обмови ОСОБА_6

Крім того, вказані пояснення обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знайшли своє підтвердження при дослідженні судом інших доказів.

Так, з явки з повинною ОСОБА_6 (Т. 3 а. с. 132) судом було встановлено, що в ході складання ним явки з повинною ОСОБА_6 вказував, що він 29.07.2012 р., близько 1 - ї години, разом з ОСОБА_8, ОСОБА_7 та незнайомим їм чоловіком розпивали спиртні напої, знаходячись поблизу міського парку в м. Кролевець, Сумської обл.

В цей час до них підійшла ОСОБА_10 яка стала наполегливо просити у нього пригостити її спиртними напоями, у зв'язку з чим він та ОСОБА_7 стали наносити їй удари. Після того, як ОСОБА_10 стала кричати, він вказав ОСОБА_8, придушити ОСОБА_10

Підійшовши до ОСОБА_10, ОСОБА_8 сіла їй на груди та почала здавлювати шию руками до тих пір поки ОСОБА_10 не стала хрипіти. ОСОБА_8 припинила стискати шию ОСОБА_10 на його вимогу, після чого він разом з ОСОБА_7 віднесли ОСОБА_10 до двору адміністративної будівлі Кролевецького районного центру зайнятості, а ОСОБА_8 вказав стояти на перехресті вулиць та слідити за оточуючою обстановкою.

Аналогічні пояснення судом були встановлені при дослідженні протоколу одночасного допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (Т. 3 а. с. 144 - 150).

Крім того, з протоколу огляду місця події (Т. 1 а. с. 4 - 21) судом було встановлено, що 29.07.2012 р. на подвір'ї будинків № 6 та № 8 по вул. Свободи в м. Кролевець Сумської обл., виявлено труп жінки з тілесними ушкодженнями.

З протоколу огляду трупу (Т. 1 а. с. 33 - 51), судом було встановлено, що оглядом було встановлено труп ОСОБА_10 з тілесними ушкодженнями в області шиї та наявністю піску в ротовій порожнині.

З висновку судово - медичної експертизи (Т. 1 а. с. 54 - 57) судом було встановлено, що смерть потерпілої ОСОБА_10 наступила в результаті механічної асфіксії внаслідок стискання органів шиї та закриття просвіту дихальних шляхів стороннім предметом, а саме піском, а з висновку судової медико - криміналістичної експертизи (Т. 1 а. с. 173 - 175) судом було встановлено, що на під'язиковій кістці ОСОБА_10 виявлені переломи, механізм утворення яких виник в результаті зміщення гортані до шийного відділу хребта в напрямку спереду назад.

З висновків судово - медичних експертиз (Т. 3 а. с. 196 - 199; 202 - 205) судом було встановлено, що механізм виникнення перелому під'язикової кістки у потерпілої ОСОБА_10 можливий за умови стискання органів шиї руками на обставини якого вказали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 під час слідчих експериментів з їх участю при відтворенні обстановки та обставин події.

Колегія суддів вважає, що вказані докази давали суду підстави для висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства потерпілої ОСОБА_10 з хуліганських мотивів за попередньою змовою з ОСОБА_8

У зв'язку з цим колегія суддів знаходить безпідставними мотиви апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 про непричетність ОСОБА_6 до вчинення вбивства ОСОБА_10

Колегія суддів на може погодитись з мотивами апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він вимушений був в ході досудового розслідування обмовити себе, складаючи явку з повинною та, даючи пояснення в ході його спільного допиту разом з ОСОБА_8, про його причетність до вбивства потерпілої ОСОБА_10, так як відносно нього працівниками органу досудового розслідування застосовувались незаконні методи слідства.

Так, в ході апеляційного розгляду матеріалів кримінального провадження, прокуратурою Сумської області було перевірено заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про застосування відносно нього незаконних методів слідства.

Постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Сумської області, від 6.11.2013 р., кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України, відносно службових осіб органу досудового розслідування - Кролевецького РВ УМВС України в Сумській області, було закрито у зв'язку з відсутністю в їх діях складу вказаного правопорушення (Т. 5 а. с. 197 - 201).

Оскільки вказана постанова набрала в установленому законом порядку законної сили (Т.5 а. с. 217 - 218; 224), то у колегії суддів відсутні підстави вважати, що в ході досудового розслідування матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 застосовувались незаконні методи слідства, а також відсутні підстави вважати, що такі докази, як явка з повинною ОСОБА_6 (Т. 3 а. с. 132) та протокол одночасного допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (Т. 3 а. с. 144 - 150), з яких судом було встановлено причетність ОСОБА_6 до умисного вбивства потерпілої ОСОБА_10, є недопустимими для підтвердження вини ОСОБА_6 в умисному вбивстві вказаної особи.

Не може погодитись колегія суддів і з мотивами апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що суд необґрунтовано взяв до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 про обставини побиття та позбавлення життя ОСОБА_6 потерпілої ОСОБА_10 з приводу того, що ОСОБА_7 має розумову відсталість, а тому до його пояснень необхідно відноситись критично.

Так, судом з висновку амбулаторної судово - психіатричної експертизи (Т. 3 а. с. 212 - 232) було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 хоч і виявляє ознаки розумової відсталості, але може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Колегія суду вважає, що суд, за наявності такого стану обвинуваченого ОСОБА_7, на законних підставах прийняв до уваги його пояснення про причетність ОСОБА_6 до побиття та вбивства потерпілої ОСОБА_10, так як наявність у ОСОБА_7 ознак розумової відсталості не впливає на зміст його пояснень щодо обставин побиття та вбивства потерпілої ОСОБА_10

При цьому судом також було прийнято до уваги, що пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 знаходяться в логічному взаємозв'язку з іншими доказами, зокрема з поясненнями обвинуваченого ОСОБА_6 які він давав в своїй явці з повинною та вході його одночасного допиту з обвинуваченою ОСОБА_8, а також з поясненнями обвинуваченої ОСОБА_8

Колегія суддів не може погодитись і з мотивами апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_3 про те, що суд допустив неповноту судового розгляду матеріалів, оскільки не усунув в ході судового розгляду протиріччя в поясненнях обвинуваченої ОСОБА_8 які вона давала ході її явки з повинною та вході судового розгляду.

Колегією суддів встановлено, що в ході судового розгляду у обвинуваченої ОСОБА_8 з'ясовувались обставини зміни нею пояснень які вона давала в явці з повинною (Т. 3 а. с. 14) та при її одночасному допиті з обвинуваченим ОСОБА_6, а також в ході судового розгляду матеріалів.

Судом було встановлено, як з пояснень ОСОБА_6, так і з пояснень ОСОБА_8, що між ними відсутні неприязні взаємостосунки за яких вони мали б підстави для обмови один одного.

З пояснень обвинуваченої ОСОБА_8 судом було встановлено, що при складанні явки з повинною вона, боячись ОСОБА_6, вказавши, що потерпілу ОСОБА_10 бив чоловік, який разом з ними розпивав спиртні напої, намагалась сприяти ОСОБА_6 в уникненні ним відповідальності.

В послідуючому вона, не бажаючи самостійно нести відповідальність за вбивство потерпілої ОСОБА_10, намагалась попередити ОСОБА_6, шляхом передачі йому письмової записки про це, про що судом було встановлено зі змісту цієї записки (Т. 3 а. с. 143).

Колегія суддів, аналізуючи зміст записки ОСОБА_8 до ОСОБА_6, приходить до висновку, що в цій записці ОСОБА_8 вказує на безпосередніх учасників злочину, на себе, ОСОБА_7 та на ОСОБА_6, що дає підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_8 своїми діями не намагається уникнути відповідальності за вчинене, шляхом обмови ОСОБА_6

За таких обставин вважати, що суд не усунув протиріччя в поясненнях обвинуваченої ОСОБА_8, підстав не вбачається.

Не може погодитись колегія суддів і мотивами апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_3 про те, що суд допустив неповноту судового розгляду, не встановивши особу, що разом з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпивала спиртні напої, а також приймала участь в побитті потерпілої ОСОБА_10, оскільки не встановлення слідством та судом цієї особи, а також відсутність її пояснень щодо обставин побиття потерпілої ОСОБА_10, не ставить під сумнів висновки суду про обставини побиття та позбавлення життя потерпілої ОСОБА_10 за наявності досліджених в ході судового розгляду доказів, оскільки судом було достовірно встановлені обставини вбивства потерпілої ОСОБА_10 саме ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з яких не вбачається причетність до нього невстановленої слідством та судом вказаної особи.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд дійшов до законного висновку про вчинення ОСОБА_6хуліганських дій групою осіб та умисного вбивства потерпілої ОСОБА_10 з хуліганських мотивів за попередньою змовою з ОСОБА_8 та необхідність кваліфікації його дій, як за ст. 115 ч. 2 п. п. 7, 12 КК України, так і за ст. 296 ч. 2 КК України.

Підставами для такого висновку є встановлені судом обставини побиття ОСОБА_6 потерпілої ОСОБА_10 в ході його хуліганських дій з використанням ОСОБА_6 малозначного приводу, що виник у нього внаслідок наполегливого прохання ОСОБА_10 пригостити її спиртними напоями, які за своїм змістом продовжились в хуліганські дії ОСОБА_6 пов'язані з позбавленням життя ОСОБА_10

Про намір ОСОБА_6 позбавити життя потерпілу ОСОБА_10 свідчить те, що ОСОБА_6 в ході вчинюваних ним хуліганських дій, вказав обвинуваченій ОСОБА_8 задушити ОСОБА_10, а після того, як ОСОБА_8 фактично виконала його вимогу, маючи на меті довести свій намір на позбавлення життя ОСОБА_10, разом з обвинуваченим ОСОБА_7 перенесли ОСОБА_10 в безлюдне місце, де доводячи свій умисел на позбавлення ОСОБА_10 життя, засипав їй до рота пісок, оскільки остання подавала ознаки життя.

Колегія суддів вважає, що вказані обставини давали суду підстави для висновку про те, що ОСОБА_6, даючи вказівку ОСОБА_8 задушити ОСОБА_10, усвідомлював суспільну небезпечність своїх та ОСОБА_8 дій, передбачав, що від дій ОСОБА_8 можуть настати суспільно - небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_10 та бажав їх настання, оскільки після того, як ОСОБА_8 вчинила всі необхідні дії на позбавлення життя ОСОБА_10, ОСОБА_6, встановивши, що ОСОБА_10 подає ознаки життя, засипав їй до рота пісок, з метою створити перешкоди для її дихання, тим самим, бажаючи настання її смерті.

Суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання за вчинене, виходячи з вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу ОСОБА_6 та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з того, що в результаті вчиненого ОСОБА_6 злочину наступили тяжкі суспільно - небезпечні наслідки, а саме у вигляді смерті людини, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в максимальному розміру санкції ст. 115 ч. 2 КК України, є тим покаранням, що відповідає ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, а тому воно є необхідним для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Розглядаючи апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_5, про незаконність висновку суду про кваліфікацію дій ОСОБА_8 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, колегія суддів знаходить мотиви вказаної апеляції безпідставними.

Колегія суддів не може погодитись з мотивами цієї апеляції про те, що між обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не було попередньої змови на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_10, так як ОСОБА_8, позбавляючи життя ОСОБА_10, діяла за наказом ОСОБА_6, боячись його, знаючи, що він є агресивною людиною.

Так, судом з досліджених доказів було встановлено, що після того, як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в ході їх хуліганських дій побили потерпілу ОСОБА_10, ОСОБА_6, продовжуючи вчинювати хуліганські дії, наказав ОСОБА_8 задушити ОСОБА_10, у зв'язку з чим ОСОБА_8 стала здавлювати шию ОСОБА_10 руками до тих пір поки остання не стала хрипіти та поки ОСОБА_6 не сказав їй припинити свої дії.

Колегія суддів вважає, що за наведених доказів судом на законних підставах було встановлено, що до початку дій ОСОБА_6 та ОСОБА_8 по позбавленню життя потерпілої ОСОБА_10, між ними відбулася попередня змова на позбавлення життя ОСОБА_10 При цьому, на думку колегії суддів, не має значення, за яких обставин відбулася така попередня змова між особами, що здійснювали вбивство, чи в формі добровільного погодження спільних дій, чи в формі ставлення вимог одне до одного про вчинення вбивства між такими особами.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд на законних підставах дійшов до висновку про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_8 ще й за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Висновки суду про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_8 за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України також грунтуються на досліджених судом доказах, оскільки судом було встановлено, що ОСОБА_8, погодившись виконати вказівку ОСОБА_6 задушити потерпілу ОСОБА_10, тим самим попередньо домовившись з ним позбавити життя ОСОБА_10, приєдналась своїми діями до хуліганських дій ОСОБА_6, що не оспорюється захисником ОСОБА_5 в її апеляційній скарзі

Вирішуючи апеляційні вимоги щодо призначеного ОСОБА_8 покарання, колегія не знаходить підстав для його пом'якшення, оскільки, виходячи з ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, а саме тяжкості суспільно - небезпечних наслідків, що настали від дій ОСОБА_8, які пов'язані з настанням смерті людини, враховуючи особу ОСОБА_8, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_8 покарання є необхідним для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, не дивлячись на те, що ОСОБА_8 визнала вину у вчиненому та спряла розслідуванню матеріалів кримінального провадження.

Розглядаючи апеляційні вимоги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4, яка не оспорюючи висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненому та кваліфікацію його дій, ставить питання про пом'якшення ОСОБА_7 призначеного покарання, колегія суддів вважає, що у відповідності з ст. 65 КК України,Є судом було враховано ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 злочинів, його особа, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, в тому числі і ті пом'якшуючі покарання обставини на які посилається захисник ОСОБА_4 в обґрунтування своїх вимог про необхідність пом'якшення покарання у вигляді позбавлення волі на обмеження волі, до того ж від відбуття якого обвинувачений ОСОБА_7 звільнений з випробуванням на протязі іспитового строку.

За наведених обставин колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку суду відносно ОСОБА_7, а відповідно, і для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 404; 405; 407; 418; 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 14 березня 2013 року, відносно ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, залишити без зміни, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_6, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3 - х місяців з часу її проголошення, а засудженими ОСОБА_6 та ОСОБА_8, з дня вручення їм копії ухвали.

СУДДІ:

Олійник В. Б. Гончаров М. В. Захарченко О. П.