Справа № 733/2481/13-ц Провадження № 22-ц/795/2762/2013 Головуючий у I інстанції - Головченко М. М. Доповідач - Горобець Т. В.
Категорія - цивільна
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2013 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Горобець Т.В. ,
суддів Острянського В.І., Хромець Н.С.,
при секретарі - Рудик І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,
В С Т А Н О В И В :
В листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області померла її мати ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельні ділянки площею 3,75 га та 0,78 га, які розташовані на території Парафіївської селищної ради. Спадкоємцем по заповіту після померлої матері є її син ( онук померлої)- ОСОБА_1 Оскільки вона є непрацездатною - має 2 групу інвалідності загального захворювання ( гіпертонія),то має право на обов"язкову частку спадщини, незалежно від змісту заповіту. Смерть матері, погано вплинула на її моральний стан та стан здоров"я, тому вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини. Такі обставини вважає поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини і просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15
листопада 2013 року позовні вимоги задоволені, визначено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці смт. Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області та мешканці АДРЕСА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 три місяці, який починається з дня набрання рішенням законної сили.
В апеляційній скарзі відповідач ( спадкоємець за заповітом) ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в зв"язку з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи та порушенням судом норм матеріального і процесуального права. Просить апеляційний суд ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог .
Апелянт зазначає, що з аналізу правових норм діючого законодавства право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття і закон зобов"язує спадкоємця, який постійно не проживає із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Проте, суд не дав належної оцінки тому факту, що позивачка не скористалася своїм правом та не подала відповідної заяви до нотаріальної контори, а звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не надала доказів про існування в період шестимісячного строку об"єктивних, непереборних і істотних труднощів у неї для подання заяви нотаріусу.
Апелянт також зазначає, що висновок суду про фактичне прийняття позивачкою у шестимісячний строк спадкового майна не ґрунтується на наявних у справі доказах.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним і обґрунтованим. Законним, є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічного з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції визнав доведеним факт поважності причини пропуску нею строку прийняття спадщини, не навівши жодного доказу таких фактів, а крім того, послався на те, що позивачка у шестимісячний термін з дня відкриття спадщини фактично її прийняла, хоча і не звернулась із заявою до нотаріальної контори.
Такі висновки суду не грунтуються на наявних у справі доказах та суперечать нормам матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, а також, судом порушено вимоги ст. 10,60,212 ЦПК України щодо надання сторонами доказів та щодо оцінки судом цих доказів при ухваленні рішення.
Положеннями ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини в строк у шість місяців, який починається з дня відкриття спадщини. У випадку, коли спадкоємець протягом шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин суд може визначити спадкоємцю додатковий строк, достатній для прийняття спадщини.
Також, відповідно до пункту 23 роз"яснень Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30 травня 2008 року, якщо постійне проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв"язку з чим нотаріус відмовив у оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись у суд з заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Також, у пункті 24 зазначеної Постанови звертається увага судів на те, що при розгляді такої справи суд повинен перевірити наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Проте, усупереч зазначеному, суд першої інстанції не з"ясував наявність спадкової справи у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, не визначився із фактами, які підлягають встановленню для вирішення спору, не звернув уваги, що, позивачем, крім ксерокопії довідки МСЕК не надано жодних доказів на підтвердження тих обставин, якими позивач обгруновує позов, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання позивачки ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 (а.с3 звор.)З позовної заяви вбачається, що місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_2, ( а.с.2).
В судове засідання позивачка особисто не з"явилась, доказів постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини суду не надала, як і не надала доказів, на підтвердження тих обставин, які б свідчили про поважність причини пропуску шестимісячного строку, визначеного законом для прийняття спадщини .
Посилання позивача на заклопотаність в зв"язку із смертю та похованням матері та пригніченість стану у зв"язку з втратою близької людини, не можуть розцінюватись судом як обставини, які унеможливили звернення ОСОБА_2 впродовж 6 місяців до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Надана суду не засвідчена належним чином ксерокопія довідки МСЕК №082270 від 15.03.2006 року про 2 групу інвалідності ОСОБА_2 ( а.с.9), без додаткових доказів погіршення стану здоров"я у цей період настільки, що виключалась можливість звернення з заявою до нотаріуса, також не можуть розцінюватись судом як безспірний доказ поважності причини пропуску строку прийняття спадщини позивачкою.
Щодо посилання суду першої інстанції на фактичне прийняття ОСОБА_2 спадкового майна, вказана обставина з набранням чинності ЦК України з 01.01.2004 року для вирішення даного спору не має правового значення.
Отже, ухвалюючи рішення при неповно з"ясованих обставинах, не проаналізувавши наявні у справі докази і не пославшись на докази, які визнав достатніми для встановлення факту поважності причини пропуску строку звернення позивачки з заявою про прийняття спадщини, а також, не давши належної оцінки тому факту, що безспірні докази поважності причини пропуску строку звернення з заявою для прийняття спадщини у матеріалах справи відсутні, суд першої інстанції неправильно застосував положення ст. 1272 ЦК України, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, крім іншого, також у випадку, якщо судом першої інстанції допущено неповне з"ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, та якщо не доведені обставини, які мають значення для справи, суд вважав доведеними.
Керуючись ст.ст. 303, 307,п.1-4 ч.1 ст. 309, ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.1268,1269,1270,1272 ЦК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити .
Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2013 року -скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:Судді: