ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/3924/13-а
11 грудня 2013 року 16год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудима Н.С. за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представники Корень О.М., Питель Н.В.,
відповідача: представник Красько Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства "Виробничо - торговельна фірма Кронос"
до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Виробничо-торгівельна фірма Кронос» (далі - ПП «ВТФ Кронос») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0000711544 від 25.10.2013 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. В обґрунтування позову зазначив, що податковий орган неправомірно застосував до позивача вимоги п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, оскільки вважає, що строк давності в 1095 днів не поширюється на правовідносини з приводу формування від'ємного значення з податку на додану вартість. Пояснив, що відповідно до п.4.6.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Вказав, що норми податкового законодавства не містять положень, згідно з якими платник податку втрачає право на декларування залишку від'ємного значення податку на додану вартість до повного його погашення у разі, якщо він не скористався правом на декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом 1095 днів. У зв'язку з чим вважає податкове повідомлення - рішення №0000711544 від 25.10.2013 року - протиправним і таким, що підлягає скасуванню. З таких підстав, просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні надав суду письмові заперечення на позовну заяву (том 1 а.с.109-110), позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив, що за підсумками проведення перевірки позивача встановлено порушення п.200.3, п.200.4 ст.200 і ст.102 Податкового кодексу України, а саме: завищення залишку від'ємного значення рядка 24 податкової декларації за наступні періоди: січень 2010 року на суму 2811 грн., березень 2010 року на суму 9771 грн., квітень 2010 року на суму 570 грн., травень 2010 року на суму 49004 грн., липень 2010 року на 265 грн., вересень 2010 року на суму 49 грн. та грудень 2010 року на суму 1429 грн. Зазначив, що позивач позбавлений права використання від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки така сума може бути відшкодована протягом 1095 днів. Вказав, що Податковим кодексом України передбачено лише два шляхи отримання бюджетного відшкодування: зарахування належної платнику певної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних звітних періодах та повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника. Вважає податкове повідомлення-рішення №0000711544 від 25.10.2013 року правомірним і таким, що не підлягає скасуванню. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.09.1996 року державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради ПП «ВТФ Кронос» зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1 а.с.96). Позивач з 02.04.2001 року є платником податку на додану вартість, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №24942261 від 15.05.2006 року (том 1 а.с.117).
Матеріали справи свідчать, що у вересні 2013 року ПП «ВТФ Кронос» подало до податкового органу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за IV квартал 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень та серпень 2013 року, де позивачем було визначено в податковій декларації значення рядка 24 декларації по податку на додану вартість у розмірі 63899 грн.(том 1 а.с.17-95, 118-196).
Також ПП «ВТФ Кронос» подало до податкового органу довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в яких було враховано від'ємне значення, яке виникло за період з січня 2010 року по грудень 2010 року в сумі 63899 грн., а саме: за січень 2010 року в сумі 2811 грн., березень 2010 року - 9771 грн., квітень 2010 року - 570 грн., травень 2010 року - 49004 грн., липень 2010 року - 265 грн., вересень 2010 року - 49 грн. та грудень 2010 року - 1429 грн.
Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівному ГУ Міндоходів в Рівненській області в період з 04.10.2013 року по 10.10.2013 року на підставі наказу на проведення перевірки №348 від 03.10.2013 року (том 1 а.с.111) та направлення №53/17-16-15-01 від 04.10.2013 року (том 1 а.с.112) проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПП «ПВФ Кронос» бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів по уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, за наслідками якої складено акт №40/17-16-15-01/23306687 від 11.10.2013 року (том 1 а.с.6-14).
Даною перевіркою підтверджено суму заявлену до бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів згідно з уточнюючими розрахунками з ПДВ за наступні періоди: за березень 2013 року з сумою ПДВ 62987 грн. за квітень 2013 року з сумою ПДВ 11313 грн., за травень 2013 року з сумою ПДВ 21664 грн., за червень 2013 року з сумою ПДВ 12899 грн., за липень 2013 року з сумою ПДВ 19195 грн., за серпень 2013 року з сумою ПДВ 744 грн.
Одночасно, у висновках акту перевірки зафіксовано порушення ПП «ВТФ Кронос» вимог п.200.3, п.200.4 ст.200 та ст.102 Податкового кодексу України, що полягали у завищенні залишку від'ємного значення рядка 24 податкової декларації за наступні періоди: січень 2010 року на суму 2811 грн., березень 2010 року на суму 9771 грн., квітень 2010 року на суму 570 грн., травень 2010 року на суму 49004 грн., липень 2010 року на 265 грн., вересень 2010 року на суму 49 грн. та грудень 2010 року на суму 1429 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0000711544 від 25.10.2013 року, згідно з яким ПП «ВТФ Кронос» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 63899 грн. (том 1 а.с.15).
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до матеріалів справи та пояснень представника позивача, наданих в ході судового розгляду, залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у липні 2013 року становить 63899 грн., який складається з:
від'ємного значення січня 2010 року - 2811 грн.
від'ємного значення березня 2010 року - 9771 грн.
від'ємного значення квітня 2010 року - 570 грн.
від'ємного значення травня 2010 року - 49004 грн.
від'ємного значення липня 2010 року - 265 грн.
від'ємного значення вересня 2010 року - 49 грн.
від'ємного значення грудня 2010 року - 1429 грн. (том 1 а.с.197-250, том 2 а.с.1-31,а.с.55-58).
Жодних порушень у формуванні від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 63899 грн. відповідачем в ході перевірки ПП «ВТФ Кронос» виявлено не було, в акті перевірки твердження щодо порушень у формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість або від'ємного значення з податку на додану вартість не зазначено.
Податковим органом в акті перевірки вказано, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням ПДВ) є: у лютому 2013 року, березні 2013 року, травні 2013 року, липні 2013 року, серпні 2013 року на суму 224069,36 грн. збільшення залишків сировини і матеріалів згідно з рах.201 «сировина і матеріали» та збільшення коштів згідно з рахунком 631 «розрахунки з постачальниками та підрядниками» по наступним контрагентам: ТОВ-фірма «Ольвія», ТОВ-магазин «Будматеріали», ТОВ «Ланкорд В», ТОВ «UKRBIOTAL», ТОВ ЗІІ «Бібус Україна», ТОВ «Истоки».
Згідно з додатком 2 до податкової декларації з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень серпень 2013 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ПП «ВТФ Кронос» постачальникам та/або до державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів).
Судом встановлено, представником відповідача не заперечувалось, що з моменту виникнення зазначеного від'ємного значення, позивач декларував його залишок у наступних податкових періодах та відображав його у рядку 24 декларації з податку на додану вартість відповідних періодів як такий, що не підлягає бюджетному відшкодуванню, а переноситься до податкового кредиту наступних періодів.
Проте податковий орган вважає, що оскільки позивач не скористався правом на отримання суми бюджетного відшкодування протягом 1095 днів з моменту подання податкової декларації з ПДВ, то у зв'язку зі спливом строку давності втратив таке право та безпідставно включає до складу податкового кредиту податкових декларацій з урахуванням уточнюючих розрахунків (січень-серпень 2013 року) від'ємне значення, що сформоване у податкових деклараціях 2010 року.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000711544 від 25.10.2013 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (до набрання чинності Податковим кодексом Україна аналогічна норма містилася в пп.15.3.1 п. 15.3 ст.15 Закону №168.
Тобто, вказана норма регулює правовідносини, що складаються з приводу бюджетного відшкодування податку на додану вартість. В той же час зазначена норма не встановлює обмежувального строку, протягом якого платник податку має право декларувати залишок від'ємного значення податку на додану вартість, по закінченню якого втрачає право на таке декларування.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Зі змісту ст. 200 Податкового кодексу України випливає, що від'ємне значення суми ПДВ - від'ємна різниця між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного (податкового) періоду.
Відповідно у податковій декларації з ПДВ (за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 25.11.2011 року №1492) від'ємне значення відображається у рядках 19, 21, 22, 24. Ця форма декларації застосовується з податкових періодів 2012 року, тобто і в період проведення податкової перевірки 2013 року. У декларації з ПДВ (за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 30.05.1997 року № 166), яка діяла в період до 01.01.2011 року, тобто в період, коли виникло від'ємне значення (січень-грудень 2010 року), останнє відображалося у рядках 18.2, 21. 23, 24, 26.
Згідно з п. «б» п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, у наступному податковому періоді ця сума у складі податкового кредиту зменшує податкові зобов'язання такого податкового періоду, без обмеження строком давності, до повного погашення від'ємного значення.
Крім того, суд зазначає, що до 01.01.2011 року, тобто в період виникнення спірних сум від'ємного значення ПДВ (січень-грудень 2010 року) особливості сплати ПДВ, поводження з від'ємним значенням суми ПДВ, бюджетним відшкодуванням сум ПДВ, регулювалося, в першу чергу, Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а також Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.
Порядок поводження з від'ємним значенням суми ПДВ, з бюджетним відшкодуванням регламентовано п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР. Зміст цього пункту в частині поводження з від'ємним значенням суми ПДВ тотожний ст. 200 Податкового кодексу України і встановлює, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування звітного періоду, включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. У вказаних нормах відсутні будь-які посилання на строк давності.
Отже, порядок поводження з від'ємним значенням суми ПДВ в частині відсутності строку давності, як до 01.01.2011 року (на момент, коли виникло спірне від'ємне значення - у січні-грудні 2010 року, так і після цієї дати (на момент, коли від'ємне значення відображалося у декларації з ПДВ - липень 2013 року) залишився незмінним.
Згідно з п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до п. 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, застосовуючи до спірних правовідносин приписи п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, відповідач не врахував, що його положення регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та їх відшкодування. Саме для вирішення цих питань законодавець встановлює обмежувальний строк в 1095 днів. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.
Тобто, суд звертає увагу, що законодавець чітко розрізняє поняття «бюджетне відшкодування» та «від'ємне значення з податку на додану вартість» та не встановлює обмежувального строку для відображення в податковій декларації від'ємного значення з податку на додану вартість, що виник в попередні податкові періоди.
Одночасно, податковий орган не заперечує правомірність формування позивачем сум податкового кредиту (від'ємного значення по податку на додану вартість) за 2010 рік. Також матеріали справи свідчать, що позивач своєчасно та правомірно задекларував вказані суми податкового кредиту та в подальшому проводив декларування сум від'ємного значення з податку на додану вартість у відповідності до норм діючого законодавства, які у свою чергу, позивач відобразив у рядку 24 декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.
Суд також зазначає, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, чи заяву про повернення суми бюджетного відшкодування позивач до податкового органу не подавав, що підтверджується змістом акту перевірки від 11.10.2013 року та поясненнями представника відповідача в судовому засіданні.
Також суд звертає увагу, що відповідно до п.п.4.6.6 п.4.6 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Форма податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення (наказ ДПА України від 30.05.1997 року №166, що діяв до 25.01.2011 року, наказ ДПА України від 25.01.2011 року №41, що діяв до 10.01.2012 року, та наказ Мінфіну від 25.11.2011 року №1492, який чинний на даний час) взагалі не містять підстав для списання залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, незалежно від дати його виникнення.
За таких обставин, ПП «ВТФ Кронос» правомірно сформовано залишок від'ємного значення в сумі 63899 грн. (рядок 24), що відображене в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за IV квартал 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень та серпень 2013 року, так як декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.
Така ж позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.09.2013 року у справі К/9991/69088/12.
В силу вимог пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України одним з принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство, визначено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка полягає в тому, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що так як норми податкового законодавства не містять застережень щодо наявності обмежувального строку, по закінченню якого платник податків втрачає право відображати в податковому обліку з податку на додану вартість суму від'ємного значення, то правові підстави для поширення на правовідносини з приводу формування від'ємного значення з податку на додану вартість строку давності у 1095 днів - відсутні, а висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.200.3, п.200.4 ст.200 і ст.102 Податкового кодексу України - безпідставний.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000711544 від 25.10.2013 року не відповідає вказаним критеріям правомірності, а тому є протиправним.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0000711544 від 25.10.2013 року діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є таким, що прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень і підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000711544 від 25.10.2013 року.
При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000711544 від 25.10.2013 року, згідно з яким Приватному підприємству "Виробничо - торговельна фірма Кронос" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень, березень-травень, липень, вересень, грудень 2010 року на загальну суму 63899 грн.
Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Виробничо - торговельна фірма Кронос" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720,50 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Гудима Н.С.