справа № 760/26569/13к
провадження № 1кп/760/946/13
УХВАЛА
іменем України
20.12.2013 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Сеніна В.Ю.,
при секретарі Кирпі П.В.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Савинець В.В.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42013100340000015, відносно
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровське Донецької області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, на даний час не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, -
в с т а н о в и в:
відповідно до наказу Міністра оборони України від 19 жовтня 2012 року №683, з 22 жовтня 2012 року ОСОБА_3 призначений тимчасово виконуючим обов'язки директора державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (далі - ДП, підприємство), яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Вінницька, 14/39.
Відповідно до п. 3.4 наказу Міністра оброни України від 25 лютого 2013 року № 2-ДП «Про призначення та звільнення керівників державних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України», з 27 лютого 2013 року ОСОБА_3 звільнено від тимчасового виконання обов'язків директора ДП.
ОСОБА_3, відповідно до своїх функціональних обов'язків, тимчасово виконуючи обов'язки директора ДП, здійснював керівництво всією роботою підприємства, розпоряджався майном та засобами, і був зобов'язаний створювати сприятливі умови праці відповідно до трудового законодавства, забезпечувати рентабельне ведення господарської діяльності підприємства, тобто являвся керівником підприємства.
Крім того, на підприємстві працювали, на підставі трудових угод, підлеглі ОСОБА_3 працівники.
За період з 1 грудня 2012 по 28 лютого 2013 року на рахунки та в касу підприємства надійшло за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності 320186,07 грн., з яких на виплату заробітної плати спрямовано лише 4225,17 грн. Кошти у сумі 315960,90 грн. використані на інші господарські потреби, не пов'язані із забезпеченням першочергових виплат, у яких не було крайньої необхідності. Зокрема, за питну воду - 102212,61 гривень; за обслуговування автомобілів, придбання бензину, за запчастини для автомобіля - 10264,20 гривень; передплата за ремонтні роботи - 171206,40 гривень; запити на уточнення реквізитів, орендна плата - 58486,01 гривень; передплата за канцтовари, сплата за заправку та відновлення картриджів, друк фірмових бланків, передплата за новорічні подарунки - 771206,40 гривень; оплата за утримання апарату управління, зворотня фінансова допомога співробітнику - 62800,00 гривень; доплати, згідно інвестиційних та інших договорів, оплата іншої заборгованості - 41042,96 гривень. При цьому, станом на 28 лютого 2013 року залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку становив 7466,61 грн.
Незважаючи на зазначене, ОСОБА_3, являючись тимчасово виконуючим обов'язки директора ДП, тобто службовою особою, усупереч вимог ст.ст. 43, 48 Конституції України, ст.ст. 83, 97, 110, 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1, 4, 15, 21, 24, 34 Закону України «Про оплату праці» та Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо завершення погашення заборгованості із заробітної плати» від 25 травня 2004 року, маючи реальну можливість виплатити працівникам очолюваного ним підприємства заборгованість із заробітної плати, у період з грудня 2012 року по лютий 2013 року, умисно та безпідставно не використав кошти у сумі 315960,90 грн. для погашення заборгованості із заробітної плати більш як за один місяць 10 працівникам підприємства, загальна сума невиплати перед якими становить 50062,67 грн., а саме: ОСОБА_4 - 4916,40 гривень (з них 2458,20 гривень за січень 2013 року та 2458,20 гривень за лютий 2013 року), ОСОБА_5- 1223,62 гривень (з них 462,80 гривень за грудень 2012 року, 290,90 гривень за січень 2013 року, 469,92 гривень за лютий 2013 року), ОСОБА_11. - 4817,88 гривень (з них 2251,51 грудень 2012 року, 1425,76 гривень за січень 2013 року, 1140,61 гривень за лютий 2013 року), ОСОБА_6 - 9114,01 гривень (з них 4577,49 гривень за грудень 2012 року, 2268,26 гривень за січень 2013 року, 2268,26 гривень за лютий 2013 року), ОСОБА_7 - 2717,25 гривень (з них 796,46 гривень за грудень 2012 року, 939,85 гривень за січень 2013 року, 980,94 за лютий 2013 року), ОСОБА_1 - 6375,91 гривень (з них 3491,80 гривень за грудень 2012 року, 1441,97 гривень за січень 2013 року, 1442,14 за лютий 2013 року), ОСОБА_8 - 7946,40 гривень (з них з них 2817,02 гривень за грудень 2012 року, 3347,19 гривень за січень 2013 року, 1782,19 за лютий 2013 року), ОСОБА_9 - 5772, 39 гривень (з них 5772,39 за грудень 2012 року), ОСОБА_10 - 1512,84 гривень (з них 336,19 гривень за січень 2013 року, 1176,65 гривень за лютий 2013 року), ОСОБА_2 - 5665,97 гривень (з них 2814,45 за грудень 2012 року, 1425,76 гривень за січень 2013 року, 1425,76 гривень за лютий 2013 року), чим порушив конституційні права і свободи указаних громадян та спричинив кожному із них матеріальну шкоду.
Право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю закріплено статтею 43 Конституції України, якою передбачено, що «Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.».
Частина 5 ст. 97 КЗпП України передбачає, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Частиною 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.
Стаття 22 Закону України «Про оплату праці» наголошує на тім, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Отже, внаслідок умисних дій ОСОБА_3, вчинених в порушення вимог ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 5 ст. 97 КЗпП України, ст. 4, ч. 3 ст. 15, ст.ст. 21-24 Закону України «Про оплату праці», працівникам ДП МО України «Укрвійськбуд» безпідставно не виплачено нараховану до виплати заробітну за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року в загальному розмірі 50062,67 грн., яка в подальшому була виплачена та заборгованість перед працівниками ДП була погашена.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у безпідставній невиплаті заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчиненими умисно керівником підприємства, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 175 КК України.
У клопотанні прокурором ставиться питання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, оскільки після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, а клопотання підтримав та просив звільнити його від кримінальної відповідальності.
Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також підтримали клопотання, проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності не заперечили.
Заслухавши думку прокурора, потерпілих, обвинуваченого, суд вважає за можливе клопотання задовольнити, а саме, закрити відносно ОСОБА_3 кримінальне провадження по обвинуваченню його за ч. 1 ст. 175 КК України, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 48 КК України визначено, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечно.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення вперше, щиро покаявся у скоєному, активно сприяв його розкриттю, на даний час заборгованість за зазначений вище період відсутня та з 27.02.2013 його звільнено з посади тимчасово виконуючого обов'язки директора підприємства.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», визначено, що «…Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.
Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.».
Враховуючи вищевикладене, а також те, що у даному кримінальному провадженні наявні всі обов'язкові елементи, перелічені у ст. 48 КК України, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має вищу освіту, одружений, має на утриманні малолітніх дітей, 2003 та 2007 років народження, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується позитивно, а також зважаючи на положення зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання, звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, та закриття кримінального провадження відносно останнього.
Керуючись ст. 48 КК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», ст.ст. 284, 314 КПК України, суд, -
у х в а л и в:
клопотання задовольнити.
ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, звільнити на підставі ст. 48 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42013100340000015, відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Суддя
- Номер: 1-кп/760/946/13
- Опис:
- Тип справи: на кримінальне провадження
- Номер справи: 760/26569/13-к
- Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
- Суддя: Сенін В.Ю.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.12.2013
- Дата етапу: 27.12.2013