АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8181/13 Головуючий у 1-й інстанції - Соловйов І.М.

Категорія - 27 Доповідач - Міхеєва В.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2013 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № DZXRRХ13350104 від 30 серпня 2008 року, яка станом на 26 березня 2013 року становить 36129,35 грн.

Заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» були задоволені частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № DZXRRХ13350104 від 30 серпня 2008 року у розмірі 1935,8 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1182,07 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 117,12 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 636,61 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 19,4 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30 серпня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № DZXRRХ13350104 про надання кредиту у сумі 1341,51 грн. на придбання товару, з кінцевим терміном повернення 30 серпня 2010 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 223,6 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 48,97 грн. (а.с.6,7).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, станом на 26 березня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 36129,35 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту - 1182,07 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 117,12 грн.; заборгованості по комісіям за користуванням кредитом - 636,61 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 31996,91 грн., а також штрафів відповідно до Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) 1696,64 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № DZXRRХ13350104 від 30 серпня 2008 року у розмірі 1935,8 грн., суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивачем порушено умови Кредитного договору та положень ч.ч.1,3 ст. 1054 ЦК України.

Оскільки в цій частині рішення суду не оскаржувалося, воно не було предметом апеляційного перегляду.

Відмовляючи позивачу у задоволенні інших позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем обставин, що Кредитний договір сторони уклали з урахуванням Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), п.п. 1.5.20 та 1.7.31 яких передбачено застосування пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також штрафи (фіксована частина та процентна складова) та збільшення позовної давності до 50 років (а.с.8-26).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на встановлених судом обставинах та підтверджується матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги, що відповідач був ознайомлений з Умовами, про що свідчить його підпис у Заяві позичальника, яким він засвідчив, що він ознайомився і згоден з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» «Стандарт», які були надані у письмовій формі, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З доданих позивачем до позовної заяви на підтвердження своїх позовних вимог Умов та правил надання банківських послуг убачається, що вони були публічно запропоновані невизначеному колу осіб пізніше, ніж з відповідачем укладався Кредитний договір.

Такого висновку колегія суддів дійшла, ознайомившись з текстом Умов, у якому зазначено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29 липня 2009 року (а.с.8), тоді, як Кредитний договір було укладено 30 серпня 2008 року.

Доводи апеляції, що судом першої інстанції на не взято до уваги Наказ по Банку від 21 березня 2006 року № 391 «Про актуалізацію договірної бази за напрямком «Розстрочка» та Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), які затверджені ЗАТ КБ «ПриватБанк» і діяли саме на момент укладення Кредитного договору, є безпідставними, оскільки докази, на які посилається апелянт, суду першої інстанції не надавалися та, відповідно, судом не досліджувалися.

Доказів, що відповідач при укладанні Кредитного договору був ознайомлений з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), суду не надано.

Підпис відповідача в Кредитному договорі, як доказ ознайомлення та підтвердження свого бажання укласти споживчий кредитний договір саме на Умовах, які додані апелянтом до апеляційної скарги, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), колегія суддів не вважає беззаперечним доказом укладення сторонами споживчого кредитного договору саме на цих умовах.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до тлумачення апелянтом норм ЦК України та до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Встановивши, що передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні, оскаржуване рішення ухвалене із додержанням норм процесуального права та у відповідності із нормами матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Заочне рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді