ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2013 р. м. Київ К/800/49405/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів Ємельянової В.І., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини А1836 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року та ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 2 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А1836 про стягнення заборгованості за грошовим забезпеченням, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року Військова частина А1836 звернулась до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання судового рішення, а саме стягнути з позивача на її користь кошти в сумі 23704,73 грн., що були отримані ним за скасованою постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.12.2006 року.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 2 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року, в задоволенні заяви відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.12.2006 року про стягнення заборгованості по невиплаченому грошовому забезпеченню не ґрунтувалась на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах

У поданій касаційній скарзі, відповідач заявив вимоги про скасування оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення вищевказаної заяви в повному обсязі.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що згідно вимог ст. 266 КАС України наявні підстави для повороту виконання судового рішення - постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.12.2006 року, яка була сксована.

В запереченнях на касаційну скаргу, позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки при їх ухвалені не було допущено порушень норм матеріального чи процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.12.2006 року з військової частини А1836 на користь ОСОБА_2 стягнуто суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 01.06.2003 року по 01.12.2005 р., у розмірі 23704,73 гривень. На користь держави стягнуто судові витрати у розмірі 267,73 грн.

Постановою цього ж суду від 29.07.2008 року зазначену постанову скасовано у зв'язку із нововиявленими обставинами. Справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А1836 про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню направлено до Корабельного районного суду м. Миколаєва для розгляду за територіальною підсудністю.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду м. Миколаєва від 24.05.2011 року постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.07.2008 року залишена без змін.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25.04.2012 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позову і провадження у адміністративній справі за його позовом до Військової частини А 1836 про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню закрито.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно статті 266 КАС України поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсії чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Заводського районного суду м. Миколаєва, на підставі якої з військової частини на користь ОСОБА_2 стягнуті кошти, скасована за нововиявленими обставинами у зв'язку із відсутністю представника відповідача - Військової частини А1836 в судовому засіданні, недійсності повноважень представника відповідача при написанні заяви про визнання позову, наявністю неперевіреної інформації щодо проживання позивача ОСОБА_2 та наданих ним розрахунків заборгованості, що потягло за собою порушення норм процесуального законодавства.

Тобто, постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.12.2006 року про стягнення заборгованості по невиплаченому грошовому забезпеченню не обґрунтовувалась повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Наданий ОСОБА_2 розрахунок заборгованості базувався на офіційному розрахунку щодо виплат грошового забезпечення № 322 від 21.06.2006 року та підлягав дослідженню судом на предмет його обґрунтування.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що оскільки скасована постанова Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.12.2006 року не була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, тому відсутні підстави для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухвалені оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судових рішень.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Військової частини А1836 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2013 року та ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 2 липня 2013 року в справі № 414/848/2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.Я. Олендер

Судді В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський