Справа № 362/6930/13-к
Провадження № 1-кп/362/380/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.12.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді – Степаненка В.В.,
при секретарі – Мельник І.А.,
за участю прокурора – О.І.Швець
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Василькові матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013100140002562 від 02.11.2013 р. про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, скоєного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем та мешканцем с. Плесецьке, Васильківського району, Київської області, українцем, громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимим 02.06.2000 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.140, ч.2 ст.140, 42 КК України (в редакції 1960 р.) до 4 років позбавлення волі, звільнений 27.11.2002 року, згідно постанови Бориспільського районного суду Київської області від 19.11.2002 року, умовно достроково, не відбутий термін покарання: 1 рік 2 місяці 26 днів; 27.12.2007 Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.263, ч.1 ст.115, 69, 70 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 21.12.2012 по відбуттю строку покарання,-
В С Т А Н О В И В:
01.11.13 року, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у вітальні будинку №46, по вул. Комінтерна в с.Плесецьке, Васильківського району, Київської області, вчинив сварку із своєю матір’ю - ОСОБА_2, під час якої, ОСОБА_3 маючи намір на умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, підійшов до своєї матері, та завдав їй численні удари правою рукою, зібраною в кулак, в район голови, а саме: по її обличчю. Після цього ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, заподіявши ОСОБА_2 фізичної шкоди, а саме: згідно висновку судово-медичної експертизи № 605 від 19.11.2013 у ОСОБА_2 мали місце наступні тілесні ушкодження: синці на обличчі, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілою – ОСОБА_2. Між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 була укладена угода про примирення,яку вони просять суд затвердити.
Судом встановлено про повну доведеність вини ОСОБА_1 в умисних діях які виразилися у нанесенні умисного легкого тілесного ушкодження, а його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
22 листопада 2013 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно даної угоди потерпіла ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 468, ч.5 ст.469, ч.3 ст.474 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим в будь-який момент судового провадження.
Згідно ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_2 Салеветою Онопріївною та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 314. 373, 374, 475 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду про примирення від 22 листопада 2013 року між потерпілою ОСОБА_2 Салеветою Онопріївною та обвинуваченим ОСОБА_1.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого, винним у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_1 покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.
Суддя В.В. Степаненко