ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
26 листопада 2008 р. |
№ 2-18/5570.1-2008 (2-2/5570-2008) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Губенко Н.М. |
|
суддів |
Барицької Т.Л. Подоляк О.А. |
|
розглянувши у відритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" |
|
на постанову від |
Севастопольського апеляційного господарського суду 22.07.2008 |
|
у справі |
№ 2-2/5570-2008 (2-18/5570.1-08) |
|
за позовом |
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 |
|
до |
Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" |
|
про |
визнання недійсним рішення |
|
у судовому засіданні взяли участь представники: |
|
|
- позивача |
повідомлений,але не з'явився; |
|
- відповідача |
повідомлений,але не з'явився; |
Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 25.11.2008 № 02-12/514, розгляд справи № 2-2/5570-2008 (2-18/5570.1-08) господарського суду Автономної Республіки Крим здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. -головуючий суддя, судді Барицька Т.Л., Подоляк О.А.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2008 (суддя Толпиго В.І.) провадження у справі № 2-2/5570-2008 припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Ухвала суду мотивована тим, що рішення комісії, що оформлене протоколом, не є актом у розумінні ст. 12 ГПК України, оскільки не регулює суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для сторін, а тому даний спір не підвідомчий господарським судам.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 у справі № 2-2/5570-2008 (колегія суддів у складі: Черткова І.В. -головуючий суддя, судді Гоголь Ю.М., Волков К.В.) апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2008 скасовано; справу № 2-2/5570-2008 передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є актом ненормативного характеру, який має обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недоврахованої електричної енергії; з посиланням на положення ст. ст. 15, 21 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 12 ГПК України, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що господарський суд розглядає заяви про визнання недійсними тільки обов'язкових для виконання рішень, яким у даному випадку є оформлене протоколом рішення комісії.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ВАТ "Крименерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 у справі № 2-2/5570-2008, та залишити в силі ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2008.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, п. п. 3.3, 6.40-6.43, 6.45, 6.48 Правил користування електричною енергією та норм процесуального права: ст. ст. 12, 33, 34, 36, 43, 80 ГПК України.
Відзив на касаційну скаргу від ФОП ОСОБА_1 не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у призначене судове засідання не з'явились.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У травні 2008 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим про визнання недійсним рішення ВАТ "Крименерго", оформлене протоколом № 2275 від 25.04.2008, яким було визначено позивачу обсяг та вартість недоврахованої електричної енергії на суму 188 191,73 грн.
Позов мотивовано тим, що вказане рішення не ґрунтується на вимогах Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 N 910) (далі -Правила), а покладені в його основу висновки акту про порушення ПКЕЕ № 103080 не відповідають фактичним обставинам справи.
Місцевий господарський суд припинив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, мотивуючи своє рішення тим, що відповідно до ст. 12 ГПК України спір про визнання недійсним рішення відповідача, оформлене протоколом № 2275 від 25.04.2008, про визначення позивачу обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на суму 188 191,73 грн. не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки заявлені позовні вимоги по своїй суті спрямовані на встановлення факту, що має значення при поновленні порушеного права або при захисті охоронюваного законом інтересу; цей факт може встановлюватись судом лише у разі вирішення спору про право цивільне або господарське.
Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є актом ненормативного характеру, який має обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недоврахованої електричної енергії; з посиланням на положення ст. ст. 15, 21 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 12 ГПК України, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що господарський суд розглядає заяви про визнання недійсними тільки обов'язкових для виконання рішень, яким у даному випадку є оформлене протоколом рішення комісії; крім того, виносячи ухвалу при припинення провадження у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на час подання позову пункт 6.42 Правил доповнено абзацом п'ятим згідно з постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 1497 від 22.11.2006, відповідно до якого споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу; отже, оформлене протоколом рішення комісії може бути оскаржено до суду.
Вищий господарський суд України погоджується із даним висновком апеляційного господарського суду з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх судових інстанцій, 16.08.2007 між сторонами був укладений договір на постачання електричної енергії № 5331.
Пунктом 2 цього договору сторони визначили, що по всім питанням, які не обумовлені дійсним договором, вони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією (далі -Правила).
14.04.2008 у ході перевірки дотримання позивачем установлених режимів електроспоживання були виявлені порушення Правил, а саме: самовільне встановлення трансформаторів струму, коефіцієнт трансформації яких не відповідає договору, що призвело до недоврахування електричної енергії на суму 188 191,73 грн. (акт № 103080 -а.с. 9).
25.04.2008 комісією з розгляду актів про порушення Правил був розглянутий вказаний акт, про що складено протокол №2275 засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил, відповідно до якого позивач повинен сплатити суму у розмірі 188 191,73 грн., яка була нарахована в результаті проведення перерозрахунку обсягу та вартості спожитої електричної енергії.
Законність рішення засідання комісії, оформлене протоколом № 2275 від 25.04.2008, оспорюється позивачем.
Статтею 124 Конституції України проголошено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Аналогічне положення міститься у ст. 21 ЦК України, відповідно до якої права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Абзацом 5 пункту 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N 28 передбачено право споживача оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 "Про незалежність судової влади" суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховуючи, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають їз визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом та/або договором спосіб.
Згідно з вимогами ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Відтак, суб'єктний склад сторін даного господарського спору та характер спірних правовідносин відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, чим спростовується висновок місцевого господарського суду про його непідвідомчість господарським судам.
Висновок місцевого господарського суду про те, що вказаний протокол не має обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковим з огляду на наступне.
Згідно із пунктом 6.41 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42 Правил).
Більш того, в самому протоколі комісії зазначено, що рішення комісії вступає в силу після вручення протоколу споживачу, за винятком випадку оскарження даного рішення у судовому порядку.
Отже, оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є актом ненормативного характеру, який має обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недоврахованої електричної енергії.
Окрім того, приймаючи ухвалу від 17.06.2008 про припинення провадження у даній справі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на час прийняття цієї ухвали пункт 6.42 Правил доповнено абзацом п'ятим згідно з Постановою НКРЕ №1497 від 22.11.2006р., відповідно до якого споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Посилання місцевого суду на те, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права не передбачений законом або договором, не може бути підставою для припинення провадження у справі, оскільки господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (див. пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд правомірно скасував ухвалу місцевого господарського суду про припинення провадження у справі та направив справу до суду першої інстанції для розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 у справі № 2-2/5570-2008 залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" -без задоволення.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
О.А. ПОДОЛЯК