АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючого Плавич Н.Д.,
Суддів: Кварталової A.M., Галушко Л.А.,
Мартинової Е.П., Процик М.В.,
розглянувши у судовому засіданні у відповідності до ст.1 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Рекламне агентство "Наш город +" , третя особа: ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації надрукованої у газеті, про захист честі, гідності, ділової репутації, за касаційною скаргою ТОВ "Рекламне агентство "Наш город +" на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2006 року та на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2006року , -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ "Рекламне агентство Наш город +" ( далі ТОВ "РА Наш город+"), третя особа: ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації надрукованої у газеті, про захист честі, гідності, ділової репутації, який уточнювала під час розгляду справи.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що в газеті "Суббота плюс" НОМЕР_1 опублікована стаття "ІНФОРМАЦІЯ_1" , в якій журналіст ОСОБА_2 не розібравшись у суті конфлікту між нею та її односільчанками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 описав їх зі слів останніх, не звернувшись до неї та не вислухавши її думку. Не зважаючи на те, що в статті неодноразово фігурує її прізвище, журналістом не перевірено відповідність дійсності викладених ним в статті відомостей. Вся інформація викладена в статті є недостовірною, такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію, а тому вона просила суд: визнати недостовірною інформацію, викладену в статті "ІНФОРМАЦІЯ_1" , яка була надрукована в газеті "Суббота плюс" НОМЕР_1; зобов'язати відповідача вибачитись перед нею та надрукувати спростування цієї інформації, а також стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та винести окрему ухвалу відносно третьої особи по справі.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2006 року позов
задоволено частково. Суд зобов'язав ТОВ "Рекламне агентство Наш город +"
надрукувати в газеті „Субота плюс" спростування викладеної інформації в статі
журналіста ОСОБА_2 "ІНФОРМАЦІЯ_1" на протязі місяця з дня набрання
чинності рішення суду, визнавши цю інформацію недостовірною. З ТОВ "РА Наш город
+" на користь ОСОБА_1 стягнуто 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди
Головуючий у першій інстанції Смолка І.О. Справа № 33ц-191
Доповідач Кварталова A.M. Категорія ЦП-14
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2006 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2006 року - залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "РА Наш город+" просить рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2006 року - скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріалі справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 335 ч. 3 ЦПК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційній суд, керувався тим, що інформація, яка була опублікована у статті "ІНФОРМАЦІЯ_1" є недостовірною, образливою та передана з їдкою іронією, що підтверджується матеріалами справи. Після даної публікації позивачка перенесла моральні страждання та переживання, що спричинило погіршення її стану здоров'я.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив наявність недостовірної інформації в оспорюваній статті "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка підлягає спростуванню й вирішив зобов'язати відповідача спростувати викладену в статті інформацію та задовольнити позов в частині відшкодування моральної шкоди.
З таким висновком суду повністю погодитися не можливо, оскільки суд дійшов цього висновку без всебічного, повного й обґрунтованого з'ясування дійсних обставин справи.
Відповідно до положень ч.4 ст. 32 Конституції України та ст. З ЦПК України кожен має право вимагати в судовому порядку спростування недостовірної інформації, що порочить честь і гідність.
Пленум Верховного Суду України у п.3 Постанови №7 від 28 вересня 2000 року(із відповідними змінами та доповненнями) "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" роз'яснив, що при розгляді цивільних справ, суди повинні з'ясувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред'явлений позов, чи порочать вони честь, гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.
Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.
З огляду на це позивачка повинна була указати в позовній заяві та в судовому засіданні, а суд - перевірити й мотивувати в рішенні, які саме відомості щодо позивачки, були надруковані в газеті, порочать її честь та гідність, з'ясувати, чи відповідають вони дійсності та чи ганьблять честь, гідність або ділову репутацію позивачки. Рішення суду не містить висновків по суті всіх розглянутих вимог.
Всупереч ст. 10 ч.4 ЦПК України, суд не сприяв всебічному, повному з'ясуванню обставин справи. Прийнявши від позивачки позовну заяву, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачкою не зазначено чітко зміст позовних вимог, зокрема не зазначено, які саме неправдоподібні факти та викривлення інформації в статті газети "ІНФОРМАЦІЯ_1" стосовно себе особисто, вона просить зобов'язати відповідачів спростувати та в якій формі, тобто суд не встановив наявності інформації в оспорюваній статті, яка підлягає спростуванню.
Суд першої інстанції не виконав вимоги ст.ст. 119, 121 ЦПК України, не уточнив зміст позовних вимог позивачки, не з'ясував, чи всі викладені в газетній статті факти або інформація стосуються особисто позивачки чи є підстави для їх спростування, в якій формі має бути спростована ця інформація.
Крім того, Пленум Верховного Суду України у п,8,9 Постанови №7 від 28 вересня 2000 року(із відповідними змінами та доповненнями) "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" роз'яснив що , при задоволенні позову суд повинен в резолютивній частині рішення зазначити, які саме відомості визнано такими ,що не відповідають дійсності та порочать честь і гідність позивача, вказати на спосіб спростування.
Розглядаючи спір, суд визнав недостовірною всю інформацію викладену в статті, не звернув увагу на те, що визнання всієї статті недостовірною не може бути, оскільки в статті є оціночні судження журналіста, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Суд повинний був встановити та вказати, які саме відомості в статті не відповідають дійсності, порочать честь та гідність, а не визнавати всю статтю недостовірною.
Визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової і інформації (пресу) в Україні» та іншого законодавства може зобов'язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій полосі і тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: в газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, а тому справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене, застосувати положення законів, які регулюють відповідні правовідносини та постанову Пленуму Верховного суду України № 7 від 28.09.1990 року з наступними змінами „Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", уточнити і розглянути позовні вимоги позивачки, з'ясувати, які відомості в статті не відповідають дійсності, з'ясувати наявність або відсутність порушення права за захистом якого спрямоване звернення до суду, дати належну оцінку встановленим фактам та обставинам, постановити справедливе і законне рішення.
Керуючись ст. ст. 333, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ТОВ "Рекламне агентство "Наш город +" - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 червня 2006 року скасувати, а справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.