Справа № 2/369/2409/13 Головуючий у І інстанції Нікушин В.В.
Провадження № 22-ц/780/6204/13 Доповідач у 2 інстанції Голуб
Категорія 26 24.12.2013
УХВАЛА
Іменем України
18 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: Голуб С.А.
суддів: Таргоній Д.О., Приходька К.П.
при секретарі: Дмитренко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства « Укрсиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2013 року позивач Публічне акціонерне товариство «УкрсібБанк» ( далі Банк) звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 27 березня 2007 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11133726000 в сумі 19870 доларів США зі сплатою відсотків строком до 27.03.2014 року.
В забезпечення виконання зобов»язань за вказаним кредитним договором між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 27 березня 2007 року був укладений договір поруки, відповідно до якого остання поручилась перед Банком відповідати за невиконання позичальником усіх його зобов»язань за кредитним договором від 27 березня 2007 року.
Оскільки ОСОБА_1 не виконав взяті на себе за кредитним договором зобов»язання, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму боргу за кредитним договором у розмірі 18006,05 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2013 року становить 143922,37 грн. і складається із: 11755,61 доларів США - заборгованість за простроченим кредитом, 4816,93 долари США - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом; 938,73 долари США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2013 року становить 7503,28 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 494,78 долари США, що за курсом НБУ станом на 17.05.2013 року становить 3954,78 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2013 року позов задоволено Стягнуто солідарно з відповідачів як заборгованість за кредитним договором, так і судові витрати..
Не погоджуючись з таким рішенням суду відповідачі подали апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції не дав оцінки його їх доводам про те, що 07 вересня 2009 року представник Банка Денисенко П.О. вилучив у ОСОБА_1 автомобіль, реєстраційні документи на автомобіль та два комплекти ключів, про що було складено акт-приймання передачі. В подальшому на вимогу Денисенко П.О., як працівника Банка, ОСОБА_1 видав довіреність на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на право володіння та користування заставним автомобілем і останні зобов»язались погасити заборгованість перед Банком по кредиту. Апелянти вважають, що з часу отримання Банком автомобіля, Банк неправомірно нараховував штрафні санкції по кредиту та проценти. В подальшому, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не погасили заборгованість по кредиту, відповідач звернувся з відповідною заявою про їх шахрайські дії до правоохоронних органів та відкликав довіреність. Автомобіль знаходиться на даний час в розшуку. Таким чином відповідачі вважають, що наведені ними обставини можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.
На підставі викладеного відповідачі просять скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2013 року та ухвалити нове рішення про відмову у позові .
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21 листопада 2007 року між сторонами укладено кредитний договір № 77.1/АА - 00198.07.2 відповідно до умов якого банк відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 28 800 доларів США, зі сплатою 12,5 % річних, терміном по 21 листопада 2014 року, а останній зобов'язувався повернути одержані кредити згідно з умовами договору та сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами.
Відповідач не виконує умов кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 07 травня 2013 року виникла заборгованість на загальну суму 43 299, 48 доларів США, з яких поточна заборгованість за кредитом - 6908,16 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом - 36391, 48 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 3 708 827,82 грн., 3% річних від суми простроченої заборгованості - 19 015, 57 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та вбачається з виписки по особовому рахунку відповідача.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує умови кредитного договору, а тому відповідно до п. 5.2 договору, банк має право вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання чи неналежного виконання позичальником умов цього договору.
Судова колегія погоджується із таким висновком суду виходячи із наступного.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі ж порушення зобов'язання, відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суд першої інстанції правомірно послався на умови кредитного договору, укладеного між сторонами і на норми Цивільного кодексу України.
Щодо доводів апеляційної скарги про вилучення працівниками банку у відповідача заставного автомобіля і визнання цієї обставини підставою для відмови у задоволенні позову, судова колегія не може з ними погодитись з наступних підстав.
Дійсно, як вбачається із матеріалів справи 07 жовтня 2009 року автомобіль Шкода Октавія, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і два комплекти ключів були вилучені у відповідача представником АКІБ «УкрСиббанк» Деисенком П.О. , що підтверджується актом прийому-передачі майна, що перебуває у заставі на зберігання. (а.с.95)
Як вбачається із довіреності від 21 жовтня 2009 року відповідач уповноважив цією довіреністю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 бути його представником з питань, пов»язаних з експлуатацією автомобіля Шкода Октавія, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідач надав вказаним особам право представляти його інтереси в органах Державтоінспекції, на станціях, підприємствах технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, банківських установах з правом внесення кредитним платежів, в страхових компаніях з питань страхування автомобіля та цивільної відповідальності, з правом отримання страхових відшкодувань, проводити технічний огляд, сплачувати належні платежі, визначати на власний розсуд місце стоянки автомобіля на період виконання зазначених повноважень керувати автомобілем.(а.с.93)
21 жовтня 2009 року ОСОБА_6 взяла на себе зобов»язання сплачувати кредит за кредитним договором від 27.03.2007 року замість боржника ОСОБА_1 (а.с.94)
Таким чином вбачається, що після передачі автомобіля позивачу на зберігання, відповідач розпорядився ним на власний розсуд, передавши права на його керування іншим особам і узгодивши з останніми їх обов»язки щодо сплати платежів за кредитним договором. При цьому Банк, як сторона кредитного договору, не давав своєї згоди на заміну боржника у зобов»язанні, як на те посилається відповідач у своїй апеляційній скарзі . Та обставина, що автомобіль не міг бути переданий іншим особам без згоди Банку, у якого автомобіль знаходився на зберіганні, все ж таки не дає підстав для визнання встановленою тієї обставини, що Банк погодився на заміну боржника у зобов»язанні.
Таким чином, оскільки матеріалами справи не доводиться, що позивач незаконно вилучив у відповідача автомобіль, незаконно утримує його у себе, а також не доводиться згода позивач на заміну боржника у кредитному договорі, у суду не було підстав для врахування цих обставині і відмови у задоволенні позову.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2013 залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: