ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/3946/13-а
18 грудня 2013 року 13год. 00хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Тарасюк Р.В.
відповідача: представник Горовенко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю " Українська сірникова фабрика"
доКостопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2013р. №0000232200.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що висновки податкового органу про порушення вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є безпідставними. Зазначає, що господарські операції ТОВ «Українська сірникова фабрика» з ПП «Ястреб» мали реальний характер, що підтверджується податковими, видатковими накладними, договором про надання послуг №628 від 11.02.2008р., ліцензією №507509 від 04.02.10р., видана ПП «Ястреб» на право надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0001662 від 30.11.11р., банківською випискою за 15.12.11р., платіжним дорученням №2388 від 15.12.11р. Позивач вважає, що надані для перевірки бухгалтерські документи є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом та повністю розкривають зміст господарської операції щодо надання ПП «Ястреб» послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян. А тому, податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Ястреб» сформовано правомірно, підстави для їх неврахування відсутні, а тому збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на додану вартість вважає необґрунтованим.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, надала суду пояснення аналогічні позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Відповідач - Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області позов не визнав. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням. Зокрема пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта позапланової перевірки №53/22/32413704 від 26.07.2013р. Позивачем зменшено податковий кредит в розмірі 4667,00 грн., оскільки ним до перевірки надані документи не в повному обсязі, також не надано додатків або додаткових угод до договору №628 від 11.02.2008р., в яких зазначалося б про зміну ліцензії виданої ПП «Ястреб» на право надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності №114234 від 10.02.2005р. на ліцензію №507509 від 04.02.2010 р.
Крім того, відповідач вказує на акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 26.04.2013р. №484/22.1-07/31520728 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ястреб» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322), ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (код ЄДРПОУ 32799525), ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (код ЄДРПОУ 37817014), ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код ЄДРПОУ 37889288) за період з 01.11.2011р. по 30.11.2012р.». В результаті складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки податковим органом встановлено, що ПП «Ястреб» мало взаємовідносини з вищевказаними контрагентами. За результатами зустрічних перевірок контрагентів ПП «Ястреб» встановлено безтоварність господарських операцій по ланцюгу постачання, за наслідком яких податковим органом зроблені висновки про здійснення ПП «Ястреб» діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що Костопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сірникова фабрика» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП «Ястреб» (код ЄДРПОУ 31520728) за листопад 2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт №53/22/32413704 від 26.07.2013 року (а.с.14-32).
На підставі акту та матеріалів перевірки органом державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013р. №0000232200 (а.с.9), яким ТОВ «Українська сірникова фабрика» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4667,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013р. №0000232200 позивач оскаржував в адміністративному порядку.
Рішенням Головного управління Міндоходів у Рівненській області про результати розгляду скарги від 27.09.2013 року №218/10с/10-210/240 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Костопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області від 09.08.2013р. №0000232200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 4667,00 грн. за листопад 2011 року, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.10-13).
Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 25.10.2013 року №13939/6/99-99-100/15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Костопільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 09.08.2013р. №0000232200, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.34-37).
В основу вказаного податкового повідомлення-рішення покладено висновки про порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що спричинило завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 4667,00 грн. за листопад 2011 року, внаслідок віднесення до його складу сум ПДВ, сплачених за надані ПП «Ястреб» послуги по охороні об'єкту, які на думку відповідача, фактично не відбулися.
Однак, такі висновки органу державної податкової служби суд вважає безпідставними та такими, що грунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах здійснення господарських операцій, а на припущеннях відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2008 року між ТОВ «Українська сірникова фабрика» (Замовник) та ПП «Ястреб» (Виконавець) укладено договір №628 про надання охоронних послуг (а.с.38-44).
У пункті 1.3 договору сторонами обумовлено, що охорона об'єкту здійснюється 4 (чотирма) цілодобовими постами охорони виконавця.
Пунктом 1.5 договору передбачено, що вид постів охорони (обхідний) та режим роботи кожного посту охорони визначаються у Дислокації, що наведена у Додатку №1 до даного Договору та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.1.6 договору порядок несення служби на постах охорони, права та обов'язки охоронників передбачені інструкцією по охороні об'єкту, що наведена у додатку №2 до даного договору та є його невід'ємною частиною.
Судом встановлено, що 01.08.2009р., 01.12.2009р. та 01.01.2011р. сторони укладали додаткові угоди, в зв'язку зі зміною вартості послуг та зміною юридичної адреси ПП «Ястреб».
Надання ПП «Ястреб» послуг по охороні об'єкту в листопаді 2011 року підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0001662 від 30.11.2011р. та податковою накладною, виписаною ПП «Ястреб» від 30.11.2011р. №105(а.с 53).
Розрахунки з ПП «Ястреб» здійснені позивачем повністю у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою по рахунках позивача та відповідним платіжним дорученням (а.с.54).
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV (далі Закон №996-ХІV) цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Частиною 2 статті 3 Закону №996-ХІV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст.1 Закону №996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.
Судом встановлено, що складені позивачем та його контрагентом ПП «Ястреб» вищевказані документи повністю розкривають зміст господарської операції, їх кількісні та вартісні показники, є первинними у розумінні Закону №996-ХІV, а відтак є належними доказами, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції з надання послуг по охороні об'єкту.
Зокрема, відповідно до абз. «а» п.198.1.ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що виписана ПП «Ястреб» податкова накладна (а.с.63) містить усі, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України реквізити та відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за №1333/20071.
Згідно з п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Судом встановлено і сторонами визнається, що на момент виписування вищевказаної податкової накладної контрагент позивача, ПП «Ястреб» був зареєстрований платником податку на додану вартість.
Відповідно, податковий кредит сформований позивачем на підставі податкової накладної від 30.11.2011р. №105 є підтвердженим належними та допустимими доказами та спростовує висновки податкового органу про безпідставність його формування.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні.
В період надання послуг ПП «Ястреб» зареєстроване, як юридична особа та платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та, як наслідок можуть бути використані позивачем в даному спорі, як достовірні і такі, що не підлягають сумніву (а.с.64-65).
Ні установчі, ні статутні документи вказаного контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.
Частиною 2 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р. №1775-ІІІ передбачено, що охоронна діяльність підлягає ліцензуванню відповідно до цього Закону та з врахуванням особливостей, визначених Законом України «Про охоронну діяльність».
Судом встановлено, що на дату укладання договору ПП «Ястреб» мало ліцензію Міністерства внутрішніх справ України на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності від 10 лютого 2005 року, яка була дійсною та не відізваною, про що зазначено в п.11.2 договору №628 від 11.02.2008 року Термін дії ліцензії з 28.01.2005 року по 28.01.2010 року. В листопаді 2011 року ПП «Ястреб» надавав послуги по охороні об'єкту позивача за наявністю ліцензії від 04.02.2010 року (а.с.45,67).
У випадку заміни ліцензії чинне законодавство не зобов'язує суб'єктів господарювання укладати додаткові угоди.
Долучені до матеріалів справи письмові відповіді позивача на запит податкового органу свідчать, що до початку перевірки позивачем були надані первинні документи щодо господарських відносин з ПП «Ястреб».
Як вбачається з акту перевірки №53/22/32413704 від 26.07.2013р. такі ж первинні документи були надані позивачем і до перевірки.
Тому суд не погоджується з твердженням відповідача, що документи надані не в повному обсязі.
Судом не беруться до уваги посилання податкового органу на акти перевірок:
- ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 26.04.2013р. №484/22.1-07/31520728 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ястреб» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322), ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» (код ЄДРПОУ 32799525), ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (код ЄДРПОУ 37817014), ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код ЄДРПОУ 37889288) за період з 01.11.2011р. по 30.11.2012р. В даному акті зазначається, що на адресу ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС, надійшли акти перевірок:
- ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012р. №7593/22-7/37889322 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.11.11р. по 30.06.12р.». Зі змісту даного акту вбачається, що операції ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Враховуючи пояснення гр. ОСОБА_4, засновника, директора та головного бухгалтера ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» та враховуючи вимоги норм законодавчих актів первинні документи, виписані від імені ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» складені всупереч вимогам діючого законодавства України, в зв'язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій;
- ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 27.03.2013р. №817/22-90/32799525 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ю.О. Електронікс-1» з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за період з 01.12.2011р. по 30.11.2012р.», яким встановлено, що первинні документи ТОВ «Ю.О.Електронікс-1» складені всупереч вимогам діючого законодавства, а господарська діяльність має ознаки фіктивності та направлена на формування схемного податкового кредиту для підприємств-покупців та постачальників;
- ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2012р. №531/22.4-13/37817014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період листопад-грудень 2011 року та січень-березень 2012р.», в якому зазначено, що правочини між ТОВ «Онікс Компані ЛТД» та контрагентами-покупцями, зазначеними ним у додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та додатки 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за листопад-грудень 2011 року, січень-березень 2012 року, здійснені без мети настання реальних наслідків.
Згідно бази даних ІС «Податковий блок» Костопільською ОДПІ встановлено, що ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» має стан «7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, що в свою чергу свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» здійснювати фінансово-господарську діяльність. Свідоцтво платника ПДВ №200022098 від 25.01.2012р. анульовано 09.01.2013р. у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей. Інформація щодо основних фондів та кількості працюючих на підприємстві відсутня.
Оскільки у ПП «Ястреб» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у вищевказаних підприємств-постачальників за період, що перевірявся, тому, на думку податкового органу, господарські операції ТОВ «Українська сірникова фабрика» з ПП «Ястреб» не мали реального характеру.
Суд приходить до висновку, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що стали підставою для формування податкового кредиту, повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення конкретним платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відтак, позивач не може нести відповідальності за діяння контрагента та третіх осіб, у тому числі державного реєстратора та посадових осіб державної податкової служби, що видали контрагенту позивача свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997р. №475/97-ВР Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.
Висновки податкового органу суперечать нормам Податкового кодексу України та практиці Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява №3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги несли негативні наслідки для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Крім того, відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Правила фіксування встановлених перевіркою порушень передбачені п.п.5.2 п.5 розд.ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772 (надалі Порядок №984). Зокрема, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
- зазначити первинні документи на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Всупереч вказаним вимогам, у акті перевірки від 26.07.2013р. №53/22/32413704 не вбачається чітко викладених порушень, не вказані первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та які підтверджують наявність порушень. Акт перевірки, на підставі якого було прийняте оспорювань податкове повідомлення-рішення, як джерело доказової бази при виявленні порушення вимог податкового та іншого законодавства, був складений з ігноруванням наявних у позивача первинних документів, що фіксують здійснення ним господарської операції і пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За наведених обставин, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення повністю, а податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року №0000232200 - визнанню протиправним і скасуванню.
Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету у загальному розмірі 172,05 грн.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 09.08.2013 року №0000232200 яким Товариству з обмеженою відповідальністю " Українська сірникова фабрика" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4667,00 грн.
Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю " Українська сірникова фабрика" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 172.05 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Нор У.М.