ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
м. Сімферополь
26 листопада 2013 р. (12:00) Справа №801/9568/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії: головуючого судді Маргарітова М.В., судді Радчука А.А., судді Алексеєвої Т.В. при секретарі Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарич"
до Міністерства внутрішніх справ України
про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу
за участю:
від позивача - представники Рогожинський В.А., Ключник О.С.
від відповідача - представник Морозов О.О.
свідки: ОСОБА_4, ОСОБА_5
Обставини справи: ТОВ «Сарич» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до МВС України та просить визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка виразилася у ненаданні інформації щодо підстав для винесення наказу про анулювання ліцензії АВ №581956 від 03.06.2011р. на провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, у зв'язку з відмовою ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування, а також просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України без номеру від 28.08.2013р. про анулювання ліцензії АВ №581956 від 03.06.2011р. на провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, у зв'язку з відмовою ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач із порушенням наказів МВС України від 15.04.2013р. №365 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності» незаконно анулював позивачу ліцензію на провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян з причин відмови ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування.
Відповідач позов не визнав, щодо заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні, зазначає, що діяв у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що встановлені діючим законодавством. Обґрунтування правової позиції відповідача викладено у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.39-43).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарич» (ТОВ «Сарич») є юридичною особою. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 21.08.2013р. (а.с.20-21) ТОВ «Сарич» зареєстровані види діяльності, у тому числі, у сфері охорони громадського порядку та безпеки, діяльність приватних охоронних служб.
Міністерством внутрішніх справ України (МВС України) 03.06.2011р. ТОВ «Сарич» видана ліцензія серія АВ №581956 на надання послуг з охорони власності та громадян (а.с.6).
Пунктом 2 наказу МВС України від 28.08.2013р. №829 (а.с.63) з посиланням на ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» анульовано ліцензію від 06.06.2011р. серії АВ №581956 видану ТОВ «Сарич» у зв'язку з відмовою ліцензіата і проведенні перевірки органом ліцензування.
Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», підставами для анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Частинами 8, 10, 11 ст. 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов. Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000р. №1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування», МВС України є органом ліцензування у сфері господарської діяльності з охоронної діяльності.
На час прийняття оскаржуваного наказу був чинний наказ МВС України від 25.02.2011р. №76, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.03.2011 за № 417/19155, «Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян» (далі - Порядок контролю), яким встановлені: процедура організації та проведення перевірок щодо дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов, повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов'язки ліцензіата, оформлення результатів перевірки, контроль за виконанням розпоряджень про усунення порушень ліцензіатом Ліцензійних умов, прийняття рішення про анулювання ліцензії.
Пунктом 1.2 вказаного Порядку встановлено, що порядок контролю поширюється на всіх суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), які отримали ліцензії Міністерства внутрішніх справ України на провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян (далі - господарська діяльність).
Відповідно до п. 1.3. Порядку контролю, контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов шляхом проведення планових і позапланових перевірок у межах своїх повноважень здійснюють Міністерство внутрішніх справ України, як орган ліцензування, та головні управління, управління МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, як його структурні територіальні підрозділи, (далі - органи контролю).
Контроль за додержанням Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок ліцензіата за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів (пункт 2.1. Порядку контролю).
Пунктом 2.4. Порядку контролю встановлено, що для проведення перевірки орган контролю видає наказ про створення комісії, призначення голови та членів комісії, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватись захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформлюється посвідчення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або заступником керівника органу контролю і засвідчується печаткою органу контролю.
Про проведення позапланової перевірки ліцензіат заздалегідь не попереджається (пункт 2.6. Порядку контролю).
Пунктом 3.4 Порядку контролю встановлено, що посадові особи ліцензіата зобов'язані: допускати комісію до перевірки за умови дотримання вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"; сприяти роботі комісії, забезпечити комісію робочими місцями; надавати необхідні документи та їх копії, пояснення, довідки, відомості та інші матеріали з питань, що стосуються предмета перевірки; одержувати примірник акта перевірки та розпорядження органу контролю про усунення виявлених порушень Ліцензійних умов.
Відповідно до п. 4.3. Порядку контролю, при відмові ліцензіата в проведенні перевірки комісією складається акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки (додаток 4) у двох примірниках. В акті про відмову ліцензіата в проведенні перевірки вказуються факти та додаються відповідні зауваження (пояснення) керівника (посадових осіб) ліцензіата.
Відмовою ліцензіата в проведенні перевірки вважається:
відсутність керівника ліцензіата (юридичної особи), ліцензіата (фізичної особи - підприємця) або їх уповноважених представників у час, визначений органом контролю для проведення перевірки;
відмова ліцензіата забезпечити умови для проведення перевірки або надати всі необхідні документи, що підтверджують додержання ним вимог Ліцензійних умов;
відмова ліцензіата в доступі комісії з перевірки на територію, до будівель, споруд та інших приміщень ліцензіата та/або тих, що ними охороняються, для їх обстеження і з'ясування питань, безпосередньо пов'язаних з перевіркою.
Згідно до п. 6.1. Порядку контролю, підставами для анулювання ліцензії відповідно до статті 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" є: акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Пунктом 6.2. Порядку контролю встановлено, що орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання. Рішення вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.
Матеріали справи свідчать, що для проведення перевірки ТОВ «Сарич» наказом Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим від 09.08.2013 №2279 «Про створення комісії Головного управління для проведення позапланової перевірки дотримання Ліцензійних умов ТОВ «Сарич» (а.с.45) створено комісію та визначено провести позапланову перевірку ТОВ «Сарич» щодо додержання підпунктів 2.2.1, 2.2.3, 2.3.3., 2.3.8 Ліцензійних умов.
13.08.2013 голові зазначеної комісії та її членам видано посвідчення на проведення позапланової перевірки ТОВ «Сарич» з 13.08.2013р. по 14.08.2013р. (а.с.46).
Таки обставини вказують на наявність відповідних документів, передбачених вказаними вище нормами, для проведення перевірки позивача.
Як вбачається з оскаржуваного наказу, підставою для анулювання ліцензії є відмова ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування.
Матеріали справи свідчать, що членами комісії були складені акти про відмову ліцензіата в проведенні перевірки від 13.08.2013р. №3 та від 14.08.2013р. №4.
У вказаних актах зафіксовано, що у період проведення позапланової перевірки ліцензіат був відсутній за юридичною адресою: 98100, м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе, 41, кв. 250, керівник ліцензіата ТОВ «Сарич» ОСОБА_1, або інша уповноважена особа ТОВ «Сарич» під час перевірки відсутня за юридичною адресою ліцензіата. В актах є посилання на пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтверджують зафіксовані актом данні. Згідно актів, в телефонній бесіді з директором ТОВ «Сарич» ОСОБА_1 за номером НОМЕР_1, він пояснив, що за юридичною адресою відсутній.
У судовому засіданні представник відповідача підтвердив викладені у письмових запереченнях факти, а саме, що отримавши дозвіл МВС України на проведення перевірки, комісія Головного управління виїхали до юридичної адреси ТОВ «Сарич» у м. Феодосія, Сімферопольське шосе, 42, кв.250. Приїхавши до юридичної адреси товариства, голова комісії за тел. НОМЕР_2, який є службовим телефоном органу контролю, зателефонував на тел. що додався в заяві на отримання ліцензії НОМЕР_1 та повідомив директора ТОВ «Сарич» про те, що у товаристві у період з 13.08.2013р. по 14.08.2013р. буде проводиться позапланова перевірка додержання Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності. В телефонної розмові директор повідомив, що він за юридичною адресою відсутній. В зв'язку з цим 14.08.2013 комісія ще раз виїхала за юридичною адресою товариства де голова комісії знов зателефонував директору ТОВ «Сарич» ОСОБА_1, який повідомив, що його за юридичною адресою ще немає. В зв'язку з цим до юридичної адреси товариства були запрошені гр-ни ОСОБА_5, ОСОБА_4, які підтвердили відсутність за юридичної адресою керівника ліцензіата, або іншої уповноваженої особи як 13.08.2013 о 12:30 год., так і 14.08.2013. щ 15:30 год.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пояснили, що 13.08.2013р. та 14.08.2013р. були запорошені працівниками міліції за адресою: м. Феодосія, Сімферопольське шосе, б. 41, кв. 250 в якості свідків. Піднявшись на поверх до вказаної квартири працівник міліції у їх присутності неодноразово стукав у двері, однак двері ніхто не відчинив.
У судовому засіданні на питання суду представник позивача ОСОБА_1 вказав, що він є директором ТОВ «Сарич», не заперечував того факту, що працівники міліції йому телефонували з вказаного питання, а також не заперечував того факту, що він був відсутній за юридичною адресою ТОВ «Сарич» 13.08.2013р. та 14.08.2013р.
Акти про відмову ліцензіата в проведенні перевірки, пояснення сторін та свідків, суд приймає в якості належних доказів того факту, що 13.08.2013р. та 14.08.2013р. під час перевірки за юридичною адресою ТОВ «Сарич» керівник ліцензіата або уповноважений представник були відсутні. Про проведення перевірки директор ТОВ «Сарич» був повідомлений за телефоном, однак не забезпечив умови для проведення перевірки, не надав необхідні документи.
Вказані обставини, згідно до п. 4.3. Порядку контролю за додержанням вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, затверджених наказом МВС України від 25.02.2011 № 76, є підставою вважати, що ліцензіатом відмовлено в проведенні перевірки.
Згідно до п. 6.1. Порядку контролю, підставами для анулювання ліцензії відповідно до статті 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" є: акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Таким чином, відповідач прийняв рішення про анулювання ліцензії у межах повноважень, обґрунтовано, за наявністю підстав, що встановлені Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", отже таке рішення не є протиправним і не підлягає скасуванню.
Не є підставою для задоволення позовних вимог вказані позивачем факти відсутності вручення копій актів про відмову у проведенні перевірки та видання відповідачем наказу про анулювання ліцензії замість рішення, оскільки вони відображають процедуру проведення перевірки та форму прийняття рішення і не впливають на наявність встановлених судом обставин, які, згідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" є підставою для анулювання ліцензії.
Крім того, як було вказано вище, матеріали справи свідчать про відсутність 13.08.2013р. та 14.08.2013р. за юридичною адресою ТОВ «Сарич» керівника або інших осіб, отже вручення копій актів було неможливим.
Як зазначено вище, відповідно до ст. 11, 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» орган ліцензування про видачу ліцензії, відмові в її видачі та анулюванні приймає рішення.
Частинами 1,2 статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр. Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виразилася у ненаданні інформації щодо підстав для винесення наказу про анулювання ліцензії АВ №581956 від 03.06.2011р. суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що 10.09.2013р. ДГБ МВС України отримана заява директора ТОВ «Сарич» ОСОБА_1 із вимогою повідомити підстави прийняття рішення про анулювання ліцензії товариству .
Відповідно до наказу МВС України 10.10.2004 N 1177, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 р. за N 1361/9960, «Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України» звернення директора ТОВ «Сарич» було надіслано до Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим для розгляду по суті та надання відповіді.
За вих.8/4-1820 від 02.10.2013р. (а.с.88-89) на ім'я директора ТОВ «Сарич» ОСОБА_1 Головним управлінням надіслано відповідь, з якої вбачається, що позивачу надана інформація про умови, обставини та підстави складання актів про відмову ТОВ «Сарич» у проведенні позапланової перевірки, що стали підставою прийняття МВС України рішення про анулювання ліцензії серія АВ №581956 від 03.06.2011р.
На підставі викладеного позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 02.12.2013р.
Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Маргарітов М.В.
Суддя Радчук А.А.
Суддя Алексєєва Т.В.