11
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2013 року Справа № 812/9797/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Олейнік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Луганській області про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування наказу №1030-В від 10.10.2013,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Луганській області про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування наказу №1030-В від 10.10.2013.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що позивачем 12 квітня 1995 року отримано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_2.
Головним управлінням юстиції у Луганській області була зареєстрована приватна нотаріальна діяльність по Луганському міському нотаріальному округу ОСОБА_1, реєстраційне посвідчення НОМЕР_1 від 18.04.1995.
Позивач скористався наданим ст.30 Закону України «Про нотаріат» правом на подання заяви про припинення нотаріальної діяльності та 01.10.2013 звернувся до Головного управління юстиції у Луганській області із такою заявою.
Наказом Головного управління юстиції у Луганській області від 01.10.2013 №991-В припинено приватну нотаріальну діяльність по Луганському міському нотаріальному округу ОСОБА_1 з 01 жовтня 2013 року; припинено дію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 від 18 квітня 1995 року НОМЕР_1.
З 01 жовтня 2013 року позивач припинив свою приватну нотаріальну діяльність по Луганському міському нотаріальному округу.
08.10.2013 Міністерством юстиції України видано доручення №131-32/774, яким начальнику Головного управління юстиції у Луганській області Варнакову Є.Г. доручено здійснити перевірку факту вчинення приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 нотаріальних дій у певні періоди., та на підставі якого відповідачем було видано наказ № 1030-У від 10.10.2013. Позивач вважає доручення та оскаржуваний наказ таким, що суперечить нормам діючого законодавства, оскільки перевірку необхідно було вчинити шляхом витребування у приватного нотаріуса ОСОБА_1 інформації щодо вчинення нотаріальних дій, копії примірників нотаріальних документів та копії відповідних аркушів реєстрів для реєстрації нотаріальних дій у зазначені періоди. Однак відповідачем не було витребувано у позивача необхідної інформації та документів, а видано наказ №1030-В «Про проведення перевірки діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1.».
Просить визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Луганській області щодо винесення наказу від 10.10.2013 №1030-У «Про проведення перевірки діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1.»; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління юстиції у Луганській області від 10.10.2013 №1030-У «Про проведення перевірки діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1.».
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги в частині реквізитів наказу та просив вважати оскаржуваний наказ за № 1030-В. Додатково зазначив, що процедура проведення перевірки нотаріусів регламентована Порядком проведення перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом МУЮ від 24.12.2008 № 2260/5. Даним порядком передбачено проведення планової та позапланової перевірки. Згідно п. 2.10 вказаного Порядку у разі надходження до Мінюсту інформації про порушення нотаріусом законодавства, за дорученням Мінюста проводиться позапланова перевірка шляхом витребування необхідних документів та письмових пояснень нотаріуса. За наслідками перевірки комісія складає довідку. Однак в порушення вказаного Порядку відповідачем не було витребувано у позивача необхідних документів та інформацію, а було винесено оскаржуваний наказ. Крім того, в наказі про проведення перевірки не вказано яка саме перевірка повинна бути проведена. Також представник позивача зауважила, що перевірка нотаріуса повинна проводитися в робочий час і в приміщенні, де розташовано робоче місце нотаріуса. Але на час перевірки, позивач вже не був приватним нотаріусом, а тому не мав робочого місця, що свідчить про прийняття відповідачем незаконного наказу.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з відстав, викладених в запереченні проти позову, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Додатково зазначив, що предметом та метою перевірки Міністерстом юстиції України не зазначено перевірка ОСОБА_1 як фізичної особи, або перевірка організації діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та виконання ним правил нотаріального діловодства. Метою вказаної перевірки було встановлено наявності або відсутності факту вчинення ОСОБА_1 нотаріальних дій у певні періоди, у які позивач працював приватним нотаріусом. Оскільки на момент отримання доручення МЮУ відповідач не мав відомостей про факт передачі позивачем документів нотаріального діловодства, тому позивача було повідомлено листом від 10.10.2010 про забезпечення доступу до документів архіву 11.10.2013 та видано оскаржуваний наказ. На виконання винесеного наказу, комісія здійснила вихід за місцем знаходження архіву приватного нотаріусу, однак було встановлено, що позивач був відсутній у вказаному приміщенні, у зв'язку з чим було складено відповідний акт. Таким чином, перевірка фактично проведена не була, а тому довідка за наслідками її проведення складена не була.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №395/2011, Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері нотаріату, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Основними завданнями Мін'юсту України є:
формування і забезпечення реалізації державної правової політики, політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства ЄС, політики з питань банкрутства;
формування і забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності;
здійснення загального управління у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги;
забезпечення представництва інтересів держави у судах України, здійснення захисту інтересів України у Європейському суді з прав людини, під час урегулювання спорів і розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземних суб'єктів та України;
експертне забезпечення правосуддя;
організація роботи нотаріату;
виконання функцій центрального засвідчувального органу шляхом забезпечення створення умов для функціонування засвідчувальних центрів органів виконавчої влади або інших державних органів та центрів сертифікації ключів;
протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги);
здійснення міжнародно-правового співробітництва, забезпечення дотримання і виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з правових питань.
Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5 затверджено Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, яким визначено, що основними завданнями головного управління юстиції є:
реалізація державної правової політики, державної політики з питань банкрутства, забезпечення реалізації державної політики у сферах організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб);
внесення на розгляд Мін'юсту та Державної виконавчої служби України (далі - ДВС) пропозицій щодо формування та реалізації політики у зазначених сферах;
забезпечення роботи нотаріату;
експертне забезпечення правосуддя;
протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги);
здійснення в межах повноважень міжнародно-правового співробітництва.
У судовому засіданні встановлено, що 18.04.1995 позивач подав заяву до відповідача, в якій просив зареєструвати приватну нотаріальну діяльність по Луганському міському нотаріальному округу (Т. 1 арк. справи 38).
12 квітня 1995 року ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_2 (Т. 1 арк. справи 7).
18.04.1995 позивачу видано реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності НОМЕР_1 (Т. 1 арк. справи 41).
01.10.2013 позивачем було подано до Головного управління юстиції у Луганській області заяву про припинення приватної нотаріальну діяльність (Т.1, арк. справи 224).
Наказом Головного управління юстиції у Луганській області від 01.10.2013 №991-В припинено приватну нотаріальну діяльність по Луганському міському нотаріальному округу ОСОБА_1 з 01 жовтня 2013 року; припинено дію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 від 18 квітня 1995 року НОМЕР_1 (Т. 1 арк. справи 9).
02.10.2013 відповідачем було спрямовано листи до Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів, Міністерства юстиції України, Департаменту нотаріату та банкрутства, ДП «Інформаційно-видавничий центр українського нотаріату» про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та дії реєстраційного посвідчення від 18.04.1995 № 19 з 01.10.2013 (Т. 1 а.с. 229-231).
11.11.2013 на підставі заяви позивача та наказу Головного управління юстиції в Луганській області № 1160-В було продовжено строк для передачі нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 документів нотаріального діловодства та архіву до Луганського обласного державного нотаріального архіву до 30 листопада 2013 року (Т. 1 а.с. 233-234).
Згідно акту приймання-передачі документів до Державного нотаріального архіву від 20.11.2013 позивачем було передано до Луганського обласного державного нотаріального архіву документів за 1999-2013 роки та довідковий апарат до них (Т. 1 а.с. 235-235 «д»).
На підставі акту знищення печатки приватного нотаріусу від 06.12.2013 комісія зі знищення печаток 06.12.2013 провела знищення печатки приватного нотаріусу (Т. 1 а.с. 236).
Закон України «Про нотаріат» від 02.09.2013 №3425-XII встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні (далі - Закон № 3425).
Відповідно до частини 2 статті 2-1 Закону № 3425 контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Згідно ст.30 Закону України «Про нотаріат» підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є:
1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про припинення нотаріальної діяльності;
2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 291 цього Закону;
4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;
5) припинення громадянства України або виїзд за межі України на постійне проживання;
6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним нотаріусом такого наказу;
8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за навмисний злочин;
8-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»;
9) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса недієздатним, обмежено дієздатним або про застосування до нього примусових заходів медичного характеру;
10) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса безвісно відсутнім.
У відповідності до ч.1 ст.30-1 Закону України «Про нотаріат» припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі за наявності підстав, передбачених цим Законом, шляхом видання наказу про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.
Частиною 2 статті 30-1 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що у випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 9 частини першої статті 30 цього Закону, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі зобов'язані негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення його нотаріальної діяльності.
Приватний нотаріус зобов'язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності (ч.3 ст.30-1 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно частини 5 статті 30-1 Закону № 3425 особа, нотаріальна діяльність якої припинена, зобов'язана протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до відповідного державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. У разі якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений рішенням Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, але лише один раз і не більше ніж на місяць.
Згідно частини 1 статті 33 Закону № 3425 Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно частини 6 вказаної статті Закону № 3425 порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2008 за № 2260/5 затверджено Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (далі - Порядок).
Згідно п.1 Порядку основними завданнями перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, зокрема, є:
- перевірка організації нотаріальної діяльності державної нотаріальної контори (далі - контора), державного нотаріального архіву (далі - архів), приватного нотаріуса (далі - нотаріус), у тому числі дотримання вимог до робочого місця приватного нотаріуса (далі - робоче місце), страхування цивільно-правової відповідальності, до організації прийому громадян і режиму роботи контори, архіву, нотаріуса, правильності оформлення трудових відносин з працівниками нотаріуса тощо,
- перевірка дотримання нотаріусами правил ведення нотаріального діловодства, правильності формування документів у справи, наявність та відповідність вимогам законодавства документів, долучених до примірника нотаріально оформленого документа, а у випадках, передбачених законодавством, копій з документів, які необхідні для вчинення нотаріальних дій, наявність на документах печаток, підписів, номерів тощо, умов зберігання архіву, печаток, штампів, порядку зберігання, витрачання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів,
- перевірка дотримання нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій.
- визначення стану нотаріального обслуговування фізичних та юридичних осіб.
- визначення професійного рівня нотаріуса (підвищення кваліфікації, наявність публікацій, участь у конференціях і семінарах з питань права дотримання правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України).
- виявлення порушень законодавства, яке регулює організацію нотаріальної діяльності, порядку вчинення нотаріальних дій та ведення нотаріального діловодства.
Згідно п. 2 Порядку перевірка організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства може бути плановою комплексною перевіркою за певний період, яка здійснюється не частіше одного разу в два роки, та позаплановою перевіркою за зверненнями фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 2.8 Порядку підставою для проведення позапланової повторної перевірки організації нотаріальної діяльності контори, архіву, нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства є надходження звернення фізичної чи юридичної особи.
Згідно п. 2.10 у разі надходження до Мін'юсту інформації про порушення конторою, архівом, нотаріусом законодавства, яке регулює нотаріальну діяльність, за дорученням Міністра юстиції України проводиться позапланова перевірка в окремо визначений строк.
Така перевірка проводиться шляхом витребовування від контори, архіву, нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса.
За наслідками перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.
У судовому засіданні було встановлено, що позивач з 01.10.2010 на підставі наказу Головного управління юстиції у Луганській області від 01.10.2013 №991-В припинив приватну нотаріальну діяльність по Луганському міському нотаріальному округу та дію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 від 18 квітня 1995 року НОМЕР_1. У зв'язку з чим, з 01 жовтня 2013 року позивач є особою, яка не здійснює нотаріальну діяльність та не може вчиняти нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Таким чином, з моменту припинення позивачем нотаріальної діяльності, позивач не є уповноваженою державою фізичною особою, яка здійснює нотаріальну діяльність та відносно якої уповноважені органи державної влади, визначені статтею 33 Закону України «Про нотаріат» мають право призначати та проводити перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення правил нотаріального діловодства. Внаслідок чого, у відповідача були відсутні законні підстави для призначення перевірки, та як наслідок прийняття наказу від 10.10.2013 № 1030-В "Про проведення перевірки діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1".
Посилання відповідача на те, що наказ про проведення перевірки було прийнято відносно позивача, у зв'язку з тим, що на момент прийняття вказаного наказу позивач не передав в повному обсязі всі документи до архіву, суд вважає безпідставним з огляду на наступне.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідачем - 01.11.2013 на адресу Луганського обласного державного нотаріального архіву було спрямовано запит про надання інформації щодо передачі ОСОБА_1 до Луганського обласного державного нотаріального архіву документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріусу (Т. 2 а.с. 40) та отримано відповідь про ненадходження до нотаріального архіву на зберігання документів від приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 41).
Таким чином, судом встановлено, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, відповідач не володів інформацією щодо знаходження нотаріальних документів саме у позивача та не прийняв ніяких заходів щодо її отримання. Внаслідок чого, відповідач безпідставно прийняв рішення про проведення перевірки діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1, оскільки на момент прийняття оскаржуваного наказу позивач не був особою, яка здійснює нотаріальну діяльність та у відповідача були відсутні відомості щодо місця знаходження нотаріальних документів саме у позивача.
Також суд вважає за необхідне зауважити і той факт, що відповідач без наявності жодних підстав спрямував позивачу листа від 10.10.2013 «Про забезпечення доступу до документів» за адресою: м. Луганськ, вул.. Горна, 8, оскільки за вказаною адресою позивач не здійснював свою нотаріальну діяльність та взагалі на момент винесення наказу та направлення вказаного листа не мав приміщення, за адресою якого здійснював нотаріальну діяльність.
Крім того, ані Законом України «Про нотаріат», ані Порядком взагалі не передбачено призначення та проведення перевірки нотаріального діловодства у особи, яка припинила свою нотаріальну діяльність.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно було винесено наказ від 10.10.2013 № 1030-В "Про проведення перевірки діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1", що є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Луганській області про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування наказу задовольнити
Визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Луганській області щодо винесення наказу від 10.10.2013 № 1030-В "Про проведення перевірки діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1".
Визнати протиправним та скасувати наказ від 10.10.2013 № 1030-В "Про проведення перевірки діяльності приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_1".
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 68,82 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 25 грудня 2013 року.
Суддя Н.В. Кравцова