ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №

За позовом

Державного підприємства «Борщівський спиртзавод»

До	Антимонопольного комітету України

Про	визнання недійсним та скасування рішення

      

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Співак І.Г.

Від відповідача

Федосієнко М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про визнання нечинним та скасування рішення Антимонопольного комітету України №745-р. від 20.12.07р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»в частині накладення штрафу на Позивача в сумі 50000 грн. за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

Заявлений позов Позивач обґрунтовує тим, що у Відповідача при прийнятті спірного рішення не було достатніх правових підстав для кваліфікації дій Позивача за ознаками ч.1, 3 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».      

Відповідач заперечив проти заявленого Позивачем позову мотивуючи тим, що Позивачем разом з 40 іншими спиртовими заводами були встановленні на четвертий квартал 2006 року однакові відпускні ціни на спирт для лікеро-горілчаних підприємств.

Висновок Позивача, що підняття ціни на спирт на початку четвертого кварталу 2006 року було обґрунтованим, необхідним та визначеним Позивачем самостійно та без погодженнями з іншими спиртовими заводами, спростовується аналізом калькуляції собівартості спирту, який показав, що статті на виробництво спирту етилового на кожному спиртову заводі відрізняються, що було досліджено та викладено у додатках до рішення. Слід зазначити, що у четвертому кварталі 2006 році дійсно були об’єктивні умови для підвищення цін на спирт, але вони не могли призвести до однакової собівартості, а тим більше до однакової відпускної ціни у 40 спиртових заводів одночасно.

  

Ухвалою від 25.09.08р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 16.10.08р. Ухвалою від 16.10.08р. розгляд справ був відкладений на 04.11.08р.

Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд

ВСТАНОВИВ:

          26.04.2006р. між Київським обласним державним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт», що має ліцензію на право оптової торгівлі спиртовим етиловим, та Позивачем був укладений договір комісії №871-к/в, відповідно до якого «Київспирт»зобов’язується за дорученням Позивача укласти від свого імені, але за рахунок Позивача договір на поставку спирту на внутрішньому ринку на реалізацію спирту етилового «Люкс»за ціною 38,5 грн., враховуючи ПДВ за 1 дал спирту (договір поставки №871 від 26.06.06р.).   

          

19.09.06р. в об’єднанні «Київспирт»відбулась нарада з питань реалізації продукції в 4-му кварталі 2006 році на внутрішньому ринку України.     

          

          20.09.06р. та 21.09.06р. до об’єднання «Київспирт»звернулись з листами про встановлення цін на спирт «Люкс»- 46 грн., на спирт «Екстра»- 45 грн. 27 спиртових заводів, а саме Бджільняннській, Бершадський, Мартинівський, Чечельницький, Липницький, Залучанський, Борокський, Сторонибабський, Суходільський, Вузлівський, Лопатинський, Рава-Руський, Зірненський, Дубов’язівський, Новосуханівський, Стецьківський, Бучацький, Кобиловолоцький, Козловський, Караванський, Іваньківський, Косарський, Вашківський, Карапчівський, Ковальовський, Холминський та Чемерський спиртові заводи. А ще чотири спиртові заводи – Державне підприємство «Артемівський спиртовий завод», Позивач, «Зарубинський спиртовий завод»та «Вишняківський спиртовий завод»у своїх листах запропонували ціни, які фактично не відрізнялись від запропонованих цін на спирт вказаними вище заводами.  

          

          20.09.06р. Позивач направив на адресу Концерну «Укрспирт»та об’єднання «Київспирт» лист №754, в якому запропоновував наступні ціни: на спирт ректифікат «Люкс»- 46,00 грн. за 1 дал., спирт ректифікат «Екстра» до 45,00 грн. за 1 дал., спирт ректифікат вищої очистки - 44,00 грн. за 1 дал.

          26.09.06р. Позивач направив на адресу Київського об’єднання «Київспирт»лист №776, в якому запропоновував наступні ціни: на спирт ректифікат «Люкс»- 46,00 грн. за 1 дал., спирт ректифікат «Екстра»до 45,00 грн. за 1 дал., спирт ректифікат вищої очистки - 44,00 грн. за 1 дал.

          09.10.06р. Позивач направив на адресу Київського об’єднання «Київспирт»лист №811, в якому запропоновував у 4 кварталі 1996 року скласти додаткову угоду на продаж спирту-ректифікату «Люкс» за ціною DDU - 46,00 грн. за 1 дал., EXW - 44,00 грн. за 1 дал.

 

          29.09.06р. між Київським обласним державним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт», що має ліцензію на право оптової торгівлі спиртовим етиловим, та Позивачем була підписана додаткова угода до договору комісії №871-к/в, відповідно до якої «Київспирт»зобов’язується за дорученням Позивача укласти від свого імені, але за рахунок Позивача договір на поставку спирту на внутрішньому ринку на реалізацію спирту етилового «Люкс»з 4 кварталу 2006 року за ціною DDU - 46,00 грн. за 1 дал., EXW - 44,00 грн. за 1 дал..   

          Як вбачається з інформації про реалізацію спирту на внутрішньому ринку, Позивач фактично реалізовував у 4 кварталі 2006 року спирт «люкс»за ціною 46,00 грн.  

          

          Структура повної собівартості спирту включає в себе наступну питому вагу статей витрат: сировина та матеріали, паливо, електроенергія, основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників та відрахування на соцстрахування; витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загально виробничі та інші витрати, адміністративні витрати, витрати на збут.

          Як вбачається з матеріалів справи, у всіх спиртових заводів, що направляли листи з пропозиціями встановити однакові ціни у четвертому кварталі 2006 року на спирт етиловий «Люкс»та «Екстра», показники у статтях витрат «сировина»різні, оскільки кожен з заводів використовує для виготовлення спирту різний вид сировини та різною вартістю. Наприклад, середньозважена ціна на кукурудзу з 15 по 22.09.06р. для виробництва спирту на елеваторах складала 640 грн., на ячмінь –580 грн., на пшеницю –665 грн. Кожний з спиртових заводів, в тому числі Позивач, мав у 2006 році різний обсяг виробництва спирту, різну середню заробітну плату робітників, як у третьому кварталі 2006 року так і у четвертому кварталі 2006 року.          

          Як вбачається з матеріалів справи, повна собівартість спирту у інших спиртових заводів також відрізняються один від одного, в тому числі від Позивача.   

          20.12.2007р. Відповідачем було прийнято рішення №745-р у справі №23-26.13/5-07 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», відповідно до якого: 1. Було визнано, що, в тому числі Позивач вчинив порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 і частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту. 2. На підставі абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»на Позивача був накладений штраф в розмірі 50000 грн. 3. Зобов’язано, в тому числі Позивача припинити порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 і частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту.

          Вказаним рішенням було встановлено наступне. У ході проведення перевірки Київського обласного державного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (надалі –об’єднання «Київспирт») були виявлені листи спиртових заводів до цього об’єднання щодо встановлення нових цін на спирт у ІV кварталі 2006 року. Аналіз листів показав, що переважна більшість спиртових заводів запропонували підвищити відпускні ціни на спирт та встановити їх на однаковому рівні залежно від марки: спирт етиловий «Люкс»- 46 грн. / дал, спирт етиловий «Екстра» - 45 грн./ дал, спирт етиловий «вищої очистки»- 44 грн./ дал для підприємств, які є платниками акцизного збору (виробникам лікеро-горілчаної продукції та підприємствам виноробної промисловості), спирт за однаковими відпускними цінами. При цьому, для споживачів не платників акцизного збору (на технічні та технологічні потреби, для виробництва медичних препаратів) ціни на спирт пропонувалися різні. Аналіз зазначених листів показав, що свої пропозиції з встановлення цін практично одночасно 20 та 21 вересня надіслали 27 спиртових заводів, а також з 26.09.06р. по 04.10.06р. надіслали ще шість спиртових заводів, в тому числі Позивач.

          Чотири спиртові заводи, а саме: державні підприємства «Артемівський спиртовий завод», Позивач, «Зарубинський спиртовий завод», «Вишняківський спиртовий завод»запропонували у листах встановити такі відпускні ціни на спирт, які мало відрізнялися від запропонованих іншими спиртовими заводами. Однак за результати проведених досліджень з’ясовано, що фактично у четвертому кварталі зазначені спиртові заводи реалізували спирт за такими ж самими цінами, що й інші спиртові заводи, а саме: спирт етиловий «люкс»- 46 грн., спирт етиловий «екстра»- 45 грн.   

               У своїх листах усі спиртові заводи обґрунтовували підставність підвищення відпускних цін на спирт етиловий наявністю об’єктивних на те причин, а саме, значним підвищенням витрат на основні складові собівартості спирту, такі як сировина, паливо, електроенергія та заробітна плата. У ході аналізу калькуляції собівартості продукції спиртових заводів встановлено, що питома вага кожної статті витрат (відповідно до Методичних рекомендацій) в структурі повної собівартості спирту становить: сировина та матеріали –49,19-65,11 відсотка; паливо –16,8-17,7 відсотка; електроенергія –1,2-1,5 відсотка; основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників та відрахування на соцстрахування –3,4-4,0 відсотки; витрати на утримання та експлуатацію устаткування –0,54-12,1 відсотка; загальновиробничі та інші витрати –15,0-20,0 відсотків; адміністративні та інші витрати –3,4-9 відсотків; витрати на збут - 0,8-7,7 відсотка. Отже, найбільшу питому вагу в структурі собівартості спирту у кожного спиртового заводу займає стаття витрат «сировина», яка становить близько 50% собівартості спирту. Спиртові заводи протягом 2006 року використовували 7 різних видів зернової сировини для виробництва спирту етилового, при цьому найбільша питома вага у загальному обсязі спожитої сировини припадає на кукурудзу –52,9% загального обсягу використання, жито –27,3% та пшеницю –15%. При цьому, питома вага певних видів сировини в обсягах споживання кожного спиртового заводу. Так, до прикладу у деяких державних підприємств більше 50% сировини становить жито, у інших понад 50% використаної у 2006 році сировини кукурудза, а державні підприємства, зокрема Позивач використали в загальному обсязі спожитої у 2006 році сировини понад 30% пшениці. Спиртові заводи закуповували зазначену сировину за різними цінами залежно від виду, обсягів, якості та місця придбання, а саме на біржі або на елеваторах. Отже, оскільки спиртові заводи використовували для виробництва спиту різні види сировини, яка має різну вартість, різну питому вагу в загальному обсязі споживання сировини підприємствами та дає різний вихід спирту, то й відповідно значення показників у статті витрат «сировина»фактичних та планових калькуляцій собівартості спирту етилового не співпадає у жодного спиртового заводу.

          Слід зазначити, що у четвертому кварталі 2006 року дійсно були об’єктивні умови для підвищення цін на спирт, оскільки протягом 2006 року відбулось значне зростання закупівельних цін на зернові культури, поступово зростали закупівельні ціни на електроенергію, тричі підвищувався розмір мінімальної заробітної плати. Разом з тим, хоча ці обставини і є об’єктивними умовами для підвищення ціни на спирт, вони не призводять до однакової його собівартості, а тим більше до однакової відпускної ціни. Отже, встановлення кожним із 40 відповідачів однакових цін з цінами інших заводів на 3 види спирту не можна пояснити інакше, ніж їхньою узгодженою поведінкою.                      

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»імпорт, експорт або оптова торгівля спиртом етиловим і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензій лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України, крім оптової торгівлі спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі, яка може здійснюватися за наявності ліцензії закладами охорони здоров'я та підприємствами (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форм власності. Кабінет Міністрів України веде реєстр зазначених закладів охорони здоров'я та підприємств зооветеринарного постачання. 

Як встановлено судом, Позивачем та Київським обласним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт», яке має відповідну ліцензію на право оптової торгівлі спиртом етиловим, був укладений договір комісії, відповідно до яких «Київспирт»зобов’язаний був за кошти Позивача та від імені останнього укладати договори поставки спирту етилового на внутрішньому ринку із суб’єктами господарювання.

          Згідно з ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів та суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин.   

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб’єктами господарювання схожих дій на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій.

Як встановлено судом, 19.09.06р. Київським обласним об’єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт»була проведена нарада з приводу реалізації продуктів в четвертому кварталі 2006 року на внутрішньому ринку України, у зв’язку з отриманням сировини нового врожаю, в якій приймали участь спиртові заводи.

          Як встановлено судом, відразу після цієї наради 27 спиртових заводів, майже одночасно (на протязі 2 днів) направили до Київського обласного об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Київспирт»листи від 20 та 21.09.2006р., з пропозицією збільшити оптово-відпускну ціну на спирт етиловий ректифікований до однакового рівня, а саме спирт «Екстра»до 45,00 грн. з ПДВ за 1 дал та спирт «Люкс»до 46,00 грн. з ПДВ за 1 дал. А ще шість спиртових заводів, в тому числі Позивач 20.09.06р., 26.09.06р. та 09.10.06р. направляв пропозицію щодо встановлення аналогічної з іншими вказаними заводами відпускної ціни на спирт етиловий «люкс»- 46,00 грн. та спирт етиловий «Екстра»- 45,00 грн.

          Як встановлено судом, Позивач у четвертому кварталі 2006 року фактично реалізовував спирт  «Люкс»за ціною 46,00 грн.

            При цьому, як встановлено судом, собівартість спирту, яка визначається на основі показників сировини, палива, електроенергії, основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників та відрахування на соцстрахування, витрат на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат та витрат на збут у кожного з вказаних спиртових заводів, зокрема у Позивача була різна. Жодних однакових показників вищевказаних витрат у спиртових заводів не було. Кожен спиртовий завод, в тому числі Позивач закуповував сировину, таку як жито, ячмінь, пшениця тощо у різних постачальників за різною ціною, мав різну кількість працівників та встановлену для них заробітну плату, різну кількість електроенергії, що витрачалась, а також різний прибуток.

З наведеного вбачається, що Позивач разом з іншими 32 спиртовими заводами вчинили схожі дії на загальнодержавному ринку спирту етилового ректифікованого, які полягали у пропонуванні та встановленні однакових цін на 4 квартал 2006 року на спирт «Екстра» та спирт «Люкс». При цьому, аналіз ситуації на даному ринку спирту етилового ректифікованого спростовує наявність об’єктивних причин для одночасного пропонування та встановлення Позивачем разом з іншими 32 спиртовими заводами однакових цін на спирт «Екстра»та спирт «Люкс», оскільки показники, які являються складовими ціни зазначених спиртів, та строки виникнення цих показників у всіх цих спиртових заводів є різними.

Пропонування та встановлення Позивачем разом з іншими 32 спиртовими заводами одночасно однакових цін на  спирт «Екстра»та спирт «Люкс»могло призвести та призвело до усунення та обмеження конкуренції на загальнодержавному ринку спирту етилового ректифікованого, отже вказані дії Позивача є антиконкурентними узгодженими діями.   

Відповідно до ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Згідно з ст.52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання за порушення, передбачені ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

          Як встановлено судом, 20.12.2007р. Відповідачем було прийнято рішення №745-р у справі №23-26.13/5-07 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», відповідно до якого: 1. Було визнано, що Позивач вчинив порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 і частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту. 2. На підставі абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»на Позивача був накладений штраф в розмірі 50000 грн. 3. Зобов’язано, в тому числі Позивача припинити порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 і частинами першою та третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту.

За вказаних обставин суд вважає, що спірне рішення було прийняте Відповідачем в межах наданої йому компетенції та відповідно до норм чинного законодавства України, а тому у позові Позивачу належить відмовити.

Доводи Позивача, викладені у позовній заяві та поданих поясненнях не приймаються судом до уваги, оскільки не спростовують головного висновку Відповідача про вчинення  Позивачем порушення, передбаченого п.1 ст.50 та ч.1, 3 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які полягали у вчиненні Позивачем разом з іншими 32 спиртовими заводами одночасно схожих дій на загальнодержавному ринку спирту етилового ректифікованого з пропонування та встановлення однакових цін на 4 квартал 2006 року на спирт «Екстра»та спирт «Люкс»без наявності об’єктивних причин саме для цього.    

          Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

          Суддя                                                                                                Ю.Л. Власов

Рішення підписане 05.12.2008р.